Бережна про українське коріння павільйону росії на Венеційській бієнале
Віцепремʼєрка з гуманітарних питань і міністерка культури Тетяна Бережна у Брюсселі охарактеризувала участь росії в цьогорічній Венеційській бієнале як вкрай цинічну та пояснила, чому українська сторона ставить під сумнів легітимність такої присутності
Про це розповідає NewsWeek
«Присутність Росії є особливо цинічною, тому що їхній перформанс має назву «Дерево укорінене в небі» і просуває ідею, що політика – це одне, а культура – зовсім інше. Але це дуже цинічно, тому що в цьому перформансі можуть брати участь, як вони кажуть, представники корінних народів Росії, а також дві людини з України – з окупованого Криму», – зазначила урядовиця.
Як саме представлять перформанс
За словами Бережної, фізичний павільйон росії у Венеції цього року не відкриватимуть — він залишатиметься закритим у звʼязку з чинними санкціями. Водночас перформанс планують показати під час відкриття виставки, а потім експонувати роботи на зовнішній стіні закритого павільйону протягом усього періоду проведення бієнале.
Міністерка наголосила на суперечливості участі: в анонсах перформансу згадують, що в ньому братимуть участь представники так званих корінних народів, а також, за їхніми словами, двоє людей з України з окупованого Криму. Це, за її оцінкою, посилює відчуття цинізму й розмиває межі між мистецькою подією та політичною підтримкою агресора
«Ми працюємо всіма можливими способами, деякі з них я не буду озвучувати, щоб цього не допустити», – зазначила міністерка культури.
Історія павільйону та правові питання
Бережна нагадавa, що будівлю павільйону у Венеції збудовано 1914 року на кошти українського мецената. Після переходу до СРСР вона опинилася у власності радянської держави, а з розпадом СРСР — у власності росії. Сам факт такого історичного звʼязку, на думку очільниці міністерства, підсилює аргументи щодо цинічності участі росії.
«Для нас максимальне завдання – повернути цей павільйон у власність України. Я розумію, що це дуже складно, адже в Європі право власності є чітко визначеним юридичним поняттям. Але сам цей факт також показує цинізм російської участі», – підкреслила віцепремʼєрка.
Вона також зазначила, що повернення обʼєкта є юридично та практично складним завданням, оскільки у європейських юрисдикціях право власності має чіткі правові механізми, які тяжко змінити під політичним тиском
Бережна звернула увагу на фінансові ризики для організаторів: Єврокомісія попередила Фонд бієнале про ризик втрати гранту в розмірі 2 мільйонів євро, якщо структура допустить росію до участі. Загальний бюджет престижної мистецької події оцінюють приблизно в 66 мільйонів євро.
«Якщо Єврокомісія зробила таку заяву, можливо, й інші донори бієнале, в тому числі й уряд Італії, зможуть бути наступними. Оскільки це свідчення того, що прямо підтримується участь Росії й прямо підтримується війна», – резюмувала Бережна.
Організатори Венеційської бієнале оголосили 4 березня про дозвіл на участь росії у виставці цього року, яка триватиме з 9 травня по 22 листопада. Рішення спричинило широку критику, зокрема з боку премʼєрки Італії Джорджія Мелоні.
Венеційська бієнале визнана однією з провідних міжнародних виставок сучасного мистецтва; перша експозиція відбулася у 1895 році, і з того часу подія відіграє ключову роль у світовому арт‑просторі.
