Церква у місті Буча: святе місце та велика популярність серед журналістів

Місто-герой Буча отримало такий статус після військових дій, коли російські війська напали на Україну. Ще з самого першого дня війни 24 лютого, бучанці прокинулись від вибухів, адже поруч почали бомбити аеродром у Гостомелі, а потім окупанти захопили територію Бучанського району. На щастя рашистів тепер немає на цій території, але наслідки будуть ще довго про них нагадувати, передає журналістка NW Юлія Павліченко.

Періодично у місто Буча навідуються поважні гості, серед них відомі світові політики та зірки. І всіх їх в першу чергу везуть показувати Церкву Святого Апостола Андрія Первозванного та Всіх Святих. Журналістів теж вистачає, вони постійно знімають на відео цю церкву та прилеглу територію, роблять репортажі та беруть інтерв’ю у служителів храму. То, що ж такого особливого у цій церкві, що про неї знімають репортажі не тільки українські ЗМІ, а і міжнародні? Місцеві жителі звісно ж про це знають, і можуть багато чого розказати, але не  всі ще знають, яку роль зіграла ця церква під час бойових дій у Бучі.

 На прилеглій території церкви було поховано померлих, які постраждали від нападу російськими окупантами, це були чоловіки і жінки, як зрілого, так і молодого віку. На території церкви померлі були тимчасово похоронені, тому що місто Буча знаходилася в окупації, і померлих людей потрібно було хоч десь захоронити, адже на міському кладовищі це було неможливо зробити. 

Коли вже місто звільнили від окупантів, тіла померлих були підняті із землі, їх опізнали родичі та близькі. Та вже тоді їх поховали на кладовищі. Померлих тіл на прилеглій території церкви було приблизно 200 чоловік. Родичам друзям та знайомим було дуже важко дивитись як дістають їхніх близьких людей, люди були поховані у мішках, так як поховати відразу у дерев’яних гробах не було можливості. Вже після впізнання родичі забирали померлих і хоронили по-християнські, як треба і зі всіма обрядами захоронення.

 Деякі люди, приходячи до церкви незадоволені, що є галерея фотографій на верхньому поверсі церкви, де зображено як проходило діставання померлих із землі. Але вони не розуміють, що це по-перше пам’ять про померлих, які були вбиті внаслідок окупації Бучі російськими військами. А по-друге, ця галерея фотографій є доказом, що все це відбувалось насправді, а не ніякий не фейк, як думають ті люди, які не знають, що таке війна. 

Тому ті делегації, які приїжджають у Бучу, обов’язково відвідують церкву Святого Апостола Андрія Первозванного.

Так, наразі там все прибрано, і майже нічого не нагадує про те, як там були тимчасово захоронені жертви рук російських окупантів, лише галерея фотографій нагадує про це. Служителі церкви хоч і не зізнаються, але по них видно, як постійні візити журналістів їх втомлюють, кожен раз їм доводиться говорити одне й те саме, але емоції на їхніх обличчях весь час вирують, адже вони чудово знають і пам’ятають подробиці того жахіття.

Фотографії наче нагадують якийсь американський фільм жахів, але, нажаль, це не вигадка, а справжнє життя, це увійде в історію і назавжди залишиться.  

Звісно, винуватці рано чи пізно будуть покарані, ми всі українці знаємо, що перемога буде за нами, ми сильна незалежна нація і ніколи не станемо рабами, а тим паче не віддамо свою територію.

Ми не загарбники, ми захищаємо свій народ і боремося за наші території. Росія напала на нас із зброєю, від зброї вона і загине. Все буде Україна.