Дебати в Українському ПЕН-клубі: Винничук, права жінок та виходи письменників
Обговорення колонки письменника Юрія Винничука, в якій він висловився про сексуальні домагання, викликало значну реакцію в Україні, зокрема в Українському ПЕН-клубі. Ця ситуація стала основою для бурхливих дискусій серед членів організації, що вилилося у вихід деяких учасників.
Про це розповідає NewsWeek
Вихід письменників з ПЕН-клубу
Письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко оголосила про свій вихід із ПЕН-клубу, зазначивши:
«Мій вчинок можна сприймати як егоїстичний, але я ціную свою особисту репутацію. Я працюю з темою захисту прав жінок, недопустимістю сексуалізованого насилля».
Вона підкреслила, що в спілкуванні деяких учасників помітила
«знецінення голосів жінок» та «демонстрацію дивовижної привілейованої глухоти».
Ілларіон Павлюк, письменник і військовослужбовець, також вирішив вийти з організації. Він зазначив, що правозахисна роль ПЕН полягає в об’єднанні майстрів слова для захисту прав людини, а не в захисті конкретних осіб, пишучи:
«Я вважаю, що правозахисна роль «ПЕН» – це об’єднувати майстрів слова для захисту прав людини. І що це важливіше, ніж об’єднуватися й захищати одне одного».
Продовження дискусій всередині ПЕН-клубу
Ситуація почалася 7 березня, коли Виконавча рада українського ПЕН ухвалила рішення про виключення Юрія Винничука. Це рішення стало відповіддю на його колонку, де він торкнувся звинувачень у домаганнях, висунуті на адресу професора Львівського національного університету Йосипа Лося. Винничук згадував, що у минулому такі випадки вважалися «буденною справою».
Своїм рішенням Виконавча рада спровокувала активні обговорення серед членів спільноти. В результаті, на загальних зборах 27 березня, більшість проголосувала за те, щоб залишити Винничука в організації – 74 з 116 голосів були проти виключення. Цей результат спровокував нові дебати про принципи функціонування ПЕН-клубу.
Члени спільноти висловлюють різні думки: одні вважають, що потрібно захищати голоси жінок і боротися з проявами гендерної нерівності, інші ж наполягають на важливості підтримки правозахисної місії ПЕН. Як зазначила письменниця Світлана Поваляєва,
«Вважати публічну колонку художнім текстом, автора – ліричним героєм, а висловлені думки – хитрою стилістичною фігурою – гідне подиву лицемірство».
Дискусії тривають, і важливо, що творча спільнота продовжує обговорювати цінності, які мають бути основою для майбутнього Українського ПЕН-клубу.
