Чому в Україні частішають землетруси в грудні–січні
В Україні наприкінці грудня та в січні зафіксували серію слабких підземних поштовхів у різних областях. У грудні реєструвалися землетруси в Дунаєвецькому районі Хмельниччини (магнітуда 1,7) та на Тернопільщині (магнітуда 2,9). У січні повторні поштовхи сталися знову на Хмельниччині: 19 січня в Кам’янець‑Подільському районі зареєстрували магнітуду 1,5, а 20 січня в Мукачеві — магнітуда 2,4.
Про це розповідає NewsWeek
Хоч поштовхи були слабкими й не становлять загрози, їхня частота викликала занепокоєння серед місцевих мешканців. Дехто пов’язує явище з «природними знаками», посилюючи хвилювання та поширюючи різні припущення про можливі наслідки.
Що фіксує мережа сейсмостанцій
Сейсмологи пояснюють, що зростання кількості зафіксованих подій частково пов’язане зі збільшенням кількості спостережних станцій та вдосконаленням обладнання. Завдяки цьому тепер реєструють навіть найслабші підземні поштовхи, які раніше могли залишатися непоміченими. Такі мікроземлетруси добре фіксуються приладами, але люди зазвичай відчувають їх дуже слабо або взагалі не відчувають.
«Зараз це стало простіше зробити, бо кількість станцій спостереження збільшилася, і це дає можливість “відловлювати” усі найслабші за силою землетруси, які відбуваються в Україні. Більше того, можна використовувати дані про хвилі від землетрусів, які проявилися на Закарпатті, Полтавщині, Тернопільщині, чи Хмельниччині. Але головна особливість цих дрібних землетрусів в тому, що люди їх відчувають досить слабо, а от спеціальна апаратура добре відчуває. І українців просто інформують — стався землетрус, але він ніяких загроз не несе», — розповідає Олександр Кендзера, директор Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України.
Причини та потенційні ризики
За словами фахівців, на території України проходять кілька геодинамічних зон із різними умовами напруження земної кори. Через це час від часу накопичена напруга проявляється у вигляді локальних землетрусів. Такі розломи сигналізують про накопичення енергії, але зазвичай її недостатньо для виникнення сильних руйнівних поштовхів.
Сейсмолог також наголошує, що події на Хмельниччині, Тернопільщині та в Мукачеві стосуються окремих сейсмічних зон і не пов’язані між собою тектонічно — вони можуть збігатися лише в часі. Послідовність поштовхів у різних регіонах не свідчить про формування єдиного великого сейсмічного процесу на території України.
Найбільш відчутні для України потенційні ризики пов’язані з активною Вранченською зоною в Румунії, де в минулому були сильні та руйнівні землетруси. Саме з цієї або інших зовнішніх активних зон може прийти більший поштовх, але час імовірної події передбачити неможливо. Загалом, науковці наголошують на тому, що регулярний моніторинг і інформування населення залишаються ключовими заходами для зменшення паніки та оцінки реальної загрози.
Наразі зафіксовані поштовхи в межах магнітуд до ~3 не мають передумов до розвитку сильного землетрусу на території України, проте фахівці продовжують спостереження за сейсмічною активністю.
