Чехія перегляне правила тимчасового захисту для українських біженців
Спікер парламенту Чехії Томіо Окамура оголосив про підготовку змін до міграційного законодавства в 2026 році, які зачеплять українців із тимчасовим захистом. Він наголосив на необхідності «потрібно суттєво переглянути деякі бенефіти» і назвав автоматичне продовження захисту до березня 2027 року «диктатурою з боку Брюсселя».
Про це розповідає NewsWeek
Заяви політика викликали занепокоєння в організацій, що працюють із біженцями: вони вказують, що визначений правовий статус дає не привілеї, а механізми контролю, що зменшують ризики тіньової зайнятості, експлуатації й злочинності. Офіційний статус також дає людям доступ до роботи, медицини та освіти, необхідних для інтеграції.
Зміни в міграційній політиці
Нова парламентська коаліція планує внести корективи до чинного спеціального закону, відомого як Lex Ukrajina. Цей механізм був ухвалений після повномасштабного вторгнення росії і визначає тимчасовий правовий статус українців у Чехії: можливість легально перебувати в країні, працювати, отримувати базову медичну допомогу, доступ до освіти та соціальну підтримку. Водночас тимчасовий захист не гарантує довгострокового перебування, автоматичного права на возз’єднання сім’ї чи простого переходу на інші типи дозволу на проживання.
Окамура не деталізував, які саме пільги планують переглянути — чи йдеться про соціальні виплати, правила доступу до ринку праці, чи інші норми. Він також висловив незгоду з рішенням ЄС автоматично продовжити захист до 2027 року, назвавши це «диктатурою з боку Брюсселя».
Тиск на біженців і позиція громадських організацій
Юридичні та інтеграційні центри в Празі відзначають, що навіть без конкретних законопроєктів політичні заяви вже створюють невизначеність: багато людей почуваються «підвішеними» і побоюються за своє майбутнє. Представники організацій звертають увагу на те, що зміна тональності суспільства підсилює відчуття непроханого гостя як серед українців, так і серед інших іноземців.
«Як демократична держава ми маємо правовий і моральний обов’язок не порушувати ці правила та надавати захист людям, які тікають від війни. Збереження тимчасового захисту принаймні до 2027 року відповідає реаліям триваючої російської агресії. Для людей, які тут знайшли прихисток, важливо мати хоча б середньострокову впевненість і можливість планувати своє майбутнє. Українцям насамперед потрібна зрозуміла й стабільна інформація про те, чого очікувати, а не сигнали, що їхня присутність – проблема. Ми маємо обов’язок захищати жертв агресії, а ненависні або популістські заяви шкодять не тільки українській спільноті, а й нашому суспільству загалом. Вони підривають солідарність, захист прав людини – базові принципи демократії – і це поганий сигнал для усіх нас».
Керівник однієї з організацій, що працюють із мігрантами, підкреслює: «Захист чеських громадян і захист біженців не суперечать один одному». За його словами, рівень злочинності серед іноземців загалом не вищий, ніж серед громадян Чехії; окремі випадки зловживань виплатами не є масовим явищем і швидше підкреслюють потребу в чітких правилах та контролі. Правовий статус, доступ до ринку праці й медицини зменшують поле для нелегальної експлуатації та працюють на безпеку всього суспільства.
Представники допомоги біженцям також попереджають про зростання антимігрантської риторики: «Деякі політики свідомо розпалюють ненависть до української спільноти, подаючи її як причину дефіциту житла чи навантаження на систему охорони здоров’я, начебто українці забирають роботу або підвищують злочинність. При цьому відкриті дані не підтверджують такі твердження».
При цьому вказується на вразливі категорії серед біженців — пенсіонери, люди з інвалідністю, матері з малими дітьми — які без державної підтримки не змогли б вижити. Акцентують, що обмеження доступу до допомоги чи прив’язка тимчасового захисту до працевлаштування може лише поглибити бідність і соціальне виключення, створивши додатковий тягар для громадських організацій і державних служб.
Водночас наголошується й на економічних перевагах присутності українських мігрантів: більшість працездатного населення прагне знайти роботу й стати самостійними. За даними урядових відомств, починаючи з третього кварталу 2023 року надходження до бюджету від українців перевищували витрати на їхню підтримку; у третьому кварталі 2025 року вони сплатили податків на суму 8,2 мільярда чеських крон при витратах на допомогу 3,9 мільярда крон. Кількість осіб, які потребують допомоги, скоротилася з 234 тисяч у квітні 2022 року до 83 тисяч у першому кварталі 2025 року.
За підрахунками міжнародних агентств, станом на кінець 2025 року тимчасовий захист у Чехії отримали понад 396 тисяч українців. Саме поєднання правового регулювання, доступу до роботи та соціальної підтримки фахівці називають ключем до зниження ризиків і поліпшення безпеки й інтеграції як для біженців, так і для чеського суспільства в цілому.
