«Перемога буде за нами» – в.о. намісника Києво-Печерської лаври про війну з Росією та воїнів України

Цього року Православна церква України (ПЦУ) вперше, разом із більшістю помісних православних церков світу, відзначає Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. На цьому наголосив глава ПЦУ митрополит Київській і всієї України Епіфаній у святковому зверненні 24 грудня. Так само й Українська греко-католицька церква (УГКЦ), яка перейшла цього року на григоріанський календар, відзначає Різдво 25 грудня. День відзначення Різдва за новоюліанським і григоріанським календарями збігатиметься аж до 2800 року.

Перенесення святкування Різдва українськими церквами відображає ще один культурний відхід України від Росії – де Різдво продовжують святкувати 7 січня. І це є ще одним кроком до зближення з країнами Європи. Однак для тих, хто бажає святкувати за звичкою у січні – обмежень немає, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») виконувач обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрит ПЦУ Авраамій.

– Чим Різдво грудня 2023 року відрізняється?

– Найперше, звичайно, що ми перебуваємо у стані війні, війна продовжується,

і багато що змінилося в нашій країні, дуже багато. І, зокрема, в церковному середовищі.

Києво-Печерська лавра 15 листопада, по благословінню нашого священного архімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської лаври блаженнішого митрополита Епіфанія перейшла на новоюліанський календар.

Це означає, що був великий запит суспільства, для того, щоб ми святкували Різдво й інші свята з усім цивілізованим світом. Про що це говорить? Про те, що ми не запроваджуємо щось нове, ми повертаємось до своєї історії, котру, на жаль, у свій час втратили. Тому зараз ми тільки відновлюємо цю історичну справедливість.

– Як на такі зміни реагують прихожани? Чи всі парафії перейшли на новоюліанський календар?

– Щодо парафій. Ніхто нікого не змушує, громада сама обирає, але як бачимо, результат в тому, що практично всі парафії ПЦУ перейшли на новоюліанський календар. Реакція є надзвичайно позитивною, в тому що, можна сказати, по прикладу нашої лаври, тому що ми певний час перебували на старому стилі.

Православна церква України 1 вересня перейшла на новий стиль, а ми (Києво-Печерська лавра – ред.) до 15 листопада святкували всі дати церковні за старим стилем. Але люди не сприймали і, звісно, коли відбуваються якісь свята, дізнавалися, що ми дотримуємося старого стилю, й не відвідували так лавру, як зараз.

– Чи можна святкувати Різдво у січні, якщо люди звикли до цієї дати?

– Можна і двічі святкувати. І, звичайно, що саме святкування має велике значення, сутність всього того, що відбувається в цій священній події. Але ми бачимо, що суспільство загалом готується святкувати Різдво 25 грудня.

Про що це говорить? Наше суспільство є в даний час настільки активним і згуртованим у тому, що люди розуміють, що святкуючи Різдво Христове 25 грудня – це [бути] практично з усім цивілізованим світом. Більше того, хочу зазначити, що 11 помісних церков святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем, тому ми долучаємось до святкування із більшістю.

– У чому важливість цього свята? Як правильно його відзначати?

– Звичайно, кожен українець, українка повинні відвідати храм Божий, у день народження Христа. Подякувати за все те, що відбувається у житті кожної людини, навіть незважаючи на ті тяжкі труднощі, котрі проходить наш народ, і намагатися, не дивлячись на все те, що відбувається, всі ці жахіття, все-таки не втратити цю Божу подобу, бути людьми, залишатися людьми.

Й намагатися перебороти всі ці спокуси, які виникають у нашому житті. Зокрема, як бачимо, так званий «брат наш», який вторгся віроломно в нашу країну, намагається нас розсварити, намагається, щоб між нами були якісь непорозумінні.

Це дуже важливо не втратити цієї єдності, дуже важливо бути в даний час, як ніколи, згуртованими. І, звісно, що перемога тільки за нами!

І, звичайно, ті традиції, добрі традиції, які ми знаємо, наші українські: святвечір, коли вся родина збирається за столом, на 12 страв, разом колядують, прославляють народження Христа.

І водночас за цим столом ми будемо також згадувати і наших захисників, захисниць, котрих немає з нами, котрі віддали своє життя за кожного з нас. Про це ми повинні ніколи не забувати і, звісно, пам’ятати про їхній великий внесок в нашу країну, те, що вони віддали життя за нас, щоб ми мали мирне небо.

– Що ви можете сказати військовим?

– У мене дуже багато знайомих є на фронті, з якими ми часто спілкуємося. І, звісно, я розумію, в яких обставинах вони перебувають. Влітку я сам відвідував фронтові зони і можу лише одне сказати, що дуже важко віднайти слова для того, щоб їх потішити.

Але вони розуміють і знають, коли бачать, що люди передають допомогу, зокрема, волонтери, і, зокрема, наша Православна церква Україна серед усіх церков веде надзвичайну, велику посильну допомогу, щоб наші бійці були забезпечені усім.

І їм (бійцям – ред.) побажання одне – це незламності духу, звісно, що перемоги, а ми обов’язково переможемо! І, звісно, щоб вони пам’ятали, що з ними завжди Бог, з ними українська церква, і тепер вже й українська Лавра.

(Початок розмови з виконувачем обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандритом ПЦУ Авраамієм – на 28-й хвилині 58-й секунді)