Ахтем Сеітаблаєв: шлях від кримської сцени до визнання у світовому кіно
Ахтем Сеітаблаєв — кримськотатарський режисер і актор, який пройшов визначний творчий шлях від постановки «Лісової пісні» у Сімферополі до створення фільмів про депортацію кримськотатарського народу та героїзм захисників Донецького аеропорту. 11 грудня йому виповнюється 53 роки.
Про це розповідає NewsWeek
Народився Ахтем Сеітаблаєв (кримськотатарською — Ahtem Şevket oğlu Seit-Abla) у місті Янгіюль (Узбекистан), куди його батьків депортували з Криму в травні 1944 року разом з іншими кримськими татарами. З дитинства він був глибоко занурений у пам’ять про цю трагедію.
«У дитинстві та в більш молоді роки мене вражало те, що все це відбувалося о четвертій ранку, коли у твій дім стукають люди зі зброєю і дають 15 хвилин на збори. Я не можу собі уявити, в якому стані тоді були люди, особливо жінки та літні люди. Потім знадобилися десятки років, щоб члени однієї родини знайшли один одного. Батьки моїх мами й тата, які повернулися з фронту, майже три роки шукали свої сім’ї», – розповідав Сеітаблаєв у своєму інтерв’ю проєкту «Крим.Реалії».
Ці спогади глибоко вплинули на подальшу творчість митця.
Перші кроки на сцені та симбіоз культур
У Криму Ахтем Сеітаблаєв познайомився з режисеркою Галиною Джикаєвою. Її вразила його гра у фільмі «Мамай», який став дебютом для актора в кіно. Джикаєва згадує про постановку «Лісової пісні» на сцені кримськотатарського театру у 2003 році, де Сеітаблаєв створив унікальний симбіоз української та кримськотатарської культур, поєднавши класику з автентичними мотивами й новаторськими сценічними рішеннями.
У 2005 році Ахтем став актором Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі. Актор Ренат Сеттаров, відвідавши виставу «Ромео і Джульєтта», відзначав його сміливість, холоднокровність, упевненість і людяність — риси, які стали візитівкою Сеітаблаєва й у подальшій творчості.
Фільми, що змінюють сприйняття історії
Одним із найважливіших фільмів у доробку режисера стала «Хайтарма» (2013), присвячена депортації кримськотатарського народу. Кінознавиця Анастасія Канівець наголошує: це був перший по-справжньому щирий і сміливий погляд на трагічну сторінку історії. Фільм здобув численні нагороди, зокрема національні премії України і премію «Ніка» у рф, а також переміг на кінофестивалі в Італії. Галина Джикаєва підкреслює тонкість та художній смак стрічки, яка не спекулює на емоціях, а глибоко передає біль і пам’ять народу.
У 2019 році у фільмі Нарімана Алієва «Додому» Сеітаблаєв зіграв головну роль Мустафи — батька, який після втрати сина на війні вирішує поховати його в анексованому Криму. Фільм отримав міжнародне визнання, низку престижних нагород, потрапив до лонг-листа премії «Оскар» та вразив глядачів глибокою емоційністю і темою втрати батьківщини. Тетяна Власова, поетеса та PR-менеджерка, зізнавалася, що «Додому» для неї стало найсильнішою асоціацією з творчістю Сеітаблаєва як актора.
У 2017 році на екрани вийшов фільм «Кіборги. Герої не вмирають», присвячений обороні Донецького аеропорту, що став одним із символів незламності України. Кінознавці вважають цю стрічку проривом для українського кінематографу, відзначаючи точність і щирість передачі атмосфери початку війни.
Громадянська позиція та сучасна діяльність
З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році Ахтем Сеітаблаєв вступив до територіальної оборони Києва, а пізніше очолив службу зв’язків зі ЗМІ 241-ї окремої бригади ЗСУ. Не полишаючи творчості, у 2023 році він презентував фільм «Мирний – 21» про героїзм луганських прикордонників у 2014-му. В інтерв’ю Сеітаблаєв підкреслював, що головна тема фільму — довіра, як основа взаємин у суспільстві.
Зараз режисер працює над новими проєктами про війну. У шпигунській драмі «ГУР: Код «Сікора»» він є і режисером, і виконавцем головної ролі, розповідаючи про одну з найуспішніших спецоперацій української розвідки у 2023 році. Презентація тізеру відбулася на Каннському кінофестивалі, а прем’єра очікується у 2026 році.
Попри численні фільми на воєнну тематику, сам Сеітаблаєв зізнається, що не любить знімати про війну, але вважає важливим фіксувати ці події в мистецтві: «Давайте знімати кіно про війну, щоб потім не довелося воювати у реальному житті».
Культурна місія та майбутнє Криму
Для Ахтема Сеітаблаєва культура — інструмент, що допомагає об’єднати країну без кровопролиття. У 2017 році він став директором «Кримського дому» в Києві, мріючи створити простір для діалогу, культурного розвитку та формування майбутньої еліти Криму.
Він переконаний, що повернення до Криму — лише питання часу, і що український та кримськотатарський народи знову відновлять зв’язок зі своєю землею. Його творчість та громадська діяльність залишають глибокий слід у сучасній українській культурі, а фільми стають важливим інструментом національної пам’яті та ідентичності.
