Помер Юрій Тарнавський: видатний українсько-американський письменник і засновник Нью-Йоркської групи

14 жовтня 2025 року на 91-му році життя відійшов у вічність Юрій Тарнавський — знаковий українсько-американський письменник, поет, перекладач, лінгвіст-кібернетик, один із засновників легендарної Нью-Йоркської групи.

Про це розповідає NewsWeek

Життя і творчість Юрія Тарнавського

Юрій Тарнавський залишив глибокий слід у літературі, вплинувши на розвиток української поезії у діаспорі та в Україні. Він був автором понад 20 книжок, членом американської групи письменників-новаторів FC2, а також співзасновником Нью-Йоркської групи — авангардного об’єднання українських поетів і прозаїків у США. Його творчий доробок охоплює поезію, прозу, наукові тексти, а також експерименти з англомовними творами.

У жовтні 2025 року у Львові готується до виходу українська поетична збірка Тарнавського, яка містить вибрані вірші з 1950-х років і до сучасності. Перед смертю він особисто погоджував остаточний вигляд обкладинки та тексту, залишаючи свої побажання для українських читачів. У цьому ж місяці побачила світ і англомовна збірка “Extractions: Selected Poems”, що налічує 369 сторінок.

“Він сказав, що мета цієї книжки – донести до українського читача твори і підкреслити іспанський вплив, який мала іспанська література на нього”

Редакторка “Видавництва Старого Лева” Катерина Щадило відзначила, що Тарнавський дуже уважно ставився до кожної деталі книжки, активно долучався до підготовки, пояснював нюанси слів і формату, і радів майбутньому виданню. Збірка складається з шести блоків віршів, написаних у 1956–2022 роках, і є першою масштабною поетичною книгою автора в Україні за останні 26 років.

Біографія та вклад у культуру

Юрій Тарнавський народився 3 лютого 1934 року (за документами — у Турці на Львівщині, хоча сам поет згадував про народження біля Ряшева, Польща) у родині вчителів. У 1944 році його сім’я емігрувала на Захід, рятуючись від радянських “визволителів”. Після перебування в таборі переміщених осіб у Німеччині, на початку 1950-х років родина переїхала до США.

У США Тарнавський закінчив Ньюаркський коледж інженерії (зараз Нью-Джерський інститут технології), здобувши ступінь бакалавра з електротехніки, а згодом — доктора філософії у галузі теоретичної лінгвістики. Він працював інженером-електриком, кібернетиком, брав участь у розробках зі штучного інтелекту, а також викладав українську літературу та культуру у Колумбійському університеті Нью-Йорка у 1992–1996 роках.

Професорка Олена Галета підкреслює, що Тарнавський завжди прагнув інтегрувати українську літературу в загальний світовий культурний контекст та домігся створення архіву Нью-Йоркської групи у бібліотеці Колумбійського університету. Його лекції та рукописи стали цінними матеріалами для дослідження літературного процесу поза межами України.

Тарнавський разом із поетом Богданом Бойчуком у 1958 році офіційно заснував Нью-Йоркську групу, яка об’єднала 12 українських поетів і прозаїків еміграції. Він також був співредактором літературного часопису “Нові поезії”. Принциповою умовою для учасників групи було написання творів винятково українською мовою.

Тарнавський був експериментатором у літературі, поєднував у собі прагнення до новаторства та глибоке розуміння національної ідентичності. Його творчість охоплює автобіографічну поезію, як-от вірш “Я”, а в романі “Шляхи” (1961) він торкався тем еміграції та пошуку себе.

Він також відомий своєю модерністською позицією. У вірші “Антиукраїна” (1970) поет гостро й іронічно змальовує суспільні проблеми, які залишаються актуальними й сьогодні.

За життя Тарнавський увійшов до числа претендентів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Однак, визнання у цьому форматі поет не дочекався. Його найкращим вшануванням, за словами сучасників, стане читання його поезії та глибоке осмислення творчого спадку.

Це людина, яка в українській літературі ХХ століття і ХХІ поєднала абсолютно унікальні досвіди, яка вміла жити і творити на довгі дистанції

Юрій Тарнавський залишився в історії як письменник-марафонець, що поєднав українську мрію з американською реальністю, зумівши не втратити актуальності свого голосу понад сім десятиліть.