Культура Новини Суспільство

чому українці під час війни стали більше читати і купувати книжок

чому українці під час війни стали більше читати і купувати книжок

Чому в Україні під час війни відкриваються нові книгарні? Чому стояли черги на вхід до «Книжкового Арсеналу» у Києві, який потерпає від російських ракетних атак? Радіо Свобода спробувало розібратися у цьому.

На цьогорічному «Книжковому Арсеналі», щорічному книжковому і мистецькому фестивалі, Анастасія Єгорова купила вже 11 книг. Серед них: «Точка нуль» – роман солдата Артема Чеха; «Освічена» Тари Вестовер, відзначені нагородами мемуари про дорослішання в родині мормонів; і «Четверте крило» Ребекки Яррос, романтичний бестселер.

Єгорова, 31-річна менеджерка ІТ-проєктів, чоловік якої служить в армії, купує уп’ятеро більше книжок, ніж купувала до повномасштабного вторгнення Росії. За її словами, за останні роки вибір став набагато ширшим і кращим.

«Але справжня причина, чому я купую більше, ніж можу прочитати, полягає в тому, що я боюся, що росіяни знову змусять нас тікати… і що нас більше там не буде – і українських книжок теж», – висловила вона свої екзистенціні хвилювання на тлі війни, яка для України є також екзистенційною.

Черга на Книжковий Арсенал, Київ, 1 червня 2024 року

З огляду на те, що щомісяця в Києві відкривається новий книжковий магазин, а на ринку з’являються несподівані бестселери, читачі та інсайдери видавничої галузі кажуть про різке зростання попиту на книги.

Подібно до ширшого розквіту мистецтва в Україні, книжковий бум пов’язаний із війною, відповіддю на російську агресію, яка продовжує атакувати українську культуру та вбивати її творців.

Українські пожежники гасять вогонь після удару по Харкову 23 травня 2024 року

Українські пожежники гасять вогонь після удару по Харкову 23 травня 2024 року

За тиждень до фестивалю, 23 травня, російська ракета С-300 вразила друкарню «Фактор Друк» у Харкові, другому за величиною місті України, яке обстрілюється у безжальному режимі уже багато тижнів.

Ми отримали велику підтримку, але збитки неможливо відновити

Під час удару загинуло сім співробітників, поранено ще 17 людей, знищено 50 000 книг, а також друкарське обладнання видавництва.

«Ми отримали велику підтримку, але збитки неможливо відновити», – сказала Радіо Свобода Олена Риба, головна редакторка «Вівату», третього за величиною видавництва в Україні, що належить «Фактор Друку».

За її словами, збитки Vivat становлять 5 мільйонів євро ($5,4 мільйона), а загальна потужність книговидавничої галузі України скоротиться на 30-40 відсотків.

Нове «Розстріляне Відродження»?

З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські війська руйнують українські культурні об’єкти, грабують галереї та музеї на окупованій території, вбивають митців під час обстрілів на фронті та по всій країні.

Тіло 49-річного Володимира Вакуленка, автора дитячих книжок, поета та перекладача, знайшли у братській могилі на Харківщині після того, як Україна відбила територію від російських військ у вересні 2022 року.

Вікторія Амеліна, 37 років, письменниця та дослідниця воєнних злочинів, була убита російською ракетою в липні 2023 року.

Вікторія Амеліна, письменниця, член ПЕН-клубу. Вбита російською ракетою в липні 2023 року

Вікторія Амеліна, письменниця, член ПЕН-клубу. Вбита російською ракетою в липні 2023 року

Максим Кривцов, якому було 33 роки, поет, військовий, загинув від артилерійського удару в січні 2024 року.

За даними державного Українського інституту книги:

  • Росія зруйнувала в Україні 154 бібліотеки,
  • пошкодила понад 750
  • і знищила понад 1,8 мільйона книжок.

На окупованих територіях, йдеться в документі, російська влада конфісковує українські книги, у деяких випадках спалює їх, і привезла близько 2,5 мільйонів примірників російських книг до бібліотек і шкіл.

Книги, спалені під час російського бомбардування Харкова, були розкладені серед стендів близько 100 видавництв, які розташувалися на чотириденному фестивалі в київському Мистецькому арсеналі, величезному неокласичному комплексі кінця XVIII століття, який раніше служив складом боєприпасів, де зараз проводяться культурні заходи.

Книжки, які горіли внаслідок російського ракетного удару по Харкову

Книжки, які горіли внаслідок російського ракетного удару по Харкову

Темою фестивалю було «Життя на межі». Незважаючи на напружену ситуацію на фронті та небезпеку нападу Росії на всю Україну, зухвалий настрій і відчуття раннього літнього ентузіазму панували серед відвідувачів, які стояли в довгій черзі, щоб потрапити на книжковий ярмарок, відвідували насичені публічні дискусії та мистецькі заходи.

Повномасштабна війна створила шалений попит на культурні заходи

«Повномасштабна війна, а до неї пандемія створили шалений попит на культурні заходи, особливо офлайн», – каже Радіо Свобода Юлія Козловець, директорка фестивалю «Книжковий Арсенал». За її словами, цьогоріч форум відвідали близько 35 тисяч людей.

За словами Козловець, за останні два роки українська читацька публіка змінилася: більше молоді шукає україномовні книжки, а читачі – висококласну літературу.

«Війна остаточно звільнила українську культуру від комплексу меншовартості», – каже вона.

Черна на Книжковий арсенал, 3 день, 1 червня 2024, Київ

Черна на Книжковий арсенал, 3 день, 1 червня 2024, Київ

Ці зміни могли б не відбутися без «політичного рішення» в червні 2023 року, коли було ухвалено закон про заборону імпорту та розповсюдження книг із Росії та Білорусі, заявив Радіо Свобода Ростислав Карандєєв, виконувач обов’язків міністра культури.

Десятиліттями величезна російська видавнича індустрія підривала українських конкурентів, а російськомовні книги домінували на ринку, сказав він.

Війна остаточно звільнила українську культуру від комплексу меншовартості

Війна спровокувала період глибоких роздумів і змусила багатьох в Україні переосмислити свою ідентичність, – каже ІТ-підприємець Олексій Ерінчак, який у лютому заснував розгалужену триповерхову книжкову крамницю під назвою «Сенс» на головній вулиці Києва – Хрещатику.

Багато хто переходить з російської на українську і потребує книг для занурення в мову, сказав він.

Вторгнення Росії спричинило зростання попиту на книги, написані солдатами та ветеранами, історичні книги та українську класику. Але з часом, за словами співзасновниці київського видавництва «Віхола» Ілони Замоцної, інтерес до психологічної літератури, загальної публіцистики та більш легкої фантастики повернувся.

Збільшення доходів видавничої галузі пояснюється зростанням цін на книги

Водночас деякі категорії перебувають у кризі — особливо дитячі книжки, які страждають через масовий відтік освічених матерів і дітей.

Насправді інсайдери кажуть, що ситуація у видавничій галузі не така райдужна, як може здатися українцям, які захоплюються зростаючою різноманітністю та якістю книжок, новими тенденціями у верстці, дизайні та поліграфії.

Видавці стикаються з «великими викликами», а «буму в кількісному сенсі майже не спостерігається», – сказала Радіо Свобода Олександра Коваль, голова Українського інституту книги.

Книжковий Арсенал, Київ, 30 травня 2024 року. Згорілі книжки «Вівату» з Харкова

Книжковий Арсенал, Київ, 30 травня 2024 року. Згорілі книжки «Вівату» з Харкова

Минулого року українські видавництва подвоїли доходи порівняно з 2022 роком і більш ніж на третину перевищили показники 2021 року, але кількість надрукованих книжок становила лише 55% від випуску 2021 року.

«Збільшення доходів значною мірою можна пояснити зростанням цін на книги», – сказала вона, додавши, що близько 30 книжкових компаній постраждали від війни, крім харківської «Фактор Друк», однієї з найбільших друкарень повного циклу в Європі.

Тиражі не ростуть, ростуть ціни на книги

З початку повномасштабного вторгнення середня ціна книги в Україні зросла на 37,5%, свідчать дані п’яти провідних видавництв, зібрані виданням Liga.net.

Видавництво також страждає від нестачі кваліфікованого персоналу, тому що багато з них покинули країну або борються з вторгненням, сказав Ерінчак, і галузь спочатку була малозабезпеченою кадрами.

«Роки домінування російських видавців залишили український ринок недорозвиненим; це був бізнес, побудований на ентузіазмі, і тепер нам потрібно впроваджувати інновації, щоб вижити», – сказав він.

Книжковий арсенал 3 день, 1 червня 2024, Київ

Книжковий арсенал 3 день, 1 червня 2024, Київ

За словами Карандєєва, українська держава протягом десятиліть робила надто мало для підтримки культури та видавничої справи, а економічні труднощі воєнного часу ускладнюють зміни зараз.

Тим не менш, за словами Карандєєва, президент Володимир Зеленський незабаром підпише проєкт Міністерства культури, згідно з яким кожен українець, якому виповнилося 18 років, отримуватиме близько 900 гривень (22 долари) для покупки книг через урядовий додаток «Дія».

Роки домінування російських видавців залишили український ринок недорозвиненим

Громадянське суспільство також робить свій внесок. Група волонтерів у Херсоні, південному місті, яке постійно страждає від російських військ, дислокованих за Дніпром, відкрила «книжковий притулок», де люди можуть читати та обмінюватися книгами в безпечному місці. Інша група під назвою «Культурний десант» дає можливість жертводавцям надсилати книги бійцям на передову.

Для когось воєнна мода на читання є формою ескапізму, обмеженого вузькою бульбашкою, а дехто бачить у ньому вирішальну спробу «деколонізувати» українську культуру.

Інші порівнюють нинішнє літературне бродіння з так званим «Розстріляним Відродженням», поколінням україномовних поетів, письменників і художників, убитих радянським режимом у 1920-1930-х роках.

Військовий медик, розвідниця Ярина Чорногуз

Військовий медик, розвідниця Ярина Чорногуз

Ярина Чорногуз, 29-річна морська піхотинка, чия збірка вільних віршів «dasein: захист присутності» отримала цьогорічну престижну Шевченківську премію, зберігає на своїх позиціях дві коробки від безпілотників DJI Mavic, повні книжок. За її словами, її книжка «Нестерпна легкість буття» Мілана Кундери заплямована кров’ю.

Для неї воєнна хвиля літературної творчості є чимось «дуже болючим».

«Я не могла відкрити свою книгу після її публікації. Це було написано, коли я спостерігала за загибеллю багатьох моїх братів і сестер по зброї», – сказала вона Радіо Свобода.

Вона присвятила книгу їм, за її словами, «щоб вони та наш досвід не були забуті».

(Оригінал публікації англійською мовою на сайті RFE/RL)


14 Липня

На Трухановому острові виявили сміттєзвалище небезпечних відходів (ФОТО)

Зеленський хоче зібрати глав областей після повернення із США

Шмигаль розповів, коли покращиться ситуація в енергетиці

світові лідери реагують на стрілянину по Трампу

КМДА розробляє платформу для підтримки експорту: тендер на шість мільйонів гривень

Україна готується підписати безпекові угоди з Чехією, Словенією та Ірландією – Зеленський

5 наймодніших ідей педикюру на липень 2024

«Де-факто ми вже інтегруємося у структури НАТО» – Мережко

Оплатити проїзд по-новому можна в деяких столичних автобусах: перелік

«Ми досі сповідуємо звичай скіфський» – таємниці української історії з Братом Капрановим

До Міжнародного реєстру збитків уже подано понад 4,5 тисячі заяв – ОП

13 Липня

Стало відомо, скільки коштів потрібно на відновлення обладнання в “Охматдиті”

«До блекаутів готові». Як на Херсонщині та Запоріжжі готуються до зими?

говорили про кібербезпеку і розмінування

«Наступний етап – членство в НАТО» – Жовква про результати саміту у Вашингтоні

президент Чехії повідомив, що до кінця літа Україна отримає 50 000 артилерійських боєприпасів

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ