Актуально Країна Культура Новини

як окупанти перебудовують драмтеатр у Маріуполі. Що з тілами загиблих?

як окупанти перебудовують драмтеатр у Маріуполі. Що з тілами загиблих?

Не відбудова, а знищення – так Маріупольська міськрада називає роботи, які веде окупаційна влада на місці драматичного театру в місті. Зазначається, що від театру, який пам’ятають маріупольці, залишилася лише фронтальна стіна. Усю іншу частину будівлі окупанти перебудовують і заявляють про закінчення робіт до кінця цього року.

Що будують на місці драмтеатру в окупованому Маріуполі? Куди вивезли тіла людей, які загинули внаслідок бомбардування театру, і чи всіх загиблих знайшли? Що згадують про ті події очевидці і чому вважають, що атака на драмтеатр була цілеспрямованою? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

«Трупний сморід на будівництві»

Російські військові завершили розбір завалів та вивезення тіл загиблих з драмтеатру в 2022 році. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко тоді зазначив, що після цього встановити точну кількість жертв буде неможливо. За даними посадовця, окупанти поховали загиблих під безіменними номерами в братській могилі в Мангуші.

Згодом у театрі знищили скульптури, які були окрасою будівлі і пережили навіть бомбардування, зазначають у міськраді. Маріупольський драмтеатр та скульптурна група отримали статус памʼятника архітектури, але окупанти все знищили, наголошує українська влада.

У театрі знищили скульптури, які були окрасою будівлі і пережили навіть бомбардування, зазначають у міськраді

Видання «0629» нещодавно опублікувало світлини з будівельного майданчика, оприлюднені загарбниками. На них видно, що наразі робітники зводять цегляні стіни будівлі. Маріупольці, які живуть зараз в окупації, зазначають, що фронтальна стіна театру виглядає жахливіше, ніж була після бомбардування.

Головна редакторка видання «0629» із Маріуполя Анна Романенко розповіла «Новинам Приазов’я», що будівельні роботи у драмтеатрі стартували ще на початку 2023 року.

Драмтеатр в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року

Драмтеатр в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року

Будівельники відмовлялися там виконувати роботи через трупний сморід

«Весь 2022 рік вони розчищали завали й вивозили звідти тіла загиблих. І навіть не могли продовжувати, адже будівельники відмовлялися там виконувати роботи через трупний сморід. Це була така реальна проблема, що вони навіть призупиняли діяльність і заливали там все хлором, а потім бетонували. І на це все пішов 2022 рік, у 2023 році вони почали будівництво. Фактично з нуля. І єдине, що вони планували, це залишити передній фронтон. Він був побудований з такого унікального білого каменю, який спеціально привозили в Маріуполь з Криму. І цей театр був білим не тому, що його фарбували, а тому, що цей камінь періодично мили водою. Зараз вони будуються зі звичайної червоної цегли, потім будуть штукатурити», – каже журналістка.

«Тіла вивозили лафетами, але не всі»

Журналістка вважає, що окупанти могли вивезти не всі тіла загиблих, а лише ті, які знайшли на поверхні. Зокрема, вона припускає, що тих, хто в час скидання бомби на театр перебував на другому та третьому поверхах, просто завалило камінням, і їхні тіла навіть ніхто не розкопував.

Інтер'єр драмтеатру в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року, в укритті якого перебували сотні цивільних, зокрема діти. Маріуполь, 4 квітня 2022 року

Інтер’єр драмтеатру в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року, в укритті якого перебували сотні цивільних, зокрема діти. Маріуполь, 4 квітня 2022 року

Скільки залишилось лежати під каменями, ми не знаємо

«Але ж там були ще люди, які з того боку театру вранці очікували їжу. Тобто вони взагалі були з вулиці. І їх могло придавити так до ями, до фундаменту, що їх, можливо, просто технічно не вдавалося їм (окупантам) розкопати, тим більше, що вже минуло декілька місяців після того. Тому, я думаю, вони просто не змогли технічно вивезти всіх. Вивезли те, що було більш на поверхні. Вивозили тіла лафетами, трактори з цими лафетами завантажували і вивозили звідти. А скільки залишилось лежати під каменями, ми не знаємо», – зазначила журналістка.

Вона додала, що окупаційна влада планує закінчити будівництво театру у Маріуполі в кінці цього року. Втім, на її думку, це навряд чи вдасться.

«Вони до кінця 2024 року не встигнуть. Я думаю, що і 2025 рік вони захоплять. Але для мене найбільше питання – що робити потім з цією спорудою, яка фактично будується на місці трагедії, на кістках людей? Це взагалі символічна історія, тому що це вже вдруге тут, на кладовищі, щось будують. Вперше це була радянська влада, яка на німецькому кладовищі побудувала сквер. І тільки у 2015 році почався процес перепоховання. І от вже нова, окупаційна влада практично робить те саме – будують на кістках людей», – зауважила Романенко.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Більше не місце для розваг»

Акторка Маріупольського драмтеатру Олена Біла зараз разом із колегами працює в Ужгороді. Вона розповіла «Новинам Приазов’я», що цей театр був «серцем» Маріуполя. Багато містян проводили в театрі або біля нього вільний час. Сам театр нараховував понад 40 акторів, мав технічний та костюмерний цехи та профспілку.

«У 2006 році театр став академічним. Тобто він зростав, була міцна трупа, він брав участь у фестивалях. У нас дзеркало сцени було 11 метрів, наша акустика славилась, і всі заїжджі театри до нас завдячували нашому театру, нашому глядачу, адже понад 700 глядацьких місць в театрі було», – згадує Біла.

Драматичний театр на Театральній площі Маріуполя, фото від 1 лютого 2022 року

Драматичний театр на Театральній площі Маріуполя, фото від 1 лютого 2022 року

Втім акторка вважає, що після масової загибелі людей, яка сталася у драмтеатрі, там не має бути місця для розваг.

Там загинули люди, дуже багато людей

«Це було місце прихистку, і ми там жили до 15 березня (2022 року), там перебували 1200 людей, це був перепис внутрішнього театрального населення в той час. Але це місце не може бути надалі місцем театру, місцем роботи, місцем розваг. Особисто я проти цього, тому що там загинули люди, дуже багато людей. І говорити про творчість саме на цьому місці, я б цього не робила. Звичайно, там повинна бути стела, яка буде нагадувати всім нашим нащадкам і всім-всім, про те, що зробила Росія стосовно незалежної України», – зазначила вона.

  • 16 березня 2022 року російська авіація скинула бомбу на приміщення драмтеатру в Маріуполі. Він був притулком для сотень маріупольців, які переховувалися там від обстрілів міста з боку російської армії. Унаслідок бомбового удару була зруйнована центральна частина будівлі театру, багато людей опинилися під завалами. Маріупольська міська рада повідомляла, що, за свідченнями очевидців, тоді загинули приблизно 300 людей.
  • Росія звинувачує у знищенні Маріупольського драмтеатру українських військових і стверджує, що вибух начебто стався всередині будівлі. Цю версію спростувало розслідування міжнародної правозахисної організації Amnesty International. Правозахисники заявили, що російські військові цілеспрямовано вразили театр, знаючи, що там ховаються сотні мирних жителів.

«Люди чекали евакуацію»

Акторка маріупольського драмтеатру Віра Лебединська перебувала у театрі у день бомбардування. Під час облоги міста люди прибували до театру постійно, розповіла вона «Новинам Приазов’я».

«Спочатку ми жили як вдома, були і продукти якісь. Але потім закінчилось все, люди почали прибувати, прибувати в театр. Тому що оголосили евакуацію саме від драмтеатру, тому люди почали туди з’їжджатися. Але евакуації не було, і люди залишалися на вулиці. А коли починались бомбардування, вони кидалися до будівлі театру і там ховалися. Потім вони залишалися, тому що їхати нікуди було. Вже Маріуполь був оточений», – каже маріуполька.

Люди приходили до драмтеатру, чекаючи на евакуацію

Люди приходили до драмтеатру, чекаючи на евакуацію

За її словами, дуже швидко люди самоорганізувалися, біля театру зробили кухню, готували їжу на дровах. Також організували у приміщенні закладу медпункт, а на сцені – склад, куди приносили їжу й зносили якісь речі, тому що навколо все вже було розбомблено.

«Крики було чутно звідусіль»

Коли пролунав вибух, Віра перебувала у студії звукозапису, ізольованій кімнаті у кутку театру. Це і врятувало її життя.

Ми переступали через трупи, їх накривали прямо на сходинках

«Ми почули звук літака. А потім буквально як пролетів і такий був, знаєте, якийсь звук бомби, що падає, а потім вибух. Ми залишилися живі тільки тому, що ця кімната була дуже глуха – студія звукозапису. Стояв шалений такий гул і люди на горі – вхід в глядацьку залу на першому поверсі, почали кричати, просити допомогти. Ми як заклякли, не знали, що робити. Штукатурка сиплеться, нічого не видно. Ми переступали через трупи, їх накривали прямо на сходинках, які хиталися і могли впасти. Переступали через трупи, коли вискочили на перший поверх, там лежала дівчинка, мабуть, вбита, тому що батьки над нею схилилися і щось вони робили. Тут вискакували люди ще з бомбосховища, яке було з центрального входу театру», – переповідає жінка те, що бачила на власні очі.

Перфоманс біля оперного театру у Києві у пам'ять про жертв авіаудару по Маріупольському драмтеатру. Київ, 17 березня 2024 року

Перфоманс біля оперного театру у Києві у пам’ять про жертв авіаудару по Маріупольському драмтеатру. Київ, 17 березня 2024 року

Крики людей було чути звідусіль, згадує акторка. Разом із рідними вона змогла вибратися з розбомбленого драмтеатру і залишила Маріуполь.

Це просто жахіття, волосся дибки ставало, і ми не знали, що робити

«Коли ми вискакували, з-під завалів чули, як люди кричали, але ми туди не могли дістатися. Це якраз була сцена, дах впав прямо на сцену, і там люди під сценою були, дуже багато. У підвалі були люди, і туди неможливо було дістатися. Крики чули, все чули, це неможливо, це просто жахіття, волосся дибки ставало, і ми не знали, що робити. Ми не знали, як нам вибратись самим. Росіяни це зробили навмисно – геноцид українців», – вважає Лебединська.

«Цілеспрямовані удари»

Журналістка і документаторка Медійної ініціативи за права людини Лідія Тараш розповіла «Новинам Приазов’я», що свідки бомбардування, з якими вона спілкувалася, стверджують однозначно – це був цілеспрямований удар російських військ.

Супутниковий знімок драмтеатр у Маріуполі після бомбардування, 29 березня 2022 року

Супутниковий знімок драмтеатр у Маріуполі після бомбардування, 29 березня 2022 року

«За свідченням, це було дві авіабомби. Люди вважають, що це було зроблено цілеспрямовано, попри те, що напередодні, 16 березня, волонтери написали великими літерами з обох боків «Діти». Але все одно обстріли продовжувалися і було здійснено таке масове вбивство наших мешканців», – наголосила вона.

За спогадами очевидців, через авіаудар загинули близько 200 людей, втім, ці дані перевірити неможливо, зазначила журналістка.

Люди, з якими ми спілкувалися, кажуть, що в той день до авіаудару у драмтеатрі перебували приблизно 400 людей

«Точних цифр ніхто не знає. Associated Press написали, що, за їхніми підрахунками, загинули 600 людей. За даними Маріупольської міськради, близько 300 людей. Ті люди, з якими ми спілкувалися, вони кажуть, що в той день до авіаудару у драмтеатрі перебували приблизно 400 людей і після удару в живих залишилося близько половини», – каже журналістка.

Маріупольці, з якими спілкувалися у Медійній ініціативі за права людини, стверджують, що у драмтеатрі перебувало виключно цивільне населення, додала Тараш.

«Ті свідки, з якими ми спілкувалися, говорять про те, що одразу після удару почалися чутки, що начебто цей удар завдали військові України, але вони однозначно кажуть, що це неправда. Ніяких військових на той момент там, біля театру не було, як і в центрі міста теж. Тобто в цей момент там було скупчення лише цивільного населення», – сказала документаторка.

У Маріуполі щонайменше 8 тисяч людей загинули через війну з березня 2022 року по лютий 2023-го. Такі дані оприлюднила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. В основі звіту – 240 інтерв’ю з переважно переселенцями з Маріуполя, а також аналіз понад 850 фото- та відеоматеріалів, документів і десятки супутникових знімків. В організації зауважують, що загальна кількість загиблих може бути значно вищою. Дослідники детально задокументували 14 атак, в результаті яких були пошкоджені або зруйновані 18 будівель, загинули і були поранені цивільні люди.
  • Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
  • Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.


23 Травня

У громадах на Київщині забороняють відпочивати на воді: причини

США готують новий пакет військової допомоги для України на 275 мільйонів доларів – AP

Пишіть «проєкт», бо набув чинності Новий український правопис. По-старому вважатиметься помилкою

Сенат Польщі ухвалив закон про допомогу біженцям з України

Рада призначила нового суддю Конституційного суду

Укрзалізниці вдалось прискорити поїзд “Київ-Варшава”: як зміниться розклад

США не мають даних про надання Китаєм зброї Росії – Білий дім

Смачний та легкий суп-крем із кабачків: підійде для схуднення або для дитячого меню

США не підтримують удари по РФ, але Україна вирішує сама

У Києві демонтували скандальну рекламу фонду Яніни Соколової

Білий дім відреагував на намір Іспанії, Ірландії, Норвегії визнати Палестинську державу

Росія, використовуючи лояльних до неї західних політиків, підсилює євроскептицизм та антиукраїнську риторику – Олександр Левченко

22 Травня

У Києві усунули багаторічну проблему: подробиці

Мінекономіки повідомляє про підписання рамкової угоди для втілення Ukraine Facility

Верховна Рада створила ТСК щодо закупівель дронів і спорудження фортифікацій

Парламент ухвалив закон про єдину роумінгову зону з ЄС

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ