Культура Новини Події

«Баби заважають росіянам». Половецькі скульптури «не вписуються в історичні міфи» Кремля – історик

«Баби заважають росіянам». Половецькі скульптури «не вписуються в історичні міфи» Кремля – історик

Із фронтової Донеччини до Дніпра евакуйовують кам’яні половецькі статуї. Наразі національний історичний музей імені Яворницького дав прихисток дев’ятьом бабам із зони бойових дій. Їм – понад 800 років, деякі пошкоджені через обстріли армії РФ. Артефакти вивозять волонтери, яким допомагають військові ЗСУ та й просто небайдужі. Щоб піднімати півтонні кам’яні брили, іноді доводиться застосовувати методи давніх єгиптян, напівжартома кажуть рятівники баб. Як евакуюють історичні раритети та що з ними буде далі? Про це в репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Свіжий слід від уламка снаряда не сплутати з давніми ушкодженнями. Влучило у груднину – майже в саме серце скульптури.

Кам’яна баба зі слідами обстрілів

Цю половецьку статую, як і ще три інші, вивезли з Великої Новосілки. Вони стояли в центрі селища біля музею і до великої війни були його окрасою.

Волонтери під час евакуації половецьких скульптур із фронтової Донеччини

Волонтери під час евакуації половецьких скульптур із фронтової Донеччини

Зараз селище наполовину в руїнах, розповідає Григорій Дем’янов. Він – один із волонтерів, які допомагають вивозити баб з-під обстрілів. Каже, загалом від початку березня 2024 року до Дніпра вдалося евакуювати дев’ять скульптур. Гроші на кожну з п’яти поїздок збирав його товариш, волонтер та історик Юрій Фанигін. Донатили як українці, так і іноземці.

Обстріли були серйозні, за містом КАБ прилетів, і дрони в місто залітали  – тому ми працювали дуже швидко

«Перші дві баби ми вивозили майже власними силами автомобілем з причепом. Ломами, руками, лебідкою – як могли, так і вантажили. Нам допомагали військові – їх доводилося «викорчовувати» з землі вручну, бо вони там були закопані, забетоновані. Це виявилося вже на місці», – згадує Григорій.

Читайте також: «Врятована спадщина. Дякую ЗСУ!». Як у час війни в Україні збирають археологічні артефакти?

Вдруге команда підготувалася краще – взяли з собою інструменти, тож третю бабу вдалося звільнити досить швидко. Ще знайшли маніпулятор, а один водій погодився заїхати у Велику Новосілку.

«Обстріли були серйозні, за селищем КАБ прилетів, і туди дрони залітали – тому ми працювали дуже швидко. Очі боялися, руки робили… Далі вивозили частки – десь була голова, десь частина тулуба (ці були пошкоджені раніше часом чи вандалами – ред.). Перевозили позашляховиком. А остання наша евакуація – так само на власному ентузіазмі, на власній машині, яку ми купили з Юрієм Сулімою (також волонтер – ред.) за власні кошти саме для волонтерства», – говорить Григорій.

Половецька баба, вивезена з Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

Половецька баба, вивезена з Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

Спеціалізовану техніку для вантаження скульптур змогли дістати лише раз. В решті випадків «винаходили» ручні методи, зазначає волонтер.

«Приблизно так діяли, як давні єгиптяни будували піраміди. Підкладали шарніри, бруси, по яких закочували [скульптури]. Спершу піддон прив’язували до баби, поки вона стояла, після її обережно клали вже на прив’язаний піддон, який слугував опорою. Потім клалося на величезні бруси й потроху затягувалося. Все максимально ручне, банальне… Останні – а це були частини баб – завантажили за допомогою чоловічої сили», – напівжартома каже Григорій, пригадуючи труднощі евакуації важких кам’яних скульптур.

«Це дуже важливий історичний артефакт, їх залишилося не так і багато, тому їх треба рятувати, бо це наша історія, наша ідентичність», – наголошує волонтер.

Баби, які не вписуються в історичні міфи Росії

У Дніпрі половецькі статуї, а ще давню ступу та гарман для обмолочування зерна, прихистили тимчасово.

Як пояснює Донбас Реалії виконувач обов’язків директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького, кандидат історичних наук Олександр Старік, на це є відповідна угода з Донецькою облвійськадміністрацією.

Кам'яна скульптура з Донеччини

Кам’яна скульптура з Донеччини

Забирати артефакти з «сірої зони» й прифронтових територій конче необхідно, вважає він. Давні пам’ятки збереглися попри час і сніги та зливи, але російські снаряди їх не пошкодують.

Олександр Старік, Дніпро, червень 2024 року

Олександр Старік, Дніпро, червень 2024 року

«Якщо на ці території прийде ворог, то йому ці пам’ятки [будуть] не потрібні. Навіть навпаки – вони їм заважають, бо не вписуються в їхні історичні «реалії», в їхні історичні міфи, які вони насаджують на захоплених територіях. Вони говорять, що ці території споконвічно належали їм, що це були слов’янські території, пов’язані з їхньою версією Русі. І якщо тут кочові народи, якщо тут половці – це не в’яжеться з їхніми міфами», – говорить фахівець.

Кам'яні скульптури з фронтової Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

Кам’яні скульптури з фронтової Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

Кожна – оригінальна

Олександр Старік проводить імпровізовану екскурсію майданчиком, де зараз зберігають баб з Донеччини. Усе це – половецькі статуї, як жіночі, так і чоловічі. Свого часу вони стояли на курганах. Їх було видно здалеку й вони були своєрідними маркерами в степу – позначали межі кочування різних племен.

Тоненькі ніжки й чаша в руках

Тоненькі ніжки й чаша в руках

Кожна з них – оригінальна. Кожна – неповторна

«Кожна з них – оригінальна. Кожна – неповторна. Одяг, руки під животом, у руках – чаша, маленькі ніжки – ці всі риси притаманні половецьким скульптурам. На святилищах вони зазвичай стояли парно – жіноча й чоловіча. Їх могло бути кілька. Там приносили жертви», – пояснює історик.

Старік зауважує, що статуї пов’язані з культом предків. Вважалося, що предок – це та сила, з якою можна взаємодіяти.

«Вони «живі», до них можна звертатися, їх можна навіть покарати. Є випадки, коли подібні статуї ховали обличчям донизу… Гіпертрофований живіт – це знак культу родючості, врожаю. Етнографи відтворюють життя й побут половців, зокрема й за статуями», – додає він.

Індивідуальні риси й прикраси. Жіноча половецька скульптура

Індивідуальні риси й прикраси. Жіноча половецька скульптура

Багато з них мають індивідуальні риси. Баби відрізняються зачісками, зокрема кількістю кіс на спині, прикрасами, шоломами, зброєю, зауважує фахівець.

«Ось в цієї – кругла голова, за нашою версією, це – дія вивітрювання. Ось – жіноча. Бачимо прикраси – шийне намисто, сережки у вухах, бачимо орнаментований одяг. У зачісці – баранячі роги, які робилися з повсті. Їх використовували жриці. А оця – цікава тим, що ми бачимо на ній прояви «народної творчості» сучасних селян: щоб «було гарніше», бабу помалювали вапном. Насправді воно трішки зайве й не вберігає від дощу, снігу та грибка», – зазначає історик.

Скульптура зі слідами вапна

Скульптура зі слідами вапна

Виконувач обов’язків директора музею каже: реставрувати вивезені з Донеччини скульптури треба, але поки їх лише законсервують. А ще – розпочинають описувати й вивчати, адже документи на більшість статуй втрачено.

Скульптура, уражена грибком

Скульптура, уражена грибком

«Матеріал – пісковик, але – різний. Зараз ми співпрацюємо з фахівцями, які займаються петрографічним аналізом скульптур: звідки, яка специфіка тощо. Тобто ми займаємося вже науковою обробкою матеріалу. Також наші реставратори попрацюють, законсервують, щоб не розповсюджували біоагенти (патогенні грибки, віруси бактерії – ред.), які на кількох статуях є», – ділиться планами стосовно роботи з артефактами Старік.

Кам'яні скульптури з колекції історичного музею в Дніпрі захистили своєрідними бронежилетами

Кам’яні скульптури з колекції історичного музею в Дніпрі захистили своєрідними бронежилетами

Історичний музей у Дніпрі має найбільшу в Україні колекцію давніх кам’яних баб, їх 104, серед них 70 – половецьких. Скульптури з прифронтової Донеччини сюди не зараховують, оскільки вони тут на тимчасовому зберіганні. Після звільнення та розмінування територій їх повернуть додому.

Кам'яні скульптури з фронтової Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

Кам’яні скульптури з фронтової Донеччини, Дніпро, червень 2024 року

За даними Донецького обласного краєзнавчого музею, коли в 11-му столітті половці пішли з теренів сучасної Донеччини, на курганах залишалися тисячі витесаних ними кам’яних скульптур. До здобуття Україною незалежності їх збереглось не так багато. Частина з них оселилась в музеях, якісь стояли, як і раніше, на курганах. Деякі ж тепер в евакуації – рятуються від російської агресії.

Скільки пам’яток в Україні знищили війська РФ від початку повномасштабного вторгнення

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські війська зруйнували або пошкодили 1062 об’єкти культурної спадщини в Україні, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики в травні 2024 року.

З них:
– 123 пам’ятки національного значення;
– 864 пам’ятки місцевого значення;
– 75 нещодавно виявлених об’єктів культурної спадщини.

За даними міністерства, зокрема, у вересні 2022 року біля Ізюма на Харківщині російські солдати розбили групу унікальних кам’яних половецьких баб, яким майже тисяча років.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.


14 Липня

На Трухановому острові виявили сміттєзвалище небезпечних відходів (ФОТО)

Зеленський хоче зібрати глав областей після повернення із США

Шмигаль розповів, коли покращиться ситуація в енергетиці

світові лідери реагують на стрілянину по Трампу

КМДА розробляє платформу для підтримки експорту: тендер на шість мільйонів гривень

Україна готується підписати безпекові угоди з Чехією, Словенією та Ірландією – Зеленський

5 наймодніших ідей педикюру на липень 2024

«Де-факто ми вже інтегруємося у структури НАТО» – Мережко

Оплатити проїзд по-новому можна в деяких столичних автобусах: перелік

«Ми досі сповідуємо звичай скіфський» – таємниці української історії з Братом Капрановим

До Міжнародного реєстру збитків уже подано понад 4,5 тисячі заяв – ОП

13 Липня

Стало відомо, скільки коштів потрібно на відновлення обладнання в “Охматдиті”

«До блекаутів готові». Як на Херсонщині та Запоріжжі готуються до зими?

говорили про кібербезпеку і розмінування

«Наступний етап – членство в НАТО» – Жовква про результати саміту у Вашингтоні

президент Чехії повідомив, що до кінця літа Україна отримає 50 000 артилерійських боєприпасів

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ