ДБР розслідує декларацію в.о. керівника Держекоінспекції через 26 млн грн
Відкрито кримінальне провадження за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до декларації тимчасового керівника Державної екологічної інспекції — йдеться про розбіжності, які перевищують 26 мільйонів гривень
Про це розповідає NewsWeek
Обставини справи та підстави для розслідування
3 лютого зареєстровано провадження щодо внесення неправдивих даних до щорічної декларації в.о. голови Держекоінспекції за 2024 рік. Підставою стало рішення Національного агентства з питань запобігання корупції після повної перевірки поданої посадовцем декларації.
За висновком агентства, у документі виявлено ймовірні недостовірні відомості на суму близько 26,1 млн грн, що перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату подачі декларації. У межах провадження перевірятимуть обставини набуття та декларування активів, а також відповідність поданих пояснень фактичним даним; досудове розслідування доручено Державному бюро розслідувань.
Заявлені активи та пояснення посадовця
У висновку НАЗК від 16 січня 2026 року зазначено, що у декларації за 2024 рік виявлено недостовірні відомості на 26,1 млн грн. На момент складання цього висновку фігурант обіймав посаду завідувача сектору з координації та контролю територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції; офіційно його ім’я не оприлюднене, водночас зазначено, що обов’язки керівника відомства виконує Олександр Субботенко.
У розділі “грошові активи” посадовець задекларував 623 тис. доларів готівкою (приблизно 26,1 млн грн за курсом НБУ). Він пояснив походження цих коштів тим, що після оформлення спадщини на гараж у 2021 році нібито знайшов у ньому 653 тис. доларів, які належали його померлій бабусі, а та, за його словами, здобула ці гроші законним шляхом, зокрема під час праці за кордоном разом із дідусем.
НАЗК вказало, що посадовець не надав документального підтвердження походження задекларованих коштів. За результатами аналізу офіційної трудової діяльності бабусі та дідуся встановлено, що вони не мали реальної можливості накопичити суму у 653 тис. доларів.
Крім того, у 2022 році Слобідський районний суд Харкова відмовив у визнанні права власності на ці гроші в рамках спадкування, оскільки не було надано доказів належності коштів бабусі. Суд зазначив, що такі кошти «можуть являти собою скарб», і правила набуття права власності на скарб визначені статтею 343 ЦК України.
За підсумками перевірки НАЗК дійшло висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України — внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, що і стало підставою для передачі справи до ДБР та проведення досудового розслідування.
