Далекобійна сила: як українські БПЛА нищать російські радари і нафтобази
Політолог, військовий експерт, співголова Громадської ініціативи “Права Справа“ Дмитро Снєгирьов:
Про це розповідає NewsWeek
Українські безпілотники завдають ударів по цілях на території РФ на відстані до 2 тис. км. У Кремлі чудово розуміють можливості української далекобійної зброї, але захистити всю територію країни не здатні. Більша частина систем протиповітряної оборони сконцентрована в районі Москви.
Нагадаю, що українські безпілотники завдали удару по нафтопереробних підприємствах, які знаходяться в Ухті та Тюмені. Відстань до цілей у цих випадках становила близько 2 тис. км.
Російський диктатор прекрасно розуміє, що збільшилася не тільки дальність ураження цілі, але й тактико-технічні характеристики. Успішні удари українських безпілотників по системах протиповітряної оборони й в Криму, і на території країни-окупанта свідчать про повну безпорадність російської ППО. Причому знищуються системи РЛС російських окупантів.
Тільки за останні два тижні спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України “Примари” завдавав ударів по російських системах протиповітряної оборони на Донбасі.
За даними ГУР, під час цих операцій розвідники уразили дві радіолокаційні станції 48Я6-К1 “Подльот” і пускову установку 9А82 зі складу зенітно-ракетного комплексу С-300В.
Бонусом розвідники відправили до кобзона групу московитів та КамАЗ, на якому вони пересувалися.
Також удари наносяться по російських системах протиповітряної оборони, що дозволяє потім вражати важливі цілі, як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях України.
Яскраве підтвердження результату ударів безпілотників по нафтопереробних підприємствах на території Росії, за даними самої російської сторони, — частково або повністю зупинили роботу 38% російських НПЗ.
Так, у ніч на 16 жовтня підрозділи Сил спеціальних операцій уразили Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області РФ. “Саратовський нафтопереробний завод” – одне з найстаріших нафтопереробних російських підприємств, раніше відоме як завод “Крекінг”, входить до структури нафтової компанії “Роснефть”. Обсяг переробки нафти станом на 2020 рік – 7,2 млн тонн, у 2023 році – 4,8 млн тонн.
Крім того, у ніч на 17 жовтня підрозділи Сил спеціальних операцій ударними дронами уразили ряд об’єктів противника на тимчасово окупованій території АР Крим. Результатом успішних дій ССО України є ураження нафтобази у н.п Гвардійське та ФДКУ комбіната “Гвардійський”, що в н.п Кар’єрне, Сакського району.
А в ніч на 27 жовтня підрозділи Сили спеціальних операцій завдали успішних уражень по об’єктах забезпечення армії РФ на тимчасово-окупованій території Луганської області України. За інформацією пресслужби Сил спеціальних операцій, спецпризначенці вдарили дронами по складу паливно-мастильних матеріалів в Старобільську та нафтобазі в Луганську. Варто зауважити, що безпілотники ССО завдали ураження по складу в момент, коли цистерни були заповнені, що посилило ефект “фронт страйку”.
Зверну увагу, що на тлі успішних атак українських БПЛА, навіть з півночі Росії системи ППО стягуються до Підмосков’я.
Помічені саме арктичні “Тори”, які перекинуті в Підмосков’я для створення видимості ешелонованої оборони. Нещодавно була опублікована карта розміщення систем протиповітряної оборони в Москві та Московській області. Там і С-300, і С-400, і “Панцирі”, і “Тори”. Тобто все, що Російська Федерація змогла назбирати по засіках неосяжної країни.
Справа утім, що наразі у російського ВПК сильно обмежені можливості з виробництва нових систем ППО.
Про це свідчить заява російської сторони про те, що вони готові викупити у Туреччини свої ж системи С-400, продані раніше. І другий дуже показовий момент: що Російська Федерація в черговий раз пролонгувала з Індією договір на постачання систем ППО С-400 до 2027 року. Договір спочатку передбачав постачання п’яти установок С-400 до 2023 року. Тобто всі заяви російського диктатора про те, що російський ВПК працює в чотири зміни, збільшено виробництво новітніх засобів ураження, їх систем ППО — це не більше, ніж політичні заяви, які не мають під собою реальної підстави.
