Чи посилить війна на Близькому Сході партнерство росії та Китаю

Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров приїхав до Пекіна, де в центрі переговорів із главою китайського МЗС Ваном Ї — ситуація в Ірані і в Україні, а також поглиблення двосторонньої співпраці.

Про це розповідає NewsWeek

У ході візиту Лавров наголосив на готовності росії “заповнити дефіцит енергоресурсів”, який утворився через блокаду Ормузької протоки. За його словами, це дозволило б полегшити постачання енергоносіїв для Китаю і одночасно поповнити російський бюджет

Китайський лідер Сі Цзіньпін назвав стабільні та передбачувані відносини з росією «особливо дорогоцінними» і повідомив, що очікує на візит Володимира Путіна у найближчі місяці. У Пекіні обговорюють, як поточна ескалація на Близькому Сході може вплинути на стратегічне партнерство двох країн та на баланс енергоресурсів у світі.

Іспанська економістка й старша наукова співробітниця Bruegel Алісія Гарсія-Ерреро зазначає, що конфлікт на Близькому Сході, імовірно, ще більше зміцнить «безмежне» партнерство росії й Китаю через тіснішу координацію в енергетиці, технологіях і в антигегемоністській дипломатії

Експерти підкреснюють, що Пекін зацікавлений у припиненні прямого військового протистояння між США та Іраном і у відновленні стабільності на енергетичних ринках, бо саме блокада Ормузької протоки створює найбільші ризики для поставок нафти та газу.

Водночас Пекіну невигідне повалення режиму в Тегерані: за словами експерта MERICS Юрія Пойти, це могло б посилити контроль Вашингтону над енергопотоками з регіону, зменшити вплив Китаю та дозволити США перекинути частину військових ресурсів в індо-тихоокеанський регіон. Для Пекіна такий розвиток подій є небажаним, тож Китай, за оцінками аналітиків, напевно надаватиме Тегерану підтримку опосередковано й обережно, не перетинаючи самовстановленої “межі ескалації”.

Китай купує майже 90 відсотків іранської нафти та є близьким партнером Тегерана

Аналітики також зауважують, що допомога може мати форму постачання товарів подвійного призначення, компонентів для безпілотників, супутникових знімків та елементів для систем протиповітряної оборони. Як стверджує експерт AdAstra Антон Ганоцький, стратегічна мета Китаю — послабити вплив США у регіоні, водночас уникаючи прямого конфлікту.

Енергетична вигода та ризики

Представник Центру досліджень енергетики й чистого повітря Айзек Леві констатує: блокада Ормузької протоки підвищила роль росії на світових ринках енергоносіїв. Попит на альтернативні постачання збільшив купівельну спроможність покупців російських ресурсів, тож знижки вже не є таким необхідним стимулом.

За оцінками того ж Центру, у березні через підвищений попит податкові надходження росії від експорту нафти та вуглеводнів склали понад 7,4 мільярда євро, що більш ніж удвічі перевищило показники інших місяців. Це суттєво посилило можливості фінансування її зовнішньої політики й військових витрат.

Леві наголошує, що, попри потенційне збільшення закупівель Китаю, різкого стрибка поставок не чекають: на шляху стоять логістичні обмеження, відстані та удари українських безпілотників по ключовій інфраструктурі рф, які ускладнюють експансію експортних потужностей.

Частка російських енергоресурсів у енергобалансі Китаю нині становить близько 20%, тоді як постачання з Близького Сходу — удвічі більше. Однак у Пекіна є потенційна зацікавленість змінити цю структуру, щоб убезпечити свою економіку у разі тривалих перебоїв через політичні чи військові дії на Близькому Сході.

Політичні наслідки для регіону та Європи

Тривалі дискусії про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який мав би постачати сибірський газ у напрямку Китаю, поновляться під час наступного саміту лідерів. Головною перешкодою залишається ціноутворення: Пекін прагне нижчих тарифів, тоді як Москва — вищих доходів за проєкт.

Аналітик MERICS Юрій Пойта попереджає, що тісніша економічна інтеграція з Китаєм посилює економічну залежність росії, дає Москві кращі фінансові позиції та доступ до технологій, які можуть застосовуватися й у військових цілях. Це, у свою чергу, ускладнить зусилля України й її партнерів щодо стримування агресії.

Експертка Bruegel Алісія Гарсія-Ерреро додає, що поглиблення енергетичної співпраці між Москвою й Пекіном може стабілізувати ціни для Китаю та підвищити доходи росії в довшій перспективі, що, за певних умов, створює додаткові ризики для енергетичної безпеки Європи.

Це зміцнює вісь Китай–Росія, яка кидає виклик світовому порядку, очолюваному США

Загалом аналітики погоджуються: війна на Близькому Сході створює для Китаю і росії можливість посилити співпрацю без прямого військового втручання, використовуючи економічні та дипломатичні важелі. Наслідки цього процесу для безпеки України та стабільності в Європі залежатимуть від того, наскільки глибоко Пекін і Москва готові координувати свої дії в енергетиці, технологіях і геополітиці.