Юрій Дунай про фільм «Втомлені»: ПТСР і прірва між фронтом і тилом

7 травня в український прокат виходить повнометражна психологічна драма «Втомлені» — режисерський дебют Юрія Дуная. Раніше Дунай працював як оператор-постановник над стрічками, зокрема «Сентиментальна подорож до планети Параджанова», «Черкаси» та проєктами Babylon’13. Роботу над «Втомленими» він розпочав як цивільний, а завершив уже після мобілізації, поєднавши режисуру з військовою службою

Про це розповідає NewsWeek

Про сюжет, нагороди та акторський склад

Фільм розповідає про ветеранів Любу та Андрія, які намагаються відновитися після фізичних і психологічних травм війни. Їхні стосунки стають опорою, яка дає надію, водночас піддаючись випробуванням внутрішніх страхів і нерозуміння з боку оточення. Стрічка концентрується на темі невидимих травм і шляхах реабілітації військовослужбовців.

«Втомлені» здобули Гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році. Юрія Дуная також відзначили спеціальною відзнакою Премії НСКУ імені Сергія Параджанова у 2026 році — «За експеримент та пошук особистої інтонації». Сценарій написала Соломія Томащук; у головних ролях — Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська та ветеран Олег Симороз.

Тільки потрапивши в систему, починаєш усвідомлювати цю величезну прірву, яка існує між військовими і цивільними

За словами режисера, під час підготовки до зйомок він багато спілкувався з травмованими військовими і відзначив проблему нерозуміння з боку цивільних; повний масштаб цього розуміння прийшов до нього після вступу до лав ЗСУ. Стрічка має на меті привернути увагу суспільства до людей, які втратили здоров’я, іноді неочевидно для зовнішнього погляду, і наголосити на необхідності тактовної підтримки їхнього відновлення.

Підготовка, зйомки та робота з ветеранами

Робота над характерами героїв базувалася на компіляції реальних історій знайомих режисера та консультаціях із психологами, психотерапевтами й реабілітологами, які спеціалізуються на ПТСР. Команда свідомо підходила до зйомок, оскільки дотик до травматичних спогадів може спровокувати рецидив у людей, які мають бойовий досвід.

У фільмі задіяли багато ветеранів: зокрема Олег Симороз — людина з важкими травмами й ампутаціями, чий приклад життєвої мотивації надихав команду. Сцени в залі під час вистави знімали за участі реальних військових, які проходили реабілітацію.

На головну чоловічу роль від початку розглядали Дмитра Сову — актора з бойовим досвідом і знайомого режисера по попередніх проєктах, зокрема «Черкаси». Попри те, що пропозиція була погоджена командуванням, для ролей провели повноцінні кастинги, і вибір зупинили саме на тих акторах, які змогли передати правдивість досвіду без шкоди для власної безпеки.

Зйомки відбувалися навколо Києва: основні локації — санаторії Конча-Заспа та «Хвиля», де були зняті інтер’єри, сцени басейну та театральної постановки; інші приміщення й житлові інтер’єри створені як декорації. Перші договори почали укладати навесні, зйомки тривали з початку березня до середини квітня, а завершили монтаж і передали картину восени 2025 року.

Дунай наголошує, що власний досвід служби допоміг уточнити оптику сприйняття багатьох деталей, які могли б залишитися непоміченими для людини без бойового досвіду. Водночас він зазначає, що сам особисто не зазнав тих поранень, які зазнали герої, але служба дозволила краще зрозуміти специфіку довірливого спілкування між побратимами, яке часто залишається закритим для цивільних.

Режисер і творча команда планували залучати до зйомок людей із бойовим досвідом обережно: з однієї сторони — для художньої достовірності, з іншої — щоб не нанести шкоди тим, хто довірився проєкту. Під час допрем’єрних показів у військових підрозділах, вищих навчальних закладах і реабілітаційних центрах команда активно працює з основною аудиторією фільму — тими, хто проходить відновлення після бойових дій.

Фінансування: як режисерський дебют «Втомлені» отримали 100% коштів від Державної агенції України з питань кіно — сценарій здобув найвищий бал на пітчингу не тільки в категорії дебютів, а загалом серед усіх поданих проєктів.

Режисер підкреслює, що стрічка не має на меті бути лише фільмом про ПТСР: травми героїв є обставинами їхнього життя, які формують мотиви поведінки. Для автора основною темою є кохання — історія двох людей у стані крихкості, які намагаються стати опорою один одному. За його словами, фільм залишає відкритий фінал, відображаючи сприйняття реальності та прагнення до оптимізму.

Дунай також попереджає про складність проблеми: більшість людей із ПТСР не отримують належної допомоги, часто продовжують службу в бойових умовах, що поглиблює травми. Реальне розуміння масштабу повернення ветеранів очікується після часткової демобілізації, коли кількість тих, хто потребує допомоги, стане очевиднішою.

На запитання, чому варто подивитися «Втомлені», режисер відповідає, що стрічка має залишити відчуття світла в кінці тунелю — почуття, яке зараз є важливим для суспільства.