315 років Конституції Пилипа Орлика: важливість та спадщина

5 квітня 2025 року виповнюється 315 років з моменту, коли в 1710 році була представлена Конституція Пилипа Орлика — один з найдавніших конституційних документів у Європі. Цей важливий документ був ухвалений на козацькій раді в Бендерах, де Пилипа Орлика обрали гетьманом, завдяки чому його часто називають Бендерською Конституцією. Конституція діяла на Правобережній Україні до 1714 року, а оригінал латинською мовою зберігається в Державному архіві Швеції в розділі Diplomatica Cosacica. Досі багато положень цього документу здаються актуальними. Чому ж про Конституцію Орлика в Україні та світі відомо так мало?

Про це розповідає NewsWeek

«Очевидно, що автором першої думки про те, що необхідно укласти договір, був саме Іван Мазепа».

У книзі «Воїни Карла ХІІ» шведський письменник Вернер фон Гейденстам описав вечір після Полтавської битви 27 червня 1709 року: «Над полем під Полтавою почали сяяти вечірні зорі. Були трупи – гори трупів вояків – і поранені, які стогнали, просячи води…» Це описує драматичні наслідки великої битви, в якій король Карл ХІІ та гетьман Іван Мазепа зазнали поразки від російського царя Петра Першого. Після цієї поразки спроби Мазепи створити незалежну українську державу зазнали краху.

Пилип Орлик, який став гетьманом у вигнанні, прагнув звільнити Україну «від московського рабства і тиранії», як зазначав у листі до Карла ХІІ. У 1710 році, щоб окреслити повноваження та майбутній устрій незалежної України, він уклав договір на великій козацькій раді у Бендерах, який пізніше став відомий як «Договори і Постановлення прав та Вольностей Війська Запорізького…».

Історик Олександр Алфьоров зазначає, що можливими співавторами документу були Іван Мазепа та запорожці. Конституція Орлика не лише регулювала порядок влади, а й впроваджувала принципи розподілу влади на виконавчу, законодавчу та судову. Вона обмежувала повноваження гетьмана, адже Генеральна рада, що мала зібиратися тричі на рік, виступала на кшталт парламенту.

Конституція також містила антикорупційні норми, забороняючи підкуп та таємну кореспонденцію з іноземними державами. Окрім того, вона захищала права запорожців і визначала кордони України в межах Зборівського договору 1649 року.

Спадщина Конституції Орлика

Згідно з Алфьоровим, Конституція Орлика стала важливим елементом української ідентичності. Багато з її положень залишаються актуальними навіть у XXI столітті. «Ця Конституція промовляє нам, що ворогом України є Московська держава, яка нападає, пригнічує, обкрадає Україну і обмежує її права», — підкреслює він.

Пилип Орлик продовжував залишатися гетьманом-емігрантом, живучи в Швеції, Німеччині та Туреччині, але його ідеї про незалежність та самостійність України залишили глибокий слід в історії. Конституція, хоча й не діяла в повному обсязі, стала важливим символом боротьби за українську автономію.

Відновлення пам’яті про Конституцію

Пам’ять про Конституцію Орлика стала відроджуватися лише з проголошенням незалежності України. В Україні встановлено пам’ятники гетьману, відзначено 300-річчя конституції, і копії документу були виставлені в парламенті та Офісі президента. Проте, як зазначають історики, про Конституцію Орлика досі знають недостатньо.

«Історію завжди пишуть переможці. Можливо, тому Конституція не закарбувалась у свідомості вчених і університетах», — резюмує Анна-Карін Гермодссон з Національного архіву Швеції. Можливо, настав час привернути увагу до Конституції Орлика і визнати її важливість у світлі сучасних викликів.