Музей Івана Марчука: чи зрушила ініціатива з місця
Ідея створення Музею Івана Марчука, яку обіцяли вже три президенти України, схоже, отримала новий імпульс, але поки що реальне втілення затримується через війну та низку юридичних суперечок. Попри багаторічні обіцянки Віктора Ющенка та Петра Порошенка й відсутність уваги до культури за каденції Віктора Януковича, нині представники Офісу президента заявляють, що ініціатива відновлена і має розвиток.
Про це розповідає NewsWeek
Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська підтвердила, що президент Володимир Зеленський ініціював проєкт створення Музею Івана Марчука. Через повномасштабну війну відкриття відкладене, тож поки що заплановано функціонування постійного виставкового проєкту, щоб кияни й гості столиці могли ознайомитися з творчістю художника.
Можлива локація та історичний контекст
Як потенційне приміщення для музею розглядають колишнє будівля посольства США на вулиці Володимира Винниченка, 10 у Києві. Наразі в цій споруді, що не використовується після переїзду дипмісії до нового комплексу, нібито тривають підготовчі роботи. Історично ця будівля мала різні функції: у радянський період тут розташовувався один із районних комітетів партії, пізніше — американське представництво.
Інша запропонована локація — садиба Мурашка на Малій Житомирській, 14а/б, але вона нині перебуває в аварійному стані. Утім джерела в мистецькому середовищі схиляються до того, що найбільш реалістичним варіантом для майбутнього музею є саме колишня будівля посольства США.
Постійна виставка як перший крок
У день 90-річчя Івана Марчука, 12 травня 2026 року, у Мистецькому центрі «Шоколадний будинок» у Києві відкрилася постійна виставка «Іван Марчук. Музейні колекції». Експозиція об’єднала роботи з фондів одинадцяти українських музеїв — зокрема з Києва, Львова, Сум, Луцька, Івано‑Франківська та Канева — і охоплює період творчості митця від кінця 1960-х років дотепер.
Основну увагу в експозиції приділено циклу «Шевченкіана» — єдиному тематичному циклу Марчука, повністю збереженому у музейних фондах, за який він у 1997 році отримав Національну премію імені Тараса Шевченка. Серед ключових робіт — портрет актора Богдана Ступки (1971) із колекції Національного художнього музею України, виконаний для фільму Володимира Денисенка «Осяяння», а також серія українських пейзажів у техніці, яку сам митець назвав пльонтанізмом. Цей стиль вирізняється мереживними лініями, що переплітаються й створюють об’ємне, живе зображення.
Відкриття виставки стало першою великою експозицією у «Шоколадному будинку» після його закриття в 2022 році. Паралельно з роботою постійної експозиції тривають обговорення щодо майбутнього приміщення для музею та необхідних реставраційних робіт у потенційних локаціях.
«Мені також важко простити багаторічну недалекоглядність міських влад: столиця не спромоглася побудувати музей Івана Марчука, одного з найвидатніших наших художників, – музей, який міг би, скажімо, розташуватися в стінах садиби Мурашка, ставши притягальним культурним магнітом для міста і його гостей. Свого часу я зверталася з цією ідеєю до інституцій міста. У відповідь – глухе мовчання. Натомість тепер садиба Мурашка – в аварійному стані, попри теоретичні реставраційні проєкти»
У родині Марчуків зазначають, що наявність музейної інституції для митця була б важливим кроком для збереження та популяризації його спадщини, однак частково вони покладаються й на приватні ініціативи.
Іван Марчук нині мешкає за кордоном через війну, де отримав значне міжнародне визнання. У травні він провів масштабну виставку у Відні під назвою «Скажи мені правду», на якій було представлено понад 400 робіт. Марчук також є одним із найдорожчих сучасних українських художників: у червні 2024 року його пейзаж «Зійшов місяць над Дніпром» було продано на аукціоні за 300 тисяч доларів.
Суперечка навколо авторських прав і суд
Паралельно з процесом створення музею в полі уваги опинилася й судова суперечка щодо авторських прав на твори митця. У грудні 2025 року Іван Марчук подав позов, оскаржуючи ліцензійний договір від 21 травня 2020 року, згідно з яким нібито були передані майнові права на зображення його творів, створених станом на ту дату, на термін 100 років за символічну оплату — 10 тисяч гривень і 5% роялті.
Митець стверджує, що підписав документ під тиском і був ошуканий; у позові він називає ініціатором підписання угоди свого колишнього знайомого — народного депутата VII скликання та колишнього радника міністра МВС Михайла Апостола. У документі також фігурують імена адвоката Сергія Павленка, бізнесмена Михайла Синиці, Ігоря Апостола (сина екснародного депутата) та помічниці митця Тамари Стрипко.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом шахрайства в особливо великих розмірах або за участі організованої групи. Підготовче провадження у Тернопільському міськрайонному суді триває понад десять місяців; 6 травня розгляд тимчасово зупинено для проведення експертизи підпису одного з відповідачів. Ігор Апостол у суд не з’явився, але його захисниця заявила про готовність надати зразки підписів. Наступне засідання призначено на 16 червня.
Михайло Апостол публічно заперечує звинувачення й наголошує на готовності юридично зафіксувати відсутність претензій на твори митця, а родина Марчука продовжує домагатися визнання договору недійсним.
Поки триває судова тяганина та вирішуються організаційні питання, постійна виставка в «Шоколадному будинку» має стати першим практичним кроком із збереження та популяризації творчості Івана Марчука в Україні.
