Адвокати Тарасова заявили клопотання про відвід судді Вовка через його упередженість та порушення базових міжнародних прав людини – ЗМІ
В Печерському районному суді міста Києва продовжується розгляд, за свідченням адвокатів сторони захисту, “політично вмотивованої і заангажованої справи”, метою якої є захоплення активів відомого агробізнесмена Сергія Тарасова.
Про це розповідає NewsWeek
Напередодні, 19 лютого у Печерському районному суді м. Києва відбувався розгляд зустрічних клопотань по резонансній справі Сергія Тарасова в рамках засідання по обранню йому міри запобіжного заходу (МЗЗ).
Як передають Юридичні новини, адвокати та експерти вказують, що хід справи, моніторинг судових рішень та слідчих дій, демонструє замовний характер справи. Для створення тиску на підозрюваного активно залучаються правоохоронні органи і корумповані судді.
Ряд організацій, таких як Чесне правосуддя, Моніторингова місія судових рішень IAC ISHR, численні вітчизняні та зарубіжні ЗМІ долучились до моніторингу та висвітлення цього процесу, який є лакмусовим папірцем рівня дотримання норм Конституції і прав людини в Україні.
Про хід процесу адвокати традиційно розповіли на прес-брифінгу, який відбувається наживо, і до якого можуть долучитися очно чи дистанційно будь-які ЗМІ.
Отже, сторона захисту в особі адвокатів Марини Ілляшенко, Анатолія Ларіна та Олександра Гардецького вкотре заявила відвод процесуальному прокурору Івану Чеченєву “за умисне толерування грубих помилок слідства та систематичне порушення кримінального процесуального кодексу та прав підозрюваного, і заради чистоти процесу”.
Адвокати згадали, що з літа 2024 року розглядається вже 4 різні клопотання щодо відводу процесуальному прокурору, але судді не бажають розглядати ці клопотання. Прокурор І. Чеченєв, зі своєї сторони, заперечив власну упередженість, навівши приклади, коли він не виступав проти клопотань сторони захисту. Крім того, прокурор І. Чеченєв на повному серйозі заявив в суді, що у Тарасова немає підстав вважати, що прокурор упереджений до нього, оскільки І. Чеченєв особисто не знайомий з підозрюваним і не має до нього власних особистих претензій. Слідчий суддя Вовк С.В. у задоволенні клопотання адвокатів захисту щодо відводу прокурора відмовив.
Так само було відмовлено і в задоволенні клопотання сторони захисту щодо залучення підозрюваного до наступного засідання по відеоконференцзв’язку. Адвокати просили суддю Вовка С.В. надати їм час для ознайомлення з матеріалами клопотання слідства (слідчий А. Лютий) щодо обрання МЗЗ Тарасову у встановлений процесуальними нормами спосіб, оскільки раніше вони не мали такої можливості. На що суд виділив адвокатам усього 3 (три) години.
Після відновлення судового засідання, сторона захисту подала ще кілька клопотань. Зокрема повторне клопотання про необхідність все ж надати можливість Сергію Тарасову бути присутнім по конференц-зв’язку при розгляді клопотання про обрання йому МЗЗ у вигляді тримання під вартою. Адже це його конституційне право, яке захищене усіма міжнародними законами та конвенціями.
Як наголосив під час засідання адвокат А. Ларін, небажання суду дозволити їх довірителю приймати участь у засіданні по відеоконференцзв’язку, на якому фактично вирішується його доля – це грубе порушення усіх міжнародних норм та основоположних прав людини, зокрема ст.6 Європейської конвенції. На думку сторони захисту, така позиція суду є взагалі неприпустима. І відмова у задоволенні цього клопотання є підставою для притягнення судді до дисціплінарної відповідальності.
Лише через дуже вагомі аргументи, під камерами ЗМІ, суддя Вовк все ж не ризикнув і на цей раз відмовити по цьому клопотанню. Хоча задовольнив його лише частково, не пояснивши та не прописавши, як насправді його можна реалізувати на практиці.
Коментуючи небажання судді Вовка допускати С. Тарасова до участі у судовому засіданні у режимі відео-конференції, адвокат А. Ларін заявив про недопустимість порушення базових принципів ЄСПЛ і Європейської конвенції: «Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Принципи кримінального судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов’язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Незабезпечення місцевим судом участі особи, інтересів якої стосується клопотання про обрання міри запобіжного заходу, у судових засіданнях у режимі відеоконференції призводить до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості», – навів аргументи захисту адвокат.
А. Ларін вважає, що суддя Вовк не бажав допускати Тарасова до участі у засіданні при розгляді клопотання про МЗЗ: «тому що це суттєво ускладнить прийняти незаконне рішення на користь слідства, адже підозрюваний зможе пояснити, що він не переховується, готовий співпрацювати, давати свідчення, і причини обирати йому МЗЗ у вигляді тримання під вартою, відсутні».
Ще одне клопотання захисту стосувалось повернення оновленого (повторного) клопотання слідства про обрання МЗЗ Тарасову, як такого, що не підлягає розгляду, оскільки на даному етапі в Печерському суді двома суддями (Новаком і Вовком) фактично розглядаються одразу два клопотання слідства щодо міри (чи то обрання, чи то застосування МЗЗ – цей нюанс якраз викликає сумніви) стосовно Тарасова. А такий юридичний казус щодо однієї людини є незаконним. Слідчий прокурор пояснив цю ситуацію банальною опискою (помилкою), яку слідство намагалось оперативно виправити. На що адвокати захисту зауважили, що є норми закону і порядок процесуальних дій, які вимагають чіткої послідовності та слідуванню усім протоколам, і які були грубо порушені слідчим, який відкликав перше клопотання «з метою усунення помилок». Що призвело до плутанини і недопустимої ситуації.
Проте дане клопотання суддя теж залишив без задоволення.
Крім того, адвокати заявили клопотання про “витребовування” повних витягів з ЄРДР наведених у додатках 5, 6 до Положення про ЄРДР та всі відомості про продовження строків та зупинення строків досудового розслідування по даній справі, щоб засвідчитись, що процесуальні строки не були порушені. Проте суддя, навіть без виходу до нарадчої кімнати, відхилив це клопотання.
При чому, як зауважили адвокати, слідчий суддя Вовк виносив рішення по всім важливим клопотанням менш ніж через п’ять хвилин перебування у нарадчій кімнаті.
Таким чином, на думку адвокатів, суддя Вовк вже мав заздалегідь підготовлені упереджені рішення, адже вивчити кількасот сторінок документів, підкріплюючих аргументи і доводи адвокатів щодо їх клопотань, за такий короткий проміжок часу фізично неможливо.
Адвокати також неодноразово просили зробити перерву у судовому розгляді (в тому числі, через різні об’єктивні технічні, сімейні та біологічні причини), щоб вони могли більш детально вивчити аргументацію слідства щодо клопотання по МЗЗ Тарасову, на що отримали чергову відмову судді Вовка.
Адвокати вважають, що таким чином могло готуватися упереджене рішення суду по задоволенню клопотання слідства щодо обрання МЗЗ С. Тарасову, без надання стороні захисту достатнього часу для побудови лінії захисту.
Враховуючи ці обставини, сторона захисту Тарасова прийняла єдине можливе очевидне рішення: заявила клопотання щодо відводу слідчому судді Вовку, через упереджені дії, та грубе порушення норм судочинства.
Зокрема, Марина Ілляшенко нагадала, що репутація судді Вовка скомпрометована розглядом чергової скарги на нього у Вищій раді правосуддя. Йому інкримінують те, що він, без будь-яких законних підстав, зловживаючи повноваженнями, зняв арешт з мільярдних активів російського бізнесмена, який перебуває під санкціями.
В свою чергу, мотивуючи причини відводу судді Вовку С.В., адвокат Олександр Гардецький наголосив, що наразі суддею Вовком було грубо порушено цілий ряд статей та положень. Насамперед, відвід базується на фактах грубого порушення норм законодавства та процесуального кодексу. «Суддя Вовк, ще у 2024 році, розглядаючи скаргу захисту про незаконну підозру Тарасову, допустив фальшування (фактичну підробку) офіційних судових документів, та не допустив захист до участі у розгляді цієї скарги. Тоді в офіційних ухвалах було зазначено, що сторона захисту не з’явилась у судовому засіданні. В той час як у судових журналах були відмітки, що адвокати С. Тарасова були присутні і готові аргументувати свою позицію. Такі маніпуляції судді є відвертим знущанням з правосуддя, законів та Конституції України. Що, в свою чергу, є явною ознакою упередженості та заангажованості судді Вовка», – вважає адвокат О. Гардецький.
Згідно закону, це клопотання має розглянути інший суддя.
Сторона захисту неодноразово заявляла, що замовлення на переслідування Тарасова йде із самого верху, і що для його дискредитації залучено багато ЗМІ і ботів в соціальних мережах. В інтернеті активно розповсюджується дезінформація щодо Тарасова. Наприклад, про те, що він переховується від слідства. Насправді, слідству відомо його місце знаходження, і підозрюваний завжди готовий давати свідчення. Або що він знаходиться у міжнародному розшуку. Це теж «відверта брехня», адже для оголошення у міжнародний розшук громадянина України, за протоколом, вітчизняне відділення Інтерполу має надіслати відповідне офіційне клопотання у центральний офіс Інтерполу, чого не було зроблено. Про всі зловживання адвокати розповіли на прес-конференції 9 січня, після якої, як вважають захисники, розпочався новий більш активний етап переслідування С. Тарасова.
Громадськість та ЗМІ продовжують слідкувати за розвитком подій.
