Українська колона на Karneval der Kulturen: від «А ви хто?» до «Слава Україні!»

Білі крила лелек, яскраві квіткові костюми, синьо-жовті образи та спів «Червона калина» посеред Берліна — так українці представили себе на Karneval der Kulturen, роблячи акцент на дітях, родині та майбутньому.

Про це розповідає NewsWeek

У карнавальній ході 24 травня взяли участь 67 міжнародних груп та близько чотирьох тисяч учасників, а фестиваль зібрав сотні тисяч глядачів уздовж маршруту. Українська колона, яку організував українсько-німецький центр AdlerA e.V., продемонструвала мотиви захисту дітей, культурної ідентичності та відродження замість драматичних воєнних образів минулих років.

«Це прекрасна можливість показати Україну ширше – не лише через війну, а й через наших талановитих дітей, наш український драйв. Люди останні роки чують, на жаль, новини про те, як гинуть наші діти. Наш меседж був про те, що діти у всьому світі потребують захисту, підтримки суспільства, своїх родин», – пояснює засновниця українсько-німецького центру AdlerA e.V. Оксана Орел.

«Окрема велика спільнота»

Оксана Орел, жінка з Одеси, після початку повномасштабного вторгнення росії разом із донькою знайшла прихисток у Берліні. Тут вона долучилася до роботи в комітеті з міграції та інтеграції районної адміністрації й разом із іншими біженцями заснувала громадську організацію AdlerA e.V.

Організація зосереджена на роботі з дітьми, молоддю та жінками, які переїхали до Німеччини після 2022 року, а також залучає представників діаспори. В межах проєктів проводять дитячі танці, українську суботню школу для молодших класів, спортивні ініціативи та заходи з профорієнтації, які допомагають молоді інтегруватися на німецький ринок праці.

Створення та офіційна реєстрація громадської організації в Німеччині виявилися непростими: знадобилися ресурси, час і зусилля на налагодження роботи та пошук партнерів у приймаючому середовищі.

Про підготовку до фестивалю

Підготовка української колони до Karneval der Kulturen тривала майже рік — заявки на участь подавали ще восени. Організатори фестивалю оцінюють концепцію, масштаби та реалістичність втілення задуму, тож із близько 140 команд цього року відібрали лише 67.

Одним із головних викликів для AdlerA стала фінансова сторона: локальний український бізнес у Берліні ще недостатньо розвинений, тому значну частину витрат взяли на себе організатори. Допомогу у придбанні тканин і матеріалів частково надала європейська жіноча організація, але основну роботу та витрати забезпечила команда волонтерів і батьків.

За концепцією, організатори орієнтувалися на доступні ресурси: кількість дітей, наявні костюми та реквізит. Багато елементів створили вручну: шили костюми, плели вінки, виготовляли декорації та реквізит, залучаючи до роботи батьків і місцевих волонтерів.

Візуальна складова колони була зв’язана з українськими символами та поп-культурними референсами: образи лелек з великими білими крилами, гніздо на центральній платформі, діти в костюмах квітів і учасниці в жовто-синіх ансамблях символізували родину, пшеничні поля та небо.

Організатори також використовують елементи з Євробачення, яке відбувається зазвичай за тиждень до карнавалу; у 2026 році це дало додаткові ідейні та візуальні акценти для постановки.

Про цьогорічну концепцію

У попередні роки українська колона частіше акцентувала на темі війни, використовуючи драматичні мотиви — опалені соняшники, поля вогню та образи руйнувань. Цьогоріч команда свідомо відійшла від трагічних асоціацій і поставила у центр родину, відродження та майбутнє, щоб показати інший вимір української культури і життя.

У ході чотиригодинної карнавальної композиції учасники прагнули передати цілісну історію: від скепсису й нерозуміння в перші роки до впізнаваності та підтримки нині. Діти, які спочатку вагалися брати участь у традиційних образах, тепер щороку з нетерпінням чекають на виступи — карнавал став однією з найважливіших подій у житті студії та громади.

Під час проходу колони від спостерігачів лунали вигуки підтримки, зокрема «Слава Україні», що стало важливою емоційною віддачею для учасників і підтвердженням широкої солідарності — як з боку українців у діаспорі, так і з боку німців та представників інших національностей.

Станом на початок травня 2026 року в Німеччині майже 1,3 мільйона українців мали статус тимчасового захисту, що підкреслює масштаби української громади у країні та важливість її організаційної інфраструктури для адаптації й збереження культурної ідентичності.

Попри локальні прояви ворожості від окремих представників російської спільноти та онлайн-хейт, організатори зазначають, що досвід участі у фестивалі дає енергію, об’єднує людей і допомагає будувати помітну, структуровану українську спільноту в Німеччині.