Як Україна здійснює дронові удари по енергетичній інфраструктурі росії
«У тебе немає козирів», — сказав Дональд Трамп Володимиру Зеленському під час їхньої зустрічі в Овальному кабінеті у лютому, відкидаючи спроможності України у війні проти Росії.
Про це розповідає NewsWeek
На тлі триваючої війни українські сили продовжують використовувати інноваційні методи для завдання ударів по критично важливій енергетичній інфраструктурі росії. Незважаючи на складне становище на фронті, Україна розгорнула масштабну кампанію із застосування дронів, які завдають ударів по нафтопереробних заводах, перекачувальних станціях, паливних сховищах та експортних терміналах глибоко на території російської федерації.
Стратегія дронових атак: цілі та результати
З серпня цього року українські сили здійснили щонайменше 58 атак безпілотниками по ключових енергетичних об’єктах росії, використовуючи апарати, здатні подолати до 2000 км. У червні було зафіксовано лише один такий удар, а в липні – два, що свідчить про різке зростання інтенсивності та масштабів кампанії. Основною метою цих атак, за словами високопоставленого джерела в уряді України, є створення дефіциту пального, зокрема бензину та дизеля, щоб ускладнити логістику та постачання для російських військ на фронті.
За підрахунками, атаки дронів у серпні вивели з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей росії (1,2 млн барелів на добу), а наприкінці місяця ця частка зросла до 21% (1,4 млн барелів на добу). Через це внутрішні ціни на бензин у росії зросли приблизно на 10%, а на багатьох АЗС спостерігалися черги та перебої з постачанням. Водночас частина сирої нафти, яка раніше йшла на переробку, була перенаправлена на експорт, що змінило структуру російської енергетичної торгівлі.
На відміну від попередніх років, частота дронових ударів по енергоінфраструктурі росії наразі є найвищою з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Це стало можливим завдяки розвитку українських технологій у сфері безпілотників та збільшенню дальності польоту й навантаження дронів.
Вплив на економіку та оборонну спроможність росії
Атаки суттєво вплинули на енергетичний сектор росії, однак він не перебуває під критичною загрозою. На думку експертів, для виведення з ладу НПЗ необхідні регулярні та масовані удари. Російська влада визнає, що ці дії є небезпечною ескалацією, але наполягає, що вони не змінять її позицію у війні.
У відповідь росія також посилила атаки на українську енергетичну інфраструктуру, що призвело до масштабних відключень електроенергії та перебоїв з водопостачанням по всій Україні.
Українська кампанія включає використання як масових роїв дронів (іноді до 300 апаратів за одну операцію), так і спеціальних моделей, зокрема «Лють» та FP-1, здатних долати понад 1000 км. Для підвищення ефективності атак використовуються різноманітні навігаційні системи: візуальна навігація, яка не піддається зламу системами РЕБ, та вдосконалені супутникові антени, що дозволяють уникати перешкод.
За даними Open Source Centre, понад половина ударів припала на НПЗ у європейській частині росії, зокрема на об’єкти поблизу Москви, Санкт-Петербурга, Краснодарського краю та навіть на заводи за Полярним колом. Окремі НПЗ зазнали кількох атак протягом останніх двох місяців. Українські дрони також неодноразово атакували перекачувальні станції на трубопроводі «Дружба» та експортні термінали в Чорному й Балтійському морях.
Через нестачу пального росія була змушена запровадити часткову заборону на експорт дизеля та продовжити заборону на експорт бензину. Це призвело до скорочення обсягів переробки та збільшення експорту сирої нафти, оскільки країна прагне уникнути зниження видобутку.
Зміни в енергетичному балансі та роль США
Продажі нафти й газу залишаються головним джерелом доходів російського бюджету, хоча їхня частка поступово зменшується під впливом західних санкцій та дронових атак. У 2025 році очікується, що надходження від нафти й газу складатимуть лише чверть усіх доходів російської держави, що є найнижчим показником за останнє десятиліття.
Порушення роботи НПЗ призвело до зростання цін на бензин (на 9,5%) та дизель (більш ніж на 3%) із лютого, а також до дефіциту пального, зокрема в окупованому Криму. Зазвичай половина всієї сирої нафти в росії переробляється для внутрішнього споживання або експортується у вигляді нафтопродуктів, але через атаки країна змушена збільшувати експорт сирої нафти, що негативно впливає на доходи бюджету.
Зміна політичної ситуації у США після приходу до влади Дональда Трампа також вплинула на хід кампанії. За попереднього президента США Джо Байдена американські посадовці просили Київ не вражати енергетичну інфраструктуру росії, однак наразі таких прохань не надходило. Відомо, що США передають Україні розвідувальні дані для ефективного планування ударів, а також обговорюється можливість постачання ракет Tomahawk, які можуть посилити ударні здатності ЗСУ.
Загалом дронова кампанія України вже завдала значних збитків енергетичній галузі росії, вплинула на внутрішній ринок пального, структуру експорту та надходження до бюджету, і залишається одним із ключових факторів тиску на військову економіку країни-агресора.
