Країна Культура Новини

як виглядатимуть відновлені українські міста після війни

як виглядатимуть відновлені українські міста після війни

Відбудова України – процес, який розпочався із початком повномасштабної війни і триває паралельно з новими руйнуваннями, яких завдає Росія під час бойових дій та внаслідок обстрілів усієї території країни.

Експерти вважають, що цей процес, попри брак ресурсів, є необхідним, оскільки він дає можливість людям залишатися в країні і виживати в умовах повномасштабної війни. Це і відновлення знищених енергетичних та інфраструктурних об’єктів, без яких населення б не мало ні електроенергії, ні води, ні тепла. Це і відбудова лікарень та шкіл. Це і створення нового житла для вимушених переселенців, які втратили домівки. Це і постійний ремонт пошкоджених помешкань, дахів будинків та встановлення нових вікон замість вибитих вибуховою хвилею.

Водночас, вже через кілька місяців після початку масштабного вторгнення Росії, українські архітектори та урбаністи почали працювати і над довгоперспективними планами, які Україна планує реалізувати після війни.

Радіо Свобода зібрало декілька проєктів, які показують, як Україна може виглядати після повоєнної відбудови.

«Краще ніж було»

На сьогодні розроблені десятки візуалізацій проєктів відновлення як окремих об’єктів так і цілих населених пунктів, що зазнали руйнувань внаслідок дій російської армії.

Попри те, що масштаб руйнувань і завданої шкоди щодня збільшується, і частина з розроблених проєктів може втратити актуальність задовго до того, як їхня реалізація стане можливою, ці плани дають можливість уявити якою Україна може бути після війни.

Одна із візуалізацій концепції відбудови Романівського мосту через річку Ірпінь під Києвом. 25 лютого 2022 року ЗСУ підірвали міст, щоб зупинити наступ російських військ. 21 листопада 2023 року завершили відбудову мосту

Питанням відновлення опікується як держава, так і гуманітарні фонди, волонтерські ініціативи та окремі бізнеси. Долучитися до відбудови зголосилися й міжнародні партнери.

Ще у травні 2022 року президент України Зеленський запропонував країнам-союзникам взяти шефство над постраждалими внаслідок російських атак регіонами України.

«Це буде найбільший проєкт нашого часу: економічний, технологічний, національний і, головне, світоглядний. Це дозволить створити мільйони зв’язків у демократичному світі. Кожні місто, громада, галузь, які будуть відбудовані, матимуть історичне свідчення про те, хто допомагав», – сказав тоді Зеленський.

На заклик президента Зеленського відгукнулися 30 країн. Зокрема Данія взяла шефство над Миколаєвом, Велика Британія – над Київщиною, Туреччина – над Харковом, Австрія – над Запоріжжям.

Позиція Володимира Зеленського – відбудовувати зараз, а не чекати завершення війни. Принаймні, про це він заявляв у липні 2022 року в своєму відеозверненні.

Наприкінці січня 2023 року представники уряду України, Євросоюзу, країн G7 та міжнародних фінансових установ запустили Координаційну платформу донорів, яку назвали «фінансовим Рамштайном». Один з напрямків роботи цієї платформи є координація швидкого відновлення України у сферах енергетики, житла й інфраструктури. Перше у 2024 році засідання країн-донорів відбулося 14 лютого.

Український уряд у 2023 році розпочав експериментальну відбудову шести деокупованих сіл та містечок за принципом комплексного відновлення на противагу точковим рішенням. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля йдеться про «системний підхід, нове плануванням та повну трансформацію цих населених пунктів». Один з головних принципів – «build back better» («відбудувати краще, ніж було»).

За задумом це має допомогти напрацювати базовий принцип відбудови на майбутнє, а також сприяти поверненню вимушених переселенців додому.

Тим часом архітектори та урбаністи дивляться на кілька кроків вперед, не чекаючи урядових програм: вже зараз вони візуалізують майбутнє й на тимчасово окупованих Росією територіях.

RE: Mariupol. Вид на транспортний хаб із повітря

RE: Mariupol. Вид на транспортний хаб із повітря

Маріуполь

Про відбудову міста, де 90% житлового фонду було знищено чи пошкоджено внаслідок російських бомбардувань та обстрілів, почали говорити ще навесні 2022 року.

Попри те, що Маріуполь все ще перебуває в окупації, експерти вважають, що думати про його відбудову не зарано.

На їхню думку, проблема відновлення міст та цілих регіонів має починати обговорюватися не після деокупації, а вже зараз необхідно продумувати стратегію їхньої відбудови і оптимальні шляхи реалізації.

Маріуполь. 30 березня 2022 року

Маріуполь. 30 березня 2022 року

На сьогодні вже існує як мінімум чотири концепції відбудови Маріуполя.

Своє бачення підходів до відновлення міста вже представили:

  • урбаніст із коаліції Ro3Kvit Фулко Трефферс,
  • засновник освітньої платформи CANactions та керівник архітектурного бюро Zotov&Co Віктор Зотов,
  • український урбаніст Сергій Родіонов
  • та директорка урбан-агенції Big City Lab Вікторія Тітова.

Усі вони стверджують, що реалізовуючи підхід «відбудувати краще, ніж було», намагаються не лише запропонувати концепцію оновленого міста, а враховують у ній виправлення допущених раніше містобудівних помилок.

Проєкт RE: Mariupol

Цей проєкт розпочався із маніфесту українського дизайнера родом з Маріуполя. Автори цієї концепції з команди Сергія Родіонова бачать відновлення міста не лише у трансформації його вигляду, а й у зміні головного підходу до містобудування.

Візуалізація концепції відбудови Маріуполя RE: Mariupol

Візуалізація концепції відбудови Маріуполя RE: Mariupol

RE: Mariupol пропонує ущільнення забудови навколо активного центру, на противагу минулої розпорошеності на мікрорайони.

Пріоритетом урбаністи бачать зміну фокусу з промислових об’єктів на доступ до води.

Для цього колишні промислові зони «Азовсталі» та узбережжя Кальміусу мали б перетворитися на нові змішані мікрорайони, а історичну частину міста з новою зв’язав би новий транспортний вузол.

Центральний вокзал пропонують розташувати в географічному центрі Маріуполя – гирлі річки Кальміус на місці доменних печей зруйнованого Росією заводу «Азовсталь».

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

На місці руїн створити новий простір, що доводить — життя перемагає

Урбаністи пропонують також кілька візуалізацій для знакових об’єктів міста.

Зокрема Драмтеатру, який був знищений Росією 16 березня 2022 року.

У майбутньому його бачать як меморіальний об’єкт.

«Ми пропонуємо на місці руїн створити центр, що поєднає пам’ять і новий простір, що доводить – життя перемагає», – пояснюють автори концепції.

Зруйнований і окупований Росією Маріуполь. 9 листопада 2022 року

Зруйнований і окупований Росією Маріуполь. 9 листопада 2022 року

Розширений доступ до моря урбаністи пропонують втілити через нові напрямки морського відпочинку. На місці старого залізничного вокзалу може з’явитися кампус «Мозаїка», який в RE: Маріуполь описують як мозковий центр відродження міста. Старі колії обростуть парком, а на території центрального пляжу з’явиться перший технологічний центр дослідження Азовського моря.

Образ Центрального пляжу

Образ Центрального пляжу

Серед пріоритетів також питання безпеки.

Команда проєкту RE: Mariupol заклала в свою концепцію відбудови Маріуполя також створення потужної військової бази. На їхню думку, Маріуполь має стати «містом-фортецею із особливими шляхами розвитку, закріпленими законодавчо».

Проєкт від Big City Lab

Розробники іншої концепції для Маріуполя з урбан-агенції Big City Lab вбачають у відбудові можливість виправити містобудівні помилки радянського минулого. На їх думку одна з них – залізниця, що пролягає просто над берегом моря і перешкоджає доступу жителів міста і його гостей до набережної.

«Маріуполь має стати кращою версією себе», – вважає Вікторія Тітова з Big City Lab.

Концепція відбудови Маріуполя після деокупації Big City Lab

Концепція відбудови Маріуполя після деокупації Big City Lab

Основою для реалізації довгострокової мети концепції оновлення Маріуполя розробники бачать створення екологічно чистої промисловості, залучення інвестицій та розвитку малого і середнього бізнесу.

Загалом мова іде про відбудову мікрорайонів, появу нового житла різного типу, формування міських кварталів з активними першими поверхами, наближення міста до моря та створення зелених просторів.

Візуалізація відбудови Маріуполя Big city lab

Візуалізація відбудови Маріуполя Big city lab

Концепція від Ro3kvit

На екологічності відбудови наполягає й концепція від Ro3kvit – yкраїнської команди з підтримкою іноземних фахівців.

Автори проєкту вважають, що варто інвестувати в розвиток екологічно чистих галузей промисловості, зелені технології.

«Особлива увага також треба приділити переробці уламків будівельних конструкцій і промислових відходів (зокрема шлаків) та відновленню порту, який відіграватиме стратегічно важливу ролі у відбудові східних регіонів», – кажуть урбаністи.

Проєкт «Візія Маріуполя» від команди Ro3kvit

Проєкт «Візія Маріуполя» від команди Ro3kvit

Водночас територію заводу «Азовсталь» пропонують зробити мультифункціональною, створивши тут музей та меморіал захисникам Маріуполя.

На цьому кадрі з відео, яке недатоване, але було оприлюднене 15 травня 2022 року, видно падіння на територію заводу «Азовсталь» великої кількості яскравих запалювальних снарядів (праворуч у повітрі) у час вторгнення Росії до України. Маріуполь

На цьому кадрі з відео, яке недатоване, але було оприлюднене 15 травня 2022 року, видно падіння на територію заводу «Азовсталь» великої кількості яскравих запалювальних снарядів (праворуч у повітрі) у час вторгнення Росії до України. Маріуполь

Тоді як RE: Mariupol пропонує лишити це місце недоторканим, перетворивши це на меморіальний парк-заповідник, надавши природі можливість поглинути цей простір. Урбаністи бачать тут також потенціал для мистецьких резиденцій та екскурсій.

Проєкт візуалізації простору Азовсталі в деокупованому Маріуполі від Re:Mariupol

Проєкт візуалізації простору Азовсталі в деокупованому Маріуполі від Re:Mariupol

Ірпінь

Відбудова Київщини почалася одразу ж після деокупації збройними силами України навесні 2022 року.

За даними платформи DREAM на Київщині в процесі чи реалізації перебуває понад 580 проєктів відновлення. А на початок 2024 року тільки в Ірпені залучили на будівництво та ремонт будинків понад 1 млрд гривень за урядовою програмою єВідновлення.

Упродовж двох років архітектори та урбаністи розробили десятки проєктів, які показують архітектурне майбутнє Київщини.

Зокрема громадська ініціатива Irpin Reconstruction Summit передала Ірпінській міській раді 20 проєктів реконструкції, відновлення постраждалих будівель та розвитку громадського простору.

Серед них проєкт реконструкції Романівського мосту через річку Ірпінь, який був підірваний у перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

Автори Зоряна Тихончук та Ярослав Ващенко бачать міст інтерактивним місцем пам’яті: зруйновану частину пропонують накрити скляним куполом, а всередині облаштувати меморіальний простір.

Візуалізація концепції відбудови Романівського мосту

Візуалізація концепції відбудови Романівського мосту

Основа для освітлення мосту за задумом архітекторів має мати форму українського герба.

«Герб відіграє символічну конструктивну функцію, він тримає міст, так як українська національна ідея, є опорою для українського народу. Натомість футуристична стилістика – це ознака міст майбутнього, які динамічно розвиваються і є маркером успішного інвестиційного середовища», – йдеться в описі концепції.

Другий фрагмент зруйнованого мосту автори проєкту пропонують зробити «алеєю птахів». А дорога, розділена на декілька вузьких доріжок, має символічно відобразити рух людей, попри те, дорога обривається і лишаючи по собі тільки сліди траєкторії руху.

Візуалізація концепції відбудови Романівського мосту

Візуалізація концепції відбудови Романівського мосту

Меморіальний аспект як пріоритетний бачать і розробники проєкту відновлення Ірпінського будинку культури.

Приміщення зазнало значних пошкоджень під час бойових дій навесні 2022. Частково вцілів тільки фасад і вхідна група. Це місце в деокупованому Ірпені стало знаковим. На тлі зруйнованого БК свій кліп зняв співак Ед Ширан та український гурт «Антитіла», переможці пісенного конкурсу «Євробачення-2022» – гурту «Калуш Оркестра», тут також відбувся виступ знаменитого канадського піаніста Даріуса Мажинтаса.

Архітектори пропонують зберегти вцілілі елементи споруди, реставрувати фасад та сховати його у скляний куб. Основною метою архітектори бачать поєднання минулого і майбутньому у проєкті.

Концепція відбудови центрального будинку культури в Ірпені

Концепція відбудови центрального будинку культури в Ірпені

Всередині будівлі архітектори планують висадити дерево як символ нового життя, а інтер’єрі особливу увагу приділити концертній залі. На думку авторів концепції майбутній будинок культури може стати вигідним інвестиційним та репутаційним об’єктом рівня всесвітньовідомих споруд.

«Це місце покликане дати новий подих культурному розвитку Ірпеня, щоб люди, які були вимушені покинути свої домівки, не мали сумнівів, чи повертатися їм додому. Вони мають бути певні, що тут на них чекають, місто має всі можливості для розвитку майбутніх поколінь», – пояснюють свій задум архітектори в описі проєкту.

Концепція відбудови центрального будинку культури в Ірпені

Концепція відбудови центрального будинку культури в Ірпені

Гостомель

Про можливості для майбутнього дітей дбають також автори концепції відновлення ліцею у Гостомелі, який внаслідок російської агресії був зруйнований на 70%.

Проєкт назвали «Школа майбутнього». Його реалізовує благодійний фонд Buduyua й архітектурне бюро Archimatika.

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

Для фасаду будівлі архітектори пропонують візуальні посилання до образу легендарного українського літака «Мрія» (АН-225 «Мрія» – найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова), який був зруйнований через російську атаку на аеропорт у Гостомелі 27 лютого 2022 року.

Знищений літак Гостомель, 2 квітня 2022

Знищений літак Гостомель, 2 квітня 2022

Сам ангар літака, згідно з проєктом, проглядатиметься із внутрішнього простору школи та подвірʼя. Тут також передбачений урбан-парк, спортивні та розважальні майданчики.

Різноманітні відпочинкові зони для дітей – один з пріоритетів проєкту, їх намагалися зробити максимально відмінними від радянських рішень, які лишилися у спадок багатьом українським школам.

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

Проєкт відбудови Ліцею №2 в Гостомелі архітектурної компанії Archimatika та фонду Buduyua

Бородянка

Ще одна концепція освітнього проєкту на Київщині – це відбудова школи мистецтв у Бородянці, яку під час бойових дій на Київщині 27 лютого 2022 року знищили російські танки. Тоді школа повністю згоріла разом з музичними інструментами та обладнанням.

Зруйнований будинок у селищі Бородянці під час масштабного вторгнення Росії до України. Бородянка, Київська область, 5 квітня 2022 року

Зруйнований будинок у селищі Бородянці під час масштабного вторгнення Росії до України. Бородянка, Київська область, 5 квітня 2022 року

У 2024 році освітній заклад перейменували на честь убитого російськими військовими українського фотокореспондента та документаліста Макса Левіна.

Концепція відбудови школи мистецтв у Бородянці UVT GROUP

Концепція відбудови школи мистецтв у Бородянці UVT GROUP

Концепцію відбудови школи розробила компанія UVT GROUP, архітектори якої бачать проєкт не просто відновленням школи, а й перетворенням простору на культурний хаб для жителів та гостей Бородянки.

Перший поверх автори концепції Ганна Шепеленко та Олексій Агафонов пропонують зробити простором для театру, а верхні поверхи відокремити для освітніх потреб.

Концепція відбудови школи мистецтв у Бородянці UVT GROUP

Концепція відбудови школи мистецтв у Бородянці UVT GROUP

«Головний фасад школи обернений на південь, де найбільше сонця, і тому ми огорнули його ніжними хвилями, що нагадує про прикладні мистецтва і вільний природний рух творчості. Світлий бетон контрастує з теплотою дерева, створюючи атмосферу затишку та захищеності», – пояснюють автори проєкту».

Водночас однією з найбільш нагальних потреб відбудови залишається житло. У травні 2023 року Київська школа економіки порахувала, що житловий фонд України через війну зазнав втрат на понад $54 млрд. Сума збитків продовжує зростати, а найбільша її складова припадає саме на багатоквартирні будинки.

Харків

Прикордонна Харківщина і саме місто Харків є наразі серед переліку тих українських міст і регіонів, які зазнали і зазнають надалі найбільших руйнувань.

Північна Салтівка – найбільший спальний житловий масив не лише Харкова, а й країни – постраждав найбільше.

Більш ніж п’ять тисяч житлових будинків у Харкові були зруйновані або пошкоджені унаслідок російської агресії, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода харківський міський голова Ігор Терехов. Значна частина житлового фонду, за словами мера, непридатна до відновлення.

Та попри два роки постійних російських обстрілів, тут все одно намагаються проводити відновлювальні роботи. Влітку 20230го року Терехов казав, що вдалося відбудувати 200 будинків.

Є сподівання, що деякі із навіть сильно пошкоджених будівель можна буде повернути у використання.

Вигляд на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року. Це найбільш постраждала від війни частина Харкова.

Вигляд на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року. Це найбільш постраждала від війни частина Харкова.

Архітекторка Анна Вікен вважає, що якщо бетонні конструкції панельних будинків не зазнали руйнувань, то економічно доцільно використовувати їх при реконструкції, навіть якщо є потреба демонтувати верхні поверхи.

Такий реноваційний підхід є екологічним та відповідає цілям сталого розвитку, запевняє архітекторка.

Разом з інженером Дмитром Макагоном вона розробила проєкт відновлення Північної Салтівки з використанням модулів та утеплених металевих панелей.

Візуалізація концепції відновлення житлового будинку в районі північна Салтівка

Візуалізація концепції відновлення житлового будинку в районі північна Салтівка

Концепція передбачає три варіанти відновлення, залежно від масштабів руйнування панельних будинків. Кожен з них має пріоритет на енергоефективність та економність.

Якщо у будинку через руйнування є потреба демонтувати верхні поверхи, їх пропонують замінити новими блоками, які окремо виготовляють і «вмонтовують» у висотку.

Нові частини будівлі матимуть великі панорамні вікна, а замість темних тісних лоджій пропонують великі балкони. У нових секціях замінять комунікації та внесуть зміни до планування. Також підвальні поверхи нових секцій будуватимуть як бомбосховища з ліжками, санвузлами і душами.

Концепція передбачає заміну зруйнованих частин будинку модулями Speedstac та утепленими металевими панелями Kingspan

Концепція передбачає заміну зруйнованих частин будинку модулями Speedstac та утепленими металевими панелями Kingspan

Попри те, що масова житлова забудова 60-70х років найчастіше не задовольняє сучасні вимоги теплозахисту, потребує ремонту інженерних систем та більш функціонального планування, автори концепції наголошують, що частково ці моменти можна виправити без знесення будівель.

«Попри розповсюджену думку, що панельні будинки вичерпали свій експлуатаційний ресурс, чисельні обстеження показали, що основні несучі конструкції більшості з них знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40-50 років», – розповідає Анна Вікен.

Комунальники Харкова прибирають вулицю після чергового російського ракетного удару, 6 жовтня 2023 року

Комунальники Харкова прибирають вулицю після чергового російського ракетного удару, 6 жовтня 2023 року

Постійне, замість тимчасового

Монтаж модульного житла – швидке рішення, яке частково дозволило закрити нагальну потребу розміщення для вимушених переселенців у перший рік після повномасштабного вторгнення.

Водночас архітектори говорять про необхідність розробки багатофункціональних проєктів, які можна буде використовувати і після завершення війни.

Проєкт багатофункціонального житла Oselya

Проєкт багатофункціонального житла Oselya

Один з таких проєктів – концепція каркасного будівництва Oselya, яка передбачає створення, не тимчасових, а постійних багатофункціональних будинків, які не треба буде демонтувати. За потреби ці об’єкти у майбутньому можна буде пристосувати під інші потреби, інтегрувавши у міський простір.

Серед переваг – можливість швидкого спорудження без важкої техніки з мінімальними витратами.

Проєкт багатофункціонального житла Oselya

Проєкт багатофункціонального житла Oselya

Автори концепції акцентують, що проєкт передбачає інклюзивний простір з пріоритетом на взаємодію мешканців. Водночас, крім житла він без перебудови може стати офісом, апартаментами або ж центром розвитку дитини.

Не час для «перекладання бруківки»

У суспільстві є різке несприйняття виділення коштів з державного та місцевих бюджетів на так зване «перекладання бруківки» –витрат, без яких можна обійтися під час війни, то за відбудовою і витратами коштів на неї стежать також журналісти-розслідувачі.

Так, зокрема, розслідування проєкту Радіо Свобода «Схеми» зібрало докази про зловживання під час війни бюджетними коштами на будівництво та відновлення доріг у Дніпропетровській області.

Влітку 2023 року Bihus.Info оприлюднило розслідування про відбудову на Київщині. У ньому йдеться про підряди на сотні мільйонів гривень, які отримали компанії зі сумнівними зв’язками та репутацією.

30 липня 2023 року на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад в Івано-Франківську на критичні настрої громадян відреагував і президент Володимир Зеленський. Він наголосив: «Зараз точно не час для заміни бруківки. Бруківкою ми ворога не виженемо з нашої держави».

Влітку 2023 НАЗК визначило 8 напрямків можливих зловживань у цьому напрямку та рекомендації щодо їхньої мінімізації та усунення. Переважно йдеться про законодавчі зміни.

Попри численні візуалізації майбутнього українських міст та фокус на концепції «відбудувати краще, ніж було» не всі архітектори дивляться на перспективи відбудови суто оптимістично. Архітектор Дмитро Васильєв вважає, що в реальності на післявоєнну Україну чекатимуть два різнонаправлені вектори: покращення та погіршення якості житлової забудови.

На його думку говорити про узагальнений рівень архітектури не можна було й до війни: з’являлися як хороші приклади так і неякісні проєкти забудови. Ця тенденція збережеться й надалі через економічний чинник.

«Економіка просідає, це викличе ще більше обмеження по ціні продажу. Це створить цінову стелю і у забудовників буде два шляхи: здешевлювати через найпростіші рішення, дешеві матеріали і максимальну поверховість або ж оптимізовувати процеси, наперед прораховуючи собівартість», – говорить Васильєв.

Він також бачить цей ризик у контексті програми державного кредитування, яка встановлює ліміти для цін на нерухомість. Це може спонукати забудовників максимально здешевлювати будівництво, і це також ризик зростання неякісних проєктів.

  • За підрахунками українського уряду та Світового банку, згідно з третьою оцінкою збитків і потреб на відновлення України (RDNA3), станом на кінець 2023 року відбудова України потребувала майже 486 мільярдів доларів.
  • З них на швидке відновлення потрібно витратити 15 мільярдів доларів, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
  • Станом на осінь 2023 року Росія пошкодила 1468 об’єктів медичних закладів України, ще 193 – були зруйновані вщент, повідомляє МОЗ. Найбільших втрат зазнали медзаклади Харківщини, Донеччини, Миколаївщини, Київщини, Чернігівщини і Херсонщини.
  • Україні знадобиться майже 9 мільярдів доларів упродовж наступного десятиліття, щоб відбудувати свої культурні об’єкти та туристичну індустрію після повномасштабного російського вторгнення. Таку оцінку зробила Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).


18 Квітня

Віцеканцлер Німеччини прибув до України разом із головою компанії-виробника IRIS-T

Очільниця Європейського центробанку виступила на захист заморожених російських активів

У Києві чоловік хотів продати автомат Калашникова

переслідування протестантів і представників інших конфесій у російській окупації 

Країни G7 «продовжать працювати» над шляхами застосування активів РФ на підтримку України

Закупівельника Міноборони Волошенкова планують звільнити після згадок про його «антиукраїнську діяльність»

Бант у волоссі: як ефектно носити наймодніший аксесуар весни у зачісці

В Україні започаткована “Національна програма підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини”

Частина шкіл на Київщині переходить на дистанційку: що сталося

Комітет розвідки США закликає Конгрес до кінця тижня схвалити допомогу Україні

17 Квітня

Топ-5 міст за ціною на квартири у новобудовах: на якому місці Київ

Як Росія досі використовує у зброї західні технології. Приклад винищувача Су

Стефанчук зустрівся із польським колегою Головнею

Захід не має допустити, щоб «вбивчий план» Путіна переміг – Шаппс відреагував на дані про втрати РФ

Мобілізаційний закон набере чинності 18 травня – «Голос України» оприлюднив текст

У “Київтеплоенерго” зробили важливу заяву щодо відсутності послуг: деталі

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ