Україна у міжнародних світових рейтингах. Рівень грамотності населення України
Цьогоріч Україна вперше взяла участь у дослідженні PISA, авторитетному міжнародному рейтингу якості шкільних систем. З’ясувалося, що українська освіта є “дуже посередньою” і йде на рівні з турецькою, а школярі мають відчутні проблеми з математикою, передає NW.
На першій сходинці опинився Китай. На пострадянському просторі найякіснішою освітою може похизуватися Естонія – вона розмістилася у рейтингу на п’ятому місці.
PISA оцінює три види грамотності 15-літніх підлітків: читацьку, математичну і природничо-наукову. Згідно з дослідженням, базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9% українських підлітків, природничо-наукової – 26,4%, математичної – 36%
У минулорічній доповіді ЮНЕСКО використовуються дані про грамотність серед дорослого населення ООН з питань освіти, науки та культури від квітня 2021 року, які складені з національних оцінок та оцінок, заснованих на Глобальної моделі прогнозу грамотності, розробленої у 2019 році.
Багато країн з високим рівнем доходу після досягнення високого рівня грамотності припинили збирати статистику грамотності. При розрахунку індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), рівень грамотності в таких країнах приймається рівним 99,0 %.
При зборі даних по грамотності часто методика оцінки числа грамотних людей визначається країнами по-різному. Деякі країни використовують для оцінки дані про отримання ступенів освіти, але методи вимірювання відвідуваності шкіл або закінчення річного курсу навчання можуть розрізнятися. Тому оцінки рівня грамотності повинні використовуватися з обережністю.
Індекс рівня освіти в країнах світу – комбінований показник Програми розвитку Організації об’єднаних даних, який розраховується як індекс грамотності дорослого населення та індекс сукупності частки здобувачів освіти. Індекс розглядається в якості одного з ключових показників соціального розвитку і використовується для розрахунку Індексу людського розвитку (Human Development Index), що випускається в рамках спеціальної серії доповідей Організації Об’єднаних Націй (ООН) про розвиток людини.
Індекс вимірює досягнення країни з точки зору досягнутого рівня освіти її населення за двома основними показниками:
– Індекс грамотності дорослого населення (2/3 ваги).
– Індекс сукупної частки учнів, які отримують початкову, середню та вищу освіту (1/3 ваги).
Два зазначених вимірювання рівня освіти зводяться в підсумковому Індексі, який стандартизується у вигляді числових значень від 0 (мінімальний) до 1 (максимальне). Прийнято вважати, що розвинені країни повинні володіти мінімальним показником 0,8, хоча багато хто з них має показник 0,9 або вище. Під час визначення місця в світовому рейтингу всі країни ранжуються на основі Індексу рівня освіти, де перше місце відповідає вищому значенню цього показника, а останнє — нижчому.
Індекс рівня освіти, хоча і є універсальним показником, має низку обмежень. Зокрема, він не відображає якості самої освіти, яка в окремих випадках може бути відносно низькою або істотно обмеженою. Також він не показує повністю різницю в доступності освіти в силу відмінностей вікових вимог та тривалості навчання. Такі показники, як середня тривалість навчання або очікувана тривалість навчання, були б більш репрезентативними, проте відповідні дані відсутні в статистиці більшості держав. Крім того, індекс не враховує студентів, що навчаються за кордоном, що може спотворювати дані деяких невеликих країн.
Цього року немає чіткого розподілу країн за місцем у рейтингу PISA: результати розглядаються в межах трьох компетентностей (читацька, математична, природничо-наукова), тож можна порівнювати бали України та інших країн. Цей результат непоганий і вельми очікуваний. У рейтингу ми «сусіди» Люксембургу та Ізраїлю.
Результат України з математичних наук — 41–46 (серед 79 країн світу). Це означає, що 36% українських підлітків не досягли базової математичної грамотності. Це дуже тривожний сигнал, який означає, що саме стільки 15-річних українців можуть виконувати лише найелементарніші арифметичні дії, а ось із дробами чи відсотками вже не вміють працювати.
Україна входить у п’ятірку країн, де навчаються найщасливіші учні: 50 % українських підлітків — учасників тестування задоволені життям. Найцікавіше — діти із сільської місцевості почуваються щасливішими, ніж діти з міст. Гадаю, це навіть не пов’язано з питаннями навчання, адже в дітей своє розуміння щастя. Та й взагалі, саме «щастя» — надзвичайно тонка матерія, а особливо в різних країнах, де культурні підтексти відрізняються. Завдання PISA побудовані на компетентнісному підході. Вирішуючи певну математичну дію, учні мають робити це в контексті вирішення завдання, з яким вони точно стикнуться в реальному житті. Наприклад — конвертування цін на продукти в різних валютах. Важливо допомогти нашим учителям переорієнтуватися саме на такий підхід викладання, коли теоретичні знання обов’язково накладаються на життєвий контекст.
Успішність з математики найнижча — 36 % українських школярів не досягають базового рівня математичної грамотності. Чесно кажучи, я до цього часу трохи вірила в міф, що «ми сильні в математиці», і що то в наших школярів генетичне, від Ландау… Але Польща та Естонія, країни, що є референтними для нас, набагато випереджають Україну в математиці. Їхнє місце в рейтингу з математики — 6–9, тоді як в України — 41–46. Це не залишає жодного шансу «прекрасній радянській математичній школі», в яку більшість батьків та освітян так сильно вірять.
Українські школярі з високим соціально-економічним статусом мають майже такий самий показник грамотності, як і європейські. Це, у свою чергу, дає у 2–3 рази вищі шанси досягти високих показників у навчанні. Доступ до якісної освіти в Україні — нерівний: занадто великий розрив між освітою в містах і селах. Села відстають від міст майже на 2,5 роки. При цьому з 15 400 шкіл більш ніж 9000 розташовані саме в селах.
Для українських школярів-хлопців показник грамотності з читання на 34 % нижчий, ніж у дівчат. Це можна пояснити тим, що програми з читання складають переважно жінки, і хлопцям вони менш цікаві. Наша країна інвестує $27 000 у навчання одного учня в школі. За даними PISA, зібраними впродовж 10 років, найбільш ефективними є витрати $50 000 на учня.
До слова, значний відсоток навчального часу на уроці витрачається на встановлення дисципліни, а не на навчання, а українські 15-річні на 20 % частіше відсутні на заняттях, прогулюють або запізнюються. Українські школярі — у топ-10 найщасливіших школярів. І це — суперпотужний ресурс для розбудови Нової української школи та нашої країни.
