ЄС закликає Україну відновити нафтопровід «Дружба» для постачання з росії до Угорщини й Словаччини
Речниця Європейської комісії підтвердила, що Брюссель підтримує контакти з українською стороною щодо стану нафтопроводу «Дружба» та термінів його ремонту після пошкоджень наприкінці січня, які призвели до припинення постачання нафти до Угорщини й Словаччини. За її словами, Єврокомісія відстежує хід відновлювальних робіт і готова скоординувати дії з усіма зацікавленими партнерами, щоб оцінити альтернативні маршрути постачання палива.
Про це розповідає NewsWeek
Оцінка ризиків і координація в ЄС
Представниця виконавчого органу ЄС зазначила, що на короткий термін ситуація з безпекою постачань для Угорщини та Словаччини не є критичною, оскільки обидві країни мають резерви палива, розраховані на приблизно 90 днів. Водночас Єврокомісія готова скликати термінову координаційну групу за участі відповідних держав для обговорення тимчасових рішень і перенаправлення потоків енергоносіїв у разі потреби.
Причини перебоїв і політичні звинувачення
Зупинка постачання російської нафти трубопроводом загострила напругу між Україною та двома членами ЄС — Угорщиною й Словаччиною. Київ пов’язав перерви в постачанні, що почалися 27 січня, з ударом безпілотника. Натомість прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 15 лютого заявив, що Україна нібито затримує відновлення потоку, аби змусити Угорщину відмовитися від вето щодо євроінтеграції України, назвавши це «політичним шантажем».
Хоча ЄС запровадив заборону на імпорт російської нафти трубопроводами у зв’язку з повномасштабним вторгненням, для Угорщини й Словаччини, які не мають виходу до моря, передбачені винятки. Це зумовило дискусії про доцільність та строки подальшого надання таких преференцій.
У відповідь на перебої Угорщина та Словаччина зверталися по допомогу до Хорватії, щоб отримати постачання нафти альтернативними шляхами. Очільник хорватського міністерства економіки підкреслив готовність дійти згоди щодо регіональної енергетичної безпеки, водночас наголосивши на повазі до українських союзників.
«Немає жодних технічних чи економічних підстав для продовження дії винятку з санкцій щодо російської нафти в Центральній Європі. Постійна залежність Угорщини – це політичний вибір, який послаблює єдність ЄС та підриває довіру до режиму санкцій. Поступова відмова від російської сирої нафти до кінця 2026 року є одночасно доцільною та необхідною для довгострокової енергетичної безпеки Європи», – сказав Мартін Владимиров, директор Програми енергетики та клімату CSD.
Звіт болгарського Центру вивчення демократії, наведений у матеріалі, стверджує, що Угорщина має доступ до альтернативних джерел постачання і фактично не потребує продовження винятку з санкцій. Автори звіту викладають аргументи щодо технічної та економічної можливості відмови від російської сирої нафти на користь диверсифікації енергетики.
Це тло сприяло й емоційним політичним заявам: міністр закордонних справ України оприлюднив знімок горіння інфраструктури трубопроводу «Дружба» й висловив невдоволення тим, що представники Угорщини довгий час не коментували інцидент, вказуючи на причетність росії.
Угорщина продовжує тримати курс на збереження зв’язків із російською енергетикою, що викликало критику від партнерів у ЄС і НАТО на тлі планів Євросоюзу повністю припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року. Будапешт оскаржив відповідні ініціативи в суді, а прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово підкреслював, що з огляду на географічне положення без виходу до моря російська енергетика є життєво важливою для Угорщини і що обмеження доступу до таких постачань матиме значні економічні й соціальні наслідки для угорського населення.
