«Лагідна українізація» для бучанців, або як можна легко вивчити рідну мову
У місті-герої Буча, що у передмісті Києва, стартував майстер-клас з вивчення української мови під назвою «Лагідна українізація». Багато людей охоче постійно відвідують різні тренінги, майстер-класи та вебінари. В такий важкий для нашої країни час, необхідно розуміти, що спілкування українською мовою є в пріоритеті та є великою повагою для нашої батьківщини. На жаль, після здобуття незалежності України у 1991 році, східна частина нашої держави не може похвалитися чудовим, вільним володінням рідної мови. Особливо до 2014 року, поки не почалось АТО на Донбасі, багато хто вважав українську мову «телячою» і не виказував бажання нею спілкуватися.
Як передає NW, на щастя переселенці зі східної України зрозуміли, хто друг, а хто навпаки ворог, тому радує, що серед переселенців багато бажаючих спілкуватись на українській мові. А як ми знаємо, що українська на другому місці у Європі по своїй мелодійності. Вірші Тараса Шевченка вивчають на зарубіжній літературі майже у всьому світі, а писав він звісно – на українській мові. Нам є чим пишатися, наша земля завжди була сповнена талановитими поетами, письменниками, художниками та іншими творцями.
Майстер-клас «Лагідна українізація» проходить у Бучанському пластовому центрі, за підтримки Європейського Союзу. Журналістка NW Юлія Павліченко відвідала майстер-клас з вивчення української мови та поспілкувалась з викладачем та організатором «Лагідної українізації». Організатором є Пронін Дмитрій Геннадійович, а викладачем його давній друг Волковицький Володимир Олегович.
Заняття тривало цілих 4 голини з перервою, але час пройшов швидко, непомітно, а головне – весело та цікаво. Викладач майстер класу Володимир, це за освітою диктор та ведучий телепрограм, який займається озвучуванням мультфільмів, це не занудний вчитель з монотонним голосом, а навпаки веселий, простий у спілкуванні та легко і доступно доносив інформацію до слухачів. На майстер-класі були і вправи на дихання, як правильно розминати свій голосовий апарат, поради як правильно розмовляти, зачитування відомих скоромовок, так як кожному слухачеві були надані роздруковані популярні українські скоромовки.
Крім того, учасники майстер-класу мали можливість показати свою творчу натуру, адже викладач Володимир давав завдання написати твір виключно українськими словами. Деякі слухачі змогли більш менш непогано справитись із усіма завданнями, але були такі, які майже нічого не змогли сказати чи зачитати без помилок, а рівень словникового запасу був аж на занадто низькому рівні.
Можливо, після активного вивчення рідної мови, їм вдасться так же вільно і невимушено, без суржику розмовляти, як і викладач Володимир Волковицький.
На питання журналіста NW відповідає викладач майстер-класу Володимир Олегович.
— Володимире розкажіть, як вам спало на думку викладати українську мову за допомогою майстер-класу?
— Я вже 5 років викладаю акторську та ораторську майстерність, я вчу людей говорити «в принципі», і головне – на українській мові. Я в 2014 році перейшов на українську мову, все починалось поступово. Оскільки, я пройшов цей шлях з вивчення української мови і знаю як це правильно зробити, тому хочу іншим людям у цьому допомагати. Я цю програму розробив і до повномасштабного вторгнення, але потім як на нас напали окупанти, я сидів у маленькому селі під Броварами, я зрозумів, що хочу активно цим зайнятись, на більш глобальному рівні, щоб люди комунікували між собою на державній мові, щоб суспільство чуло одне одного.
— Як ви можете пояснити мету викладання ораторського мистецтва?
— Я починав спочатку працювати з дітками, у дитячих таборах, я вчив як не боятись виступати на людях, як потрібно сперечатись, як викладати грамотно свої думки, тобто доносити інформацію іншим, щоб людину правильно зрозумілі інші, все це проходить українською мовою. Потім почали частішати індивідуальні запити від людей, які хочуть вільно говорити українською мовою, які не в змозі самостійно перобороти свій страх у спілкуванні, мають невеликий словниковий запас, роблять багато помилок у вимові та словах. Я насправді не викладач, а просто диктор, який колись навчився українській мові і тепер вчу інших (сміється).
— Цю програму ви самі створювали чи вам допомагали?
— Так я сам над нею працював, як я вже казав все було поступово, більше 5 років. Після закінчення свого робочого дня я йшов у книжкові магазини, дитячі магазини, шукав настільні ігри, щоб збільшувати свій словниковий запас, вправи на логіку, бо я намагаюсь проводити все у більш ігровій формі. Деякі вправи на дикцію у мене пішли ще з театрального університету, деякі вправи взяті з коутч-тренінгів. Це все мій назбираний досвід по життю, як я переходив на українську мову, те, що я ввібрав, і тепер я це віддаю людям. Це структурована річ з певними моделями, за допомогою різних вправ.
— Які проблеми виникають у людей, які тільки почали вивчення нашої державної мови?
— У когось сильний акцент, хтось замість української літери «и» читає «і», хтось просто боїться спілкуватись українською, бо майже немає досвіду, хтось дикційно не стягує чи емоційно. Вправи, які я проводжу зі слухачами, допомагають краще розуміти, що їм потрібно зробити, вони розкривають людей, які вони є насправді. Кому дати емоцію, кому дати дихання, комусь чіткість вимови, і так далі. Це наче як покопирсатись у мозку людини, трішки порозкладати по полицях і зрозуміти її, а потім людині вже стає легше говорити на українській мові, вона звільняється від складнощів на своєму шляху, вона може поговорити на різні теми не боячись, що вийде щось не так.
— З яких етапів складається ваш майстер-клас із вивчення української мови?
— Ну що ж давайте я спробую поетапно усе пояснити (сміється). Починається заняття із артикуляційної гімнастики, цим зазвичай займаються логопеди у своїй практиці, потім дикційні вправи, також ідуть вправи на уяву та логіку, де формується словниковий запас. Як ви бачили, я брав картки зі словами і навмання кожен вибирав картку, підбираючи потім асоціації. Також є вправи на моторику рук, на відчуття свого тіла у просторі, бо якщо у тілі є затиск, то буде затиск і всередині людини, що впливає на її голос і вимову. Потім ми займаємось тим, що працюємо на уяву і творчість, коли я даю набір слів, і слухачі придумують якісь казочки чи вигадані історії із життя використовуючи ці слова. Сьогодні цього не було, але я також проводжу дебати на заняттях, бо як ми знаємо, що це цікава та корисна річ для спілкування, допомагає людині відстояти свою думку. Потім йде етап зачитування скоромовок на українській мові для покращення дикції і для підтримання дихання. І потім публічні виступи, щоб людина презентувала себе, розказуючи про своє життя, що їй більше до вподоби, а що навпаки ні.
— Ви працюєте із дорослими, і з дітьми, з ким вам все ж таки простіше працювати?
— Мені простіше працювати з дорослими, так як у дорослих людей вже є свій світогляд, щось сформоване всередині, з ними можна подовше поговорити. А робота з дітьми проходить у ігровій формі, це про розповідання казок, про якісь елементарні речі, умовно кажучи «в якому цікавому місці ти був останнім часом», це живе спілкування, щоб навчитись говорити – треба говорити, і все, про що завгодно, розмова піде далі сама, треба лише підштовхнути, людина розкривається і починає говорити. З дорослими я можу говорити про роботу і проблеми, а з дітьми про мультфільми, ігри, аніме.
— Що є для вас пріоритетом у роботі?
— Я намагаюсь викладати так, щоб людям, як дорослим, так і дітям було зі мною цікаво. Якщо б під час заняття, хтось зі слухачів встав би і пішов, то проблема була би в мені, що людям не цікаво мене слухати. Моя постійна робота- бути цікавим у спілкуванні.
— І останнє питання: ваші заняття проходять безкоштовно, який ви з цього маєте зиск, навіщо вам це потрібно?
— Я дуже люблю українську мову, і я хочу допомагати людям спілкуватися, знайшов я свій призвання у житті (сміється). Я знаю, що я можу допомогти людям заговорити, як українською, так і позбавитись страху виступати перед публікою, щоб людина не боялась соціуму. Моє завдання це розкрити людину, щоб вона почала комунікувати, а потім, можливо, зможе досягти якихось вершин і результатів. Мій інтерес у тому, щоб було більше успішних українців і буде зростати моя країна, до того ж мене дратує російська мова, тому я намагаюсь, щоб її було менше. Я планую їздити по Україні, по різним обласним центрам, там жити умовно в Дніпрі місяць-два і викладати «Лагідну українізацію».
