Чому держава компенсує пальне й одночасно готує ПДВ для ФОПів

Уряд запровадив на початку весни програму часткового повернення коштів за пальне — «єБак» — водночас міністерство готує масштабний податковий законопроєкт, який передбачає, зокрема, введення ПДВ для фізичних осіб‑підприємців із річним доходом понад 4 мільйони гривень. Така одночасна комбінація стимулів і фіскальних кроків викликала жваву дискусію в політиків, економістів і бізнесу: хто виграє від кешбеку, а хто ризикує через нові податкові правила.

Про це розповідає NewsWeek

«Дійсно, є певний скепсис, що допомагають автомобілістам, які не є найбіднішими прошарками населення. Але що на практиці? Робили декілька фокус-груп, і я навіть робив опитування свого кола знайомих – ніхто не користується цим кешбеком. Ніхто! Цією програмою користуються тільки ті, кому дійсно потрібно. Я б назвав це машиною часу. Якщо подивитися на середній чек, це десь 80-100 літрів на місяць, кешбек фактично дозволяє людям зберегти ціни, які були в лютому і пом’якшити перехід до високих цін» – вважає Сергій Куюн.

Як працює «єБак» і скільки це коштує бюджету

Запуск програми почався з 20 березня: компенсація становить 15% для дизелю, 10% для бензину та 5% для автогазу, але не перевищує 1 000 гривень на місяць для одного користувача. Офіційне обмеження дії програми — до 1 травня 2026 року, однак її можуть продовжити або відкоригувати відсотки залежно від ситуації на ринку пального.

За попередніми оцінками, бюджетні витрати на «єБак» можуть становити на старті приблизно 2–3 мільярди гривень. Механіка полягає в тому, що частину податків, які формально зростають разом із ціною палива, держава повертає споживачам через кешбек. Це має пом’якшити удар для тих, хто щомісяця витрачає помітні кошти на пальне, але не вирішує причини світового подорожчання нафти.

Стан ринку пального та вплив кешбеку

Середні роздрібні ціни на бензин і дизель в Україні зросли за перші місяці року: бензин А‑95 торгувався близько 71,85 грн/літр, А‑92 — 66,62 грн/літр, дизель — 84,54 грн/літр, автогаз — 45,79 грн/літр. На глобальному ринку основним драйвером залишаються геополітичні ризики та зростання вартості нафти.

Експерти зазначають, що сам кешбек не здатний зупинити підвищення цін, яке детерміноване зовнішніми факторами. Водночас оператори ринку відзначають падіння продажів у деяких мережах: при високих роздрібних цінах частина споживачів скорочує поїздки або шукає альтернативи.

Крім того, аналіз використання інших державних кешбек‑ініціатив показує, що значна частина повернених коштів швидко витрачається на оплату комунальних послуг, ліки та продукти, тобто гроші роблять «коротке коло» і частково повертаються в бюджет у вигляді податків та платежів.

Насправді програма має дві мети: терміново допомогти домогосподарствам адаптуватися до цінового шоку та мінімізувати соціальне напруження. Але в політичному та економічному контексті вона співпадає з кроками, мета яких — наповнення бюджету через фіскальні реформи.

За оцінками чиновників, «єБак» не матиме структурного впливу на ринок при стабільному зовнішньому тренді цін, але дає короткострокове полегшення для тих автовласників, які активно його використовують.

Паралельно уряд готує заходи адресної допомоги: одноразові доплати пенсіонерам та іншим вразливим категоріям, які мають пом’якшити наслідки подорожчання.

Що пропонує «великий податковий законопроєкт»

Міністерство фінансів вніс до обговорення низку змін, які передбачають:

• оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ;
• скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро;
• закріплення ставки військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану;
• введення ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 мільйони гривень на рік.

Запропонований період для набрання чинності більшості змін — з 1 січня 2027 року. У пояснювальній записці Мінфіну зазначено, що ухвалення таких кроків може додатково залучити до бюджету близько 60 мільярдів гривень на рік, що є умовою подальшої співпраці з міжнародними фінансовими партнерами.

Частина політиків і парламентарів критикує підхід уряду: перша версія законопроєкту вже провалилася у першому читанні, а депутати наполягають на консультаціях із бізнесом і громадою. Опоненти особливо гостро реагують на введення ПДВ для мікробізнесу, оскільки це може спричинити масовий перехід підприємців у тінь або закриття частини малих підприємств.

Економісти також мають різні оцінки. Частина аналітиків попереджає про ризик додаткової тінізації економіки та довгострокового збільшення ризиків через підвищене податкове навантаження. Інші вважають, що фіскальні кроки необхідні для стабілізації доходів бюджету, особливо в умовах дефіциту і зобов’язань перед міжнародними партнерами.

Ділові кола поділені: представники малого бізнесу побоюються адміністративного тягаря й зростання витрат на адміністрування ПДВ, водночас бізнес, який виробляє в Україні, підтримує оподаткування імпортних посилок як інструмент рівних умов конкуренції.

Політичні сигнали від уряду та парламенту залишаються непевними: частина депутатів виступає проти окремих положень, інші наголошують на ризику втрати зовнішніх фінансових траншів у разі відмови від домовленостей.

В підсумку: державна політика одночасно спрямована на соціальне пом’якшення цінового шоку через кешбек та на підвищення доходів бюджету через податкові зміни. Наслідки цих кроків будуть залежати від того, як саме парламент відкоригує й ухвалить законопроєкт, а також від подальшої динаміки світових цін на нафту й внутрішньої економічної кон’юнктури.