Які ризики несе Туреччині АЕС «Аккую» та російський вплив через атомний проєкт
У 2025 році Туреччина готується до запуску своєї першої атомної електростанції «Аккую», яку будує російський «Росатом». Проєкт супроводжувався гучними скандалами, звинуваченнями у фінансових махінаціях, протестами робітників та занепокоєннями щодо енергетичної і політичної залежності Анкари від москви.
Про це розповідає NewsWeek
Російський контроль і політичні ризики для Туреччини
Будівництво АЕС «Аккую» стартувало після міжурядової угоди, підписаної у 2010 році тодішніми президентами росії та Туреччини. Проєкт вартістю $20 мільярдів передбачає, що «Росатом» не лише зводить станцію, а й володіє нею і експлуатує за принципом «будуй-володій-експлуатуй» з фіксованою на 25 років ціною електроенергії. Така схема викликала різку критику турецької опозиції, яка вказує, що вартість електрики для громадян стане однією з найвищих у світі.
За оцінками експертів, АЕС «Аккую» зможе забезпечити близько 10% енергетичних потреб Туреччини. Однак це досягнення супроводжується суттєвими ризиками: підписана Ердоганом і путіним угода фактично унеможливлює зміну домовленостей наступними урядами, а росія отримує прямий контроль над стратегічною інфраструктурою країни-учасниці НАТО на десятки років.
Росія отримає прямий контроль над стратегічною інфраструктурою країни – члена НАТО – на сто років
Станція розташована неподалік важливих військових об’єктів — авіабази «Інджирлік» із американською ядерною зброєю та радіолокаційної станції НАТО «Кюреджик». Експерти попереджають, що присутність російського персоналу на АЕС може створити додаткові безпекові виклики, а росія може навіть спробувати розмістити там своїх військових під виглядом захисту об’єкта.
Роль співробітників ГРУ та внутрішні скандали проєкту
Розслідування встановили, що серед керівників компанії, яка будує «Аккую», працював колишній офіцер підрозділу психологічних операцій ГРУ — Олександр Балабанов. Він довгий час служив у військових частинах, відповідальних за дезінформацію та психологічні спецоперації, а після цього перейшов на роботу в комітет із зовнішніх зв’язків мерії Санкт-Петербурга, де свого часу починав політичну кар’єру володимир путін.
З 2022 року Балабанов працював у московському офісі «Аккую Нуклеар» і був оформлений також у турецькій дочірній компанії. Його діяльність у Туреччині тривала до літа 2023 року. Протягом цього часу російські підрядники неодноразово змінювалися, відбувалися страйки через невиплату зарплати, а турецькі підрядники заявляли про порушення своїх прав. У 2022 році «Росатом» відсторонив головного підрядника Titan-2 IC Ictas та передав роботи компанії TSM Enerji, 100% якої належать росіянам.
Додаткові складнощі виникли й через західні санкції проти росії — були проблеми із заміною західного обладнання, зокрема, виробництва Siemens. Затримки у фінансуванні призвели до протестів та страйків серед будівельників улітку 2025 року.
Міжнародний скандал і фінансові схеми
У лютому 2025 року газета The Wall Street Journal оприлюднила розслідування, згідно з яким москва використала будівництво АЕС «Аккую» як спосіб обходу західних санкцій і створення валютного резерву в Туреччині. Через американські банки JPMorgan і Citigroup росія перевела понад $5 млрд на рахунок у турецькому банку «Зіраат» під виглядом кредиту для АЕС. Частина платежів була заблокована на вимогу Мін’юсту США, який вважає, що ці кошти призначалися не для енергетики, а для фінансування зовнішньополітичних проєктів кремля.
Ситуація із затримкою коштів призвела до страйку турецьких і російських робітників, які перекривали під’їзди до будмайданчика АЕС через невиплату зарплат. «Росатом» пояснював затримки «зовнішньополітичним тиском» і блокуванням фінансування.
Екологічні та технологічні виклики
Екологи висловлюють серйозні побоювання щодо безпеки експлуатації станції, адже температура води в районі Мерсіна, де будується «Аккую», вже перевищує допустимі норми для ефективного охолодження реакторів. Це може поставити під сумнів безпеку роботи об’єкта в майбутньому.
Майбутнє співпраці: реакція Туреччини та міжнародні перспективи
Після скандалів навколо «Аккую» шанси росії взяти участь у будівництві другої турецької АЕС у Сінопі суттєво знизилися. Восени 2025 року після візиту Реджепа Ердогана до Вашингтона до перемовин щодо нового проєкту приєдналися США та Південна Корея. Туреччина прагне диверсифікувати свої енергетичні джерела і отримати доступ до передових ядерних технологій, зокрема до малих модульних реакторів.
Водночас російська модель експансії через атомні проєкти викликає занепокоєння і в інших країнах. Казахстан, Болгарія, Чехія та Фінляндія або вже відмовилися від співпраці з «Росатомом», або переглядають свої плани через ризики політичної та економічної залежності від москви.
У 2023 році Олександр Балабанов змінив роботу і став заступником директора департаменту комунікацій фонду «Талант и Успех», який керує освітнім центром «Сіріус» у Сочі. Наразі він також займає посаду заступника директора з розвитку «Медіадому «Сіріуса».
