Астрономи виявили «вивернуту навиворіт» планетну систему
Астрономи зафіксували незвичну планетну систему, що кидає виклик усталеним уявленням про порядок формування планет: у цій системі кам’яниста планета розташована далі від зорі, ніж її газові сусіди. Об’єкт досліджували під час спостережень космічним телескопом Cheops Європейського космічного агентства.
Про це розповідає NewsWeek
Характеристика зорі та склад системи
Система обертається навколо тьмяної червоної карлиці LHS 1903, яка розташована приблизно за 117 світлових років у напрямку сузір’я Рисі. Зоря має близько половини маси Сонця та тільки близько 5% його світності, через що планети знаходяться дуже щільно скупчені навколо неї.
Дослідники ідентифікували чотири планети: дві кам’янисті та дві газові. Особливу увагу привернув їхній порядок — внутрішня планета є кам’янистою, за нею йдуть дві газові, а четверта, яка за звичайною моделлю мала б бути газовою, виявилася кам’янистою. Вчені описують таку конфігурацію як «побудованою навиворіт».
Типи планет і можливі сценарії їхнього походження
Усі чотири світи обертаються значно ближче до своєї зорі, ніж Меркурій до Сонця. Дві внутрішні планети належать до класу «суперземель» — вони схожі за складом на Землю, але мають масу в 2–10 разів більшу. Дві зовнішні класифікують як «мінінептуни» — за розмірами менші за Нептун, але значно більші за Землю.
Науковці розглядають кілька можливих механізмів виникнення такої архітектури. За однією версією, планети формувалися послідовно і газ, необхідний для утворення товстої атмосферної оболонки четвертої планети, просто виявився витраченим іншими світилами. Інша гіпотеза передбачає катастрофічну подію — сильний удар, який міг призвести до зникнення первісної газової оболонки у зовнішнього світу.
Варто зазначити, що в класичній моделі внутрішні орбіти займають кам’янисті планети, а газові гіганти формуються далі від зорі, де холодніші умови сприяють накопиченню газу. Відхилення від цієї моделі виявлене в системі LHS 1903 дає підстави коригувати сценарії формування і еволюції планетних систем.
Четверта планета привертає особливу увагу через потенційну придатність для життя: її маса становить приблизно 5,8 мас Землі, а оцінена температура поверхні — близько 60°C, що відповідає найвищим зафіксованим на Землі значенням. Хоча такі умови далеко не оптимальні для більшості форм життя, подальші дослідження можуть прояснити склад атмосфери і реальні температурні режими.
Подальші спостереження, зокрема за допомогою космічного телескопа James Webb, обіцяють уточнити фізичні характеристики цих світів, з’ясувати наявність або відсутність атмосфер і оцінити ймовірні процеси, що сформували «вивернуту навиворіт» архітектуру системи.
