Економіка Країна Новини Події У фокусі

«Бити чи не бити». Українські атаки на російські НПЗ: за і проти

«Бити чи не бити». Українські атаки на російські НПЗ: за і проти

Чи є користь Україні від атак БПЛА на російські нафтопереробні заводи? Чи завдають ці удари істотної шкоди економіці Росії? Чому союзники спочатку критикували Україну за такі дії? Які аргументи «за і проти» називають аналітики?

У ніч на неділю 13 травня безпілотник атакував Волгоградський нафтопереробний завод. Виникла пожежа, яку до ранку загасили – повідомив губернатор Волгоградської області Росії Андрій Бочаров. За його словами: постраждалих немає і серйозних збитків підприємство не зазнало.

Усього ударів із повітря вночі на 13 травня, за повідомленнями міністерства оборони Росії, зазнали чотири російські регіони:

  • над Брянською областю, стверджують російські сили ППО, знищили три дрони,
  • над Липецькою – ще два,
  • і, нібито, перехопили дві тактичні ракети «Точка-У».
  • БПЛА також атакували Шебекіно (райцентр Бєлгородської області Росії), де за російськими повідомленнями, були пошкоджені електромережі і зникло електропостачення..

Українські ЗМІ з посиланням на джерела у Головному управлінні розвідки України стверджують, що атаки безпілотників – операція ГУР. Крім Волгоградського НПЗ, серед цілей були нафтобаза «Калуганафтопродукт» у Людиново Калузької області та Новолипецький металургійний комбінат. За словами джерел, цілі були вражені.

А поінформоване джерело Радіо Свобода повідомило, що безпілотні літальні апарати СБУ вночі 13 травня вразили два обʼєкти в Липецькій та Бєлгородській областях Росії.

Заходи для підриву воєнного потенціалу ворога продовжуватимуться

Обʼєктами для атак стали нафтобаза «Осколнафтопостачання» поблизу міста Старий Оскол та підстанція «Єлецька» потужністю 500 кіловольтів.

За даними джерела, росіяни в місцевих пабліках вночі скаржилися на серію гучних вибухів у районі нафтобази в Бєлгородській області, а губернатор Липецької області підтвердив пожежу на електропідстанції «Єлецька», яка живить тягові підстанції «Російської залізниці», нафтоперекачувальну станцію «Станова» та забезпечує транзит між Липецькою, Орловською та Брянською енергосистемами.

«Російська промисловість, яка працює на війну проти України, залишатиметься законною ціллю для СБУ. Заходи для підриву воєнного потенціалу ворога продовжуватимуться», – зазначило джерело Радіо Свобода.

9 травня дрони атакували інші нафтопереробні заводи в Росії, включаючи НПЗ «Газпром Нафтохім Салават», що знаходиться на значній відстані від кордону з Україною, поблизу кордону Росії з Казахстаном.

За рік The New York Times нарахувало майже 20 атак українських дронів на російські НПЗ.

Пожежа на Рязанському нафтопереробному заводі. 13 березня 2024

Бити чи не бити?

Україна не завжди бере на себе офіційно відповідальність за такі удари. А союзники України, зокрема США, висловлювали занепокоєння, що удари по нафтопереробних заводах можуть спричинити зростання світових цін на нафту, що компенсує Росії усі збитки.

Так Пентагону Ллойд Остін заявляв у квітні, що напади на російські НПЗ можуть вплинути на світову ситуацію в енергетиці. У своїх свідченнях в Комітеті збройних сил Сенату США, як повідомляє Голос Америки, Остін припустив, що замість атак на нафтову інфраструктуру, для України краще завдавати ударів «по тактичних і операційних цілях, які прямо впливають на теперішній бій».

Однак, низка аналітиків вважає, що Україна обрала вірну тактику ударів по російських НПЗ.

«Робіть це! Робіть це! Робіть!» – твітує колишній директор ЦРУ та Національної безпекової адміністрації США Майкл Гейден у відповідь на повідомлення голови Київської школи економіки Тимофія Милованова про те, що Україна минулого тижня атакувала два нафтопереробні заводи в Росії.

В статті для Foreign Pоlicy від 8 травня аналітики Майкл Лібріхт, Лорі Міллівірта та Сем Вінтер-Леві переконують – удари по російських НПЗ не зменшують обсяги нафти, які Росія може видобувати та експортувати і, можливо, навіть змушують Росію збільшити експорт нафти.

Водночас, аналітики вказують, що Україна намагається мінімізувати жертви серед цивільних, а удари по НПЗ досягають того самого ефекту, як і міжнародні санкції, зменшуючи здатність Росії отримувати нафтові надходження, але викликаючи ріст світових цін на нафту.

Це законні військові цілі, з погляду українців

Подібними оцінками з Голосом Америки ділився і дослідник університету Пенсильванії та Гарварду Бенджамін Шмітт. Українські удари можна розцінювати як компенсацію неефективності нафтових санкцій проти Росії, вважає Шмітт.

Нафтопереробні заводи Росії, казав Шмітт в інтерв’ю Голосу Америки в березні, – це «законні військові цілі, з погляду українців, і вони вважають, що таким чином вводять фізичні санкції проти російської енергетики, коли західні санкції не мали необхідного ефекту».

Цього року інтенсивність ударів українських безпілотників по російських НПЗ стала помітно вищою, тільки в березні про подібні інциденти повідомляла влада Нижегородської, Самарської, Орловської, Рязанської, Ростовської, Ленінградської та інших областей. І якщо перші удари дронів фіксували в основному в прикордонних областях, то зараз українські безпілотники долітають до об’єктів, що знаходяться на відстані понад тисячу кілометрів від кордону: вранці другого квітня вперше з початку війни дрони подолали відстань близько 1200-1300 кілометрів і вдарили по цілях у Татарстані.

На цьому тлі в Росії з березня зростають біржові ціни на бензин.

У російському Міненерго тим часом повідомляють, що відомство разом із Росгвардією розробляє заходи безпеки для НПЗ. Як пише Bloomberg, у Росії попит на системи захисту від атак безпілотників за останній рік зріс у чотири рази.

Дим від пожежі на нафтопереробному заводі в селищі Ільський у Краснодарському краї, Росія, 4 травня 2023 року. Місцева влада заявила, що причина пожежі – атака безпілотника

Дим від пожежі на нафтопереробному заводі в селищі Ільський у Краснодарському краї, Росія, 4 травня 2023 року. Місцева влада заявила, що причина пожежі – атака безпілотника

Що кажуть в Україні?

Російські нафтопереробні заводи виробляють пальне для військової техніки, зокрема танків і літаків, які беруть безпосередню участь у війні Росії проти України.

Удари безпілотників «глибоко всередині» Росії, по нафтопереробних заводах, є «ключовою частиною» стратегії зупинити наміри президента Володимира Путіна наступати, заявив в інтерв’ю The Economist секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Литвиненко.

Це «ключова частина» стратегії зупинити наміри Путіна щодо України

«По-перше, це (атаки дронами вглиб Росії – ред.) обмежує його (Путіна – ред.) простір для маневру, а по-друге, це допомагає переконати російське суспільство та еліти, що продовжувати війну дорожче, ніж її припинити. Один удар по аеродрому може пошкодити сім, десять, 15 літаків. Кожен із них коштує понад 30 мільйонів доларів. Ми можемо провести операцію менш ніж за 2 мільйони доларів. Це фантастична економічна ефективність», – вважає Литвиненко.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не бачить зв’язку між ударами по нафтопереробних заводах у Росії та ймовірними проблемами на глобальному ринку енергоносіїв – про це він заявив в ефірі національного телемарафону.

Таким чином він відреагував на попередні заяви міністра оборони Сполучених Штатів Ллойда Остіна. Кулеба зазначив, що Остін – «дуже великий друг України», який багато для неї зробив.

«Але от у цьому питанні, чесно, я не бачу причинно-наслідкового зв’язку. Коли в Росії вибухає нафтопереробний завод, ми бачимо появу проблем на російському енергетичному ринку. Але я не бачу проблем на світовому. У нас через відсутність батарей Patriot росте перелік загиблих мирних громадян. Це нікого не хвилює?» – нагадав Кулеба.

У нас через відсутність батарей Patriot росте перелік загиблих мирних громадян. Це нікого не хвилює?

Міністр також вказав на те, що удари Росії по українській енергетиці призводять до знеструмлень цивільних в Україні, а українська протиповітряна оборона потребує підтримки:

«Треба мислити своїми інтересами. Якщо партнери дають батареї Patriot завтра, але просять не робити певних речей, тоді є предмет для розмови. А якщо ми не маємо цих батарей, не маємо пакету допомоги і при цьому нас просять щось не робити, тоді немає предмету. Тоді про що говорити? Тоді кожен виживає як може».

Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.

Усього з початку року було атаковано майже 20 НПЗ у понад 10-ти регіонах Росії.

Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.


23 Травня

У громадах на Київщині забороняють відпочивати на воді: причини

США готують новий пакет військової допомоги для України на 275 мільйонів доларів – AP

Пишіть «проєкт», бо набув чинності Новий український правопис. По-старому вважатиметься помилкою

Сенат Польщі ухвалив закон про допомогу біженцям з України

Рада призначила нового суддю Конституційного суду

Укрзалізниці вдалось прискорити поїзд “Київ-Варшава”: як зміниться розклад

США не мають даних про надання Китаєм зброї Росії – Білий дім

Смачний та легкий суп-крем із кабачків: підійде для схуднення або для дитячого меню

США не підтримують удари по РФ, але Україна вирішує сама

У Києві демонтували скандальну рекламу фонду Яніни Соколової

Білий дім відреагував на намір Іспанії, Ірландії, Норвегії визнати Палестинську державу

Росія, використовуючи лояльних до неї західних політиків, підсилює євроскептицизм та антиукраїнську риторику – Олександр Левченко

22 Травня

У Києві усунули багаторічну проблему: подробиці

Мінекономіки повідомляє про підписання рамкової угоди для втілення Ukraine Facility

Верховна Рада створила ТСК щодо закупівель дронів і спорудження фортифікацій

Парламент ухвалив закон про єдину роумінгову зону з ЄС

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ