Документальний фільм «Стрічка часу» Катерини Горностай: як війна змінює життя українських школярів
Про це розповідає NewsWeek
«Стрічка часу» – новий документальний фільм Катерини Горностай, який вперше за майже три десятиліття потрапив до головної конкурсної програми Берлінського кінофестивалю. Стрічка вже отримала міжнародне визнання, а її світова прем’єра співпала з народженням першої дитини режисерки.
Життя школи під час війни: що показує фільм
Документальний фільм «Стрічка часу» досліджує вплив повномасштабної російської агресії на повсякденне життя учнів і вчителів в Україні. Режисерка створила мозаїку спостережень, уникаючи традиційних інтерв’ю, щоб показати справжню атмосферу сучасної української школи. В основі картини – реальні історії школярів та педагогів, які щодня адаптуються до нової реальності: повітряних тривог, онлайн-уроків, змін у навчальному процесі та психологічних випробувань.
«Ми обрали напрямок спостереження тут і тепер»
Спочатку планувалося зосередитися лише на вчителях, проте у процесі роботи команда зрозуміла: без дітей та шкільної спільноти не вдасться передати повноту освітнього досвіду в умовах війни. Саме тому у фільмі багато уваги приділено різним регіонам, а також онлайн-формату навчання, який став реальністю для багатьох українських сімей.
Один із ключових епізодів – перше вересня у місті Кам’янське, коли під час святкової лінійки пролунала повітряна тривога і першокласники вперше в житті змушені були спуститися у підвал. Героями фільму стали також родини, де мама викладає й дитина навчається в онлайн-школі, а також учні з різних регіонів країни, що дозволило створити багатогранний портрет української школи під час війни.
Творчий підхід та реакція глядачів
Горностай зізнається, що працювати над фільмом було непросто, адже на початку вторгнення вона не мала сил займатися кіно. Проте саме робота над «Стрічкою часу» допомогла їй повернутись до творчості. Основною вимогою режисерки була повна творча свобода, яку підтримала її команда, знайома ще з попередньої успішної стрічки «Стоп-Земля».
Знімальна група дотримувалася спостережливого стилю: не втручалася у події, дозволяючи героям залишатися справжніми. Особливу увагу приділили тому, як діти реагують на камеру, та відзначили, що сучасні школярі сприймають зйомки досить природно.
«Наш фільм статистично трошки викривлює реальність, тому що в нас більше сцен саме з реальних шкіл»
Попри те, що більшість навчання в Україні нині відбувається онлайн, у фільмі більше сцен зі шкіл, де діти та вчителі мають змогу спілкуватися наживо. Це підкреслює важливість соціалізації та підтримки всередині шкільної спільноти навіть у кризових умовах.
Фільм містить багато емоційних моментів: навчання дітей надавати першу допомогу, сцени зруйнованих шкіл, боротьба за відновлення закладів освіти. Один із найсильніших епізодів – коли маленька дівчинка в Черкасах помічає портрет свого батька серед меморіальних фото у шкільній бібліотеці. Саме такі спонтанні сцени, які не можна було передбачити, стали для авторів справжнім викликом під час зйомок.
Покази «Стрічки часу» за кордоном викликали глибокий відгук у міжнародної аудиторії. Фільм відрізняється від типових воєнних картин тим, що не демонструє бойові дії, а фокусується на повсякденному житті під тиском постійної небезпеки.
«Коли людина за кордоном дивиться на це, вона відчуває свою привілейованість: ходити в школу у безпеці, не боятися окупації»
Режисерка наголошує, що у фільмі відображено екзистенційну боротьбу за майбутнє України: школи та вчителі стають мішенню війни, і саме через їхні історії міжнародна спільнота може краще зрозуміти масштаби трагедії.
Прем’єра «Стрічки часу» в Україні
Українська прем’єра відбудеться 11 червня на фестивалі Docudays UA 2025. Катерина Горностай розповідає, що для неї перегляд фільму після народження дитини став особливо зворушливим, адже її син був невидимим учасником процесу створення стрічки.
«Стрічка часу» — це чесне й чутливе свідчення про те, як українські діти та вчителі, попри всі виклики війни, намагаються зберегти віру у майбутнє та підтримувати одне одного у складні часи.
