Економіка Країна Новини У світі У фокусі

Чи вступить Україна до ЄС у 2030 році?

Чи вступить Україна до ЄС у 2030 році?

Європейська комісія дала «зелене світло» Україні на початок переговорів про вступ до Євросоюзу. Це рішення мають ще затвердити лідери ЄС на саміті в середині грудня. І хоча Київ має ще трохи підтягнутись, але, вочевидь, в березні 2024 року Україна почне переговори про вступ до Євросоюзу. Але як довго триватиме шлях до членства? Прозвучала дата – 2030 рік. Чи справді Україна може стати членом Європейської унії у 2030 році?

У політологічних колах існує навіть спеціальна наука щодо термінів, які потрібні країнам щоби стати членом ЄС і які чинники на це впливають.

Рекорд швидкості встановила Фінляндія – від заявки до членства якої в ЄС (в 1995 році) минуло три з половиною роки.

«Анти-рекорд» тут тримає Туреччина, – вона стала кандидатом на членство в ЄС в 1999 році і ще й донині не має реальних перспектив на членство. А асоціацію з Європейською спільнотою (прообразом Євросоюзу) Туреччина підписала аж в 1963 році.

У середньому від початку переговорів до членства в ЄС минає сім років. Принаймні це було характерно для великої групи посткомуністичних країн, яка приєдналася до ЄС у 2004 під час найбільшої хвилі розширення.

Україна може стати частиною ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони виконають своє домашнє завдання

Та ж Польща, яку географічно, територіально та за розміром населення порівнюють з Україною, почала переговори про вступ в 1997 році, а стала членом ЄС 1 травня 2004 року. Тобто – посткомуністичні країни подолали переговорних шлях до членства ЄС за сім років.

«Я прошу не цитувати, що Мезенцева сказала, що ми будемо в ЄС 2030-му році. Але я прошу наголосити, що є політичні цикли, але я вірю, що в 2029 році українські політики зможуть бути представлені в євроінституціях», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.

За її словами, політичний цикл в ЄС полягає ось в чому: в травні 2024 року мають відбутися вибори до Європарламенту, який обирається на п’ять років. І тоді наступні вибори мають бути в 2029 році. Нові склади Єврокомісії призначаюсь у виборчі роки восени.

Тому Мезенцева переконана, що перші українські євродепутати і перший єврокомісар від України можуть зв ’явитись в Брюсселі в 2029 році. Відтак, цей політичний календар підштовхує щоб Україна була в ЄС до або в 2030 році.

Звідки взявся 2030 рік?

Першим із провідних посадовців ЄС про можливість членства України в ЄС в 2030-му році сказав Шарль Мішель, президент Європейської ради. Називав він цю дату і в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel на початку жовтня.

Президент Євроради Шарль Мішель під час саміту Україна-ЄС з Володимиром Зеленським. Київ, 3 лютого 2023 року. Саме Мішель першим на високому рівні в Брюсселі зафіксував 2030 рік як рік можливого вступу України до ЄС

Відповідаючи на питання про 2030 рік, Шарль Мішель сказав: «Так, Україна може стати частиною ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони виконають своє домашнє завдання».

Процес, який не має кінцевої дати, може затягнутися на значно довший термін, бо він не є мобілізуючим

«Як б сказала, що ця дата оптимістично-реалістична. Думаю, що в принципі це можливо. Але це вимагає зосередженості і зусиль з обох боків і дуже гарної координації. Це не є легкий дедлайн», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода одна з провідних експертів з євроінтеграції Вероніка Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

«Ми ж не хочемо, щоб повторилось так, як з Туреччиною, правда? Тому важливо фіксувати! Якщо цього не відбудеться – це не катастрофа. Але якщо можна зафіксувати дату – то бажано її таки зафіксувати», – зауважує Мовчан.

Треба сказати, що в Україні лунали ще більш оптимістичні часові оцінки після того, як українські урядовці були підбадьорені рекордним поступом до кандидатства.

Так, Україна подала заявку на членство в ЄС в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року і за менш ніж чотири місяця в червні минулого року вже отримала статус кандидата.

Вище керівництво України з заявкою на членство в ЄС, поданою в перші дні повномасштабної війни в лютому 2022 року

Вище керівництво України з заявкою на членство в ЄС, поданою в перші дні повномасштабної війни в лютому 2022 року

Ще на початку цього року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна буде готовою стати членом ЄС вже за два роки. Профільна віце-прем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина два місяці тому теж сказала, що Україна виконає всі вимоги для членства в ЄС за пару років.

Така надмірна оптимістичність викликає критику з боку опозиції.

«Насамперед нам треба відійти від практики політичних декларацій і перейти до практики виконання серйозної домашньої роботи. Бо коли ми починатимемо з заяв, що за два роки ми будемо повністю готові до членства в ЄС, то це означає, що ми серйозно не ставимося до того шляху, який потрібно буде пройти», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода голова парламентського Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка належить до опозиційної «Європейської солідарності».

Мотивуючий фактор

Якби там не було, сам факт намагання провідних керівників ЄС і європейського експертного середовища якось зафіксувати можливу дату наступної хвилі розширення, яка включатиме Україну, викликає позитивні відгуки.

«Наскільки важливо фіксувати? Я думаю, що важливо. Бо процес, який не має кінцевої дати, може затягнутися на значно довший термін, бо він не є мобілізуючим», – каже про 2030 рік Вероніка Мовчан, називаючи фіксацію року мобілізуючим і дисциплінуючим фактором для України та інших претендентів на членство в ЄС.

Революція гідності. Київ, 25 січня 2014 року. Саме тоді мільйони українців продемонстрували, що готові відстоювати європейський вибір України

Революція гідності. Київ, 25 січня 2014 року. Саме тоді мільйони українців продемонстрували, що готові відстоювати європейський вибір України

Треба зауважити, що хоч деякі інші кандидати на членство в ЄС з західних Балкан чекають вже майже 20 років, але двигуном, локомотивом наступної хвилі розширення є саме Україна – її, без перебільшення – героїчний спротив російській агресії.

Навіть керівник європейської дипломатії іспанець Жозеп Боррель якось висловився, що саме Україна розбудила Євросоюз від якогось пообіднього сну-сієсти…

Тепер в ЄС будується консенсус щодо потреби розширення – адже вже понад 10 років в ЄС не входила нова країна. Останньої була Хорватія, ставши членом ЄС першого липня 2013 року.

В ЄС, за висловом одного політика, настає розуміння – щоб існувати і функціонувати нормально, мати геополітичні амбіції – ЄС має розширюватись, має бути в русі, в динаміці. Це як їзда на велосипеді: крутиш педалями – їдеш, не крутиш – падаєш…

Прапори України та ЄС біля будівлі Європейського парламенту в Брюсселі під час надзвичайної сесії Європарламенту через тиждень після початку російської агресії проти України. 1 березня 2022 року

Прапори України та ЄС біля будівлі Європейського парламенту в Брюсселі під час надзвичайної сесії Європарламенту через тиждень після початку російської агресії проти України. 1 березня 2022 року

Тому ситуація міняється, відкривається вікно можливостей – чим гріх не скористатися Україні та іншим. А серед цих інших – Молдова, Грузія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Албанія.

Також говорять про Боснію і Герцеговину та Косово, але з цими двома є нюанси. Боснія і Герцеговина має ще довести, що може функціонувати повноцінно як єдина держава, а незалежність Косова не визнається багатьма членами самого ЄС. Ну, й Туреччину ніхто з порядку денного не знімав.

Війна та євроінтеграція

Відбиття російської агресії мобілізувало українців і тепер перемога у війні серед іншого прямо асоціюється з членством в ЄС.

Недавнє опитування КМІС показало, що членство в ЄС підтримують 92 відсотки українців – абсолютний рекорд всіх часів незалежності України.

Ніхто з держав-членів ЄС не проходив повномасштабну агресію під час виконання вимог ЄС і не вступав в ЄС з такими викликами

Що цікаво – найбільше (59%) кажуть, членство в ЄС має дати довгострокову безпеку Україні. Тобто в членстві в ЄС бачать перехід під європейську безпекову, інституційну парасольку.

Вже потім ідуть економіка (57%), верховенство права (45%), демократія (44%), міжнародне визнання місця України в Європі (41%) тощо.

Війна підштовхує євроінтеграцію України, але й створює певні проблеми. Скільки ще триватимуть бойові дії, коли Україна звільнить всі території, якою буде роль ЄС у повоєнній відбудові України?

Цим намагаються скористатися «недруги» України. Наприклад, угорський прем’єр Віктор Орбан недавно в контексті євроінтеграції та війни поставив питання: а якої є територія України, а яким є її населення?

Український військовослужбовець веде вогонь із самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по позиціях російських військ біля Бахмуту на Донеччині, 5 липня 2023 року

Український військовослужбовець веде вогонь із самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по позиціях російських військ біля Бахмуту на Донеччині, 5 липня 2023 року

«Який з викликів є головним? Все ж таки війна – найважливіший виклик. Не думаю, що ЄС буде готовий приймати країну, в якій точиться активний конфлікт. Бо війна швидко не завершиться, а оцінки на наступні роки стають більш обережними і фактично більш песимістичними. Тому війна – це виклик номер один», – пояснює в інтерв’ю Вероніка Мовчан.

Дуже важливо, що Сили оборони також наближають євроінтеграцію

«Звісно, ми є унікальним кейсом. Ніхто з держав-членів ЄС не проходив повномасштабну агресію під час виконання вимог ЄС і не вступав в Союз з такими викликами, – каже Радіо Свобода народна депутатка Марія Мезенцева. – Дуже важливо, що Сили оборони також наближають євроінтеграцію. Якби це дивно для когось не звучало, але я постійно це підкреслюю».

«Якою територією ми будемо вступати в ЄС напряму залежить від наших дорогих Сил оборони і стратегії держави. Ми розраховуємо, що це будуть кордони 1991 року і тут на поступки ми не можемо йти», – додає вона.

Український підрозділ готує самохідні гаубиці M109 для обстрілу російських позицій на Дондасі. Вересень 2023 року. Саме безпеку називають українці як головну перевагу членства в ЄС, згідно з опитуваннями

Український підрозділ готує самохідні гаубиці M109 для обстрілу російських позицій на Дондасі. Вересень 2023 року. Саме безпеку називають українці як головну перевагу членства в ЄС, згідно з опитуваннями

Домашнє завдання і для ЄС

Ясно, що окрім війни фактором є сила волі Україна та її керівництва до реформ. З семи рекомендація для початку переговорів про вступ до ЄС Київ наразі виконав повністю чотири, а ще треба підтягнутись з трьох інших.

Час ще є, а президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн похвалила Україну за великі кроки з реформування і виконання вимог ЄС на тлі повномасштабної війни.

Також є припущення, що якщо буде ця фіксація на 2030 році, то Україна може стати членом ЄС з іншими навіть не на 100 відсотків досконалою, а вже надолужувати поправку якихось «дрібничок» ставши членом ЄС.

Втома від розширення в ЄС, як виглядає, минула

Зрештою, не ідеальними були ті самі Болгарія з Румунією, приєднавшись до ЄС в 2007 році – взяти хоча б тему корупції.

Ясно одне – «втоми від розширення» в ЄС вже немає, цю втому зняла Україна опором російській агресії, і ЄС басить зараз більше позитивів від прилучення нових членів

«Втома від розширення, як виглядає, минула, принаймні зараз… Надання кандидатського статусу Україні та Молдові в червні 2022 року було поворотним моментом. Показово, що лідери держав ЄС, які в минулому демонстрували мало ентузіазму щодо розширення, як от Франція, Данія і Нідерланди, – повністю змінили свою тональність», – зазначає для Радіо Свобода Енґджеллюше Моріна, експертка Європейської ради з зовнішньої політики.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Верховній Раді України. Київ, 4 листопада 2023 року. Очільниця Єврокомісї похвалила Україну за значний прогрес в євроінтеграції незважаючи на війну

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Верховній Раді України. Київ, 4 листопада 2023 року. Очільниця Єврокомісї похвалила Україну за значний прогрес в євроінтеграції незважаючи на війну

Глава німецької дипломатії Анналена Бербок на спеціальній міністерській нараді ЄС в Берліні сказала 2 листопада: «Ми повинні запитати себе, як ми можемо організувати процес вступу, щоб цілі покоління не проводили своє життя в кімнаті очікування ЄС».

Також «домашнє завдання» є не лише для України та інших кандидатів, – а й для самого ЄС.

В статті з промовистим заголовком «В перший день України як члена ЄС», брюссельське видання Politico.eu ще в червні писало, що для ЄС треба провести внутрішні реформи перед розширенням.

Подальші дискусії – зокрема франко-німецький документ – говорять про розуміння в ЄС що треба швидко мінятися зсередини.

Процес реформування ЄС він важливий, але він не повинен ставати на заваді вступу України чи інших

Відтак, Україна може приєдналися до ЄС, де вже не буде консенсусного ухвалення рішень, а можна буде мати просту більшість. Не буде, вочевидь, права національного вето на рішення ЄС. Також не всі країни-члени ЄС матимуть свого єврокомісара.

Також меншими будуть представництва національних депутатів в Європарламенті (він не зростатиме в кількості від нинішніх 705 євродепутатів).

Також деякі країни з отримувачів коштів з бюджету ЄС стануть більшими платниками до нього. А деякі отримувачі матимуть менше. Також аграрні субсидії можуть бути переглянуті. Все це ключові для України питання.

Україна не може бути заручником внутрішньої реформи ЄС

Чи встигне ЄС реформуватись до наступної хвилі розширення – до, можливо, 2030 року?

«Якщо ми будемо говорити, що передумовою вступу України – це реформи всередині ЄС, це – дуже невигідна Україні позиція. Бо ЄС може реформуватись дуже довго. Тому для України дуже важливо зафіксувати, що ми вступаємо як вступаємо, а процес реформування ЄС він важливий, але він не повинен ставати на заваді вступу України чи інших. Це паралельні процеси, які не повинні обмежувати одне одного», – каже Радіо Свобода Вероніка Мовчан.

Марія Мезенцева більш категорична: «Україна не може бути заручником внутрішньої реформи ЄС».

Ну, а маркерами на шляху-2030 можуть бути головування Польщі в ЄС в першій половині 2025 року, а потім вирішальним може стати головування Литви в першій половині 2027 року – це якраз буде ключовий час для рішень щодо наступної хвилі розширення. Потім в 2028 році ще Латвія головуватиме…

«Ну, але спочатку, нам треба пережиту Угорщину», – напівжартома каже Вероніка Мовчан. І справді Угорщина головуватиме в ЄС в другій половині 2024 року.

З іншого боку, переважна частина членів ЄС – це щирі друзі України, які бачать її в своїх лавах. Тому документальна фіксація чіткої дати наступної хвилі розширення може випасти й на інші головування.


13 Червня

помічник держсекретаря США про стан української енергетики

Міноборони Канади повідомило про відправку до України бронемашин канадського виробництва

На Київщині викрили великий підпільний алкогольний цех: що відомо

Уряд Великої Британії анонсував понад 280 млн євро допомоги Україні

12 Червня

Мешкав із жінкою та систематично ґвалтував її доньок: як суд покарав ґвалтівника

припинення вогню, яке залишить за Росією окуповані території, буде «нагородою за агресію»

США планують розширити санкції, щоб обмежити продаж чіпів Росії – ЗМІ

Кількість учасників мирного саміту у Швейцарії зменшується – дипломати ЄС

Витрати на ремонт доріг в одному з районів столиці завищили майже на мільйон гривень

Польща «рішуче підтримує» офіційне запрошення Україні вступити в НАТО 

Дві партії з репутацією «друзів Путіна» бойкотували виступ Зеленського в бундестазі

Графіки відключення світла на 12 червня оновили: обмеження у Києві та області

На саміті G7 будуть оприлюднені нові заходи покарання Росії – Білий дім

11 Червня

У Києві поліція викрила наркобізнес з мільйонним запасом психотропів

звільнення Найєма і конференція із відновлення у Берліні

Україна отримає доступ до перших 1,5 млрд євро доходів від активів Росії у липні

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ