Країна Культура Новини Суспільство

«Дуже до душі – квіти». Медсестра-прикордонниця рятує поранених бійців і малює «петриківку»

«Дуже до душі – квіти». Медсестра-прикордонниця рятує поранених бійців і малює «петриківку»

Допомагає рятувати поранених бійців, а на дозвіллі – малює петриківку. Тетяна Кудрявська, яка зараз виконує обов’язки старшої медичної сестри мобільного шпиталю Державної прикордонної служби України, в медицині – понад 30 років. Цей фах був її дитячою мрією, говорить жінка, і вона здобула професію попри те, що батьки не підтримували її рішення. У 22 роки пішла на військову службу. Працює в Головному шпиталі Державної прикордонної служби України в Києві, в отоларингологічному відділенні. Та зараз, уже три місяці, – у прифронтовій зоні Донеччини, де стабілізують поранених на полі бою військовослужбовців. Це – її перша ротація, розповідає Тетяна.

Чим її нинішня робота відрізняється від роботи у тиловому шпиталі, що зараз найтяжче та що надихає, як творчість допомагає переживати фізичні і психологічні навантаження?

Ця ніч у мобільному шпиталі Державної прикордонної служби України досить напружена: після кількох днів відносного затишшя один за одним доправляють поранених бійців. Везуть – з одного з «найгарячіших» напрямків Донеччини.

Ніч у мобільному шпиталі ДПСУ

Тетяна Кудрявська розподіляє вже стабілізованих пацієнтів по палатах, допомагає облаштуватися, пропонує речі та їжу.

Медичною сестрою вона пропрацювала 34 роки, з них 32 – у військовому шпиталі, але у прифронтовому медзакладі це – її перша ротація. Спершу, говорить, звикала до роботи – медсестрою в маніпуляційній. Зараз – виконує обов’язки старшої медичної сестри.

Медсестра прифронтового шпиталю Тетяна Кудрявська

Медсестра прифронтового шпиталю Тетяна Кудрявська

Вони потребують більшої підтримки – більше навіть моральної, аніж лікувальної…

«Ця робота дуже відрізняється від звичної для мене. Люди, яких ми тут приймаємо, виходять з «нуля». Це – зовсім інші люди, ніж ті, що в тилу. Вони потребують більшої підтримки – більше навіть моральної, аніж лікувальної… Звісно, оформлюємо на палату, виконуємо призначення лікаря, доглядаємо доти, доки хлопці вирушають на подальший етап евакуації», – говорить Тетяна.

Найбільше, каже медсестра, її нинішні пацієнти потребують уваги. Вислухати військового, який хоче розповісти, де й що саме з ним сталося, – непроста робота, зізнається жінка. Іноді, ділиться Тетяна, з дорослими чоловіками доводиться спілкуватися, як із дітьми.

«І «котики», і «зайчики», і «синочки»… Але дивишся по ситуації: є люди, які не хочуть спілкуватися, – тоді в душу не лізеш», – говорить вона.

Медсестра прифронтового шпиталю Тетяна Кудрявська за роботою

Медсестра прифронтового шпиталю Тетяна Кудрявська за роботою

Військова медикиня розповідає: на зміні вони – удвох з напарницею. Витримати добу на ногах – нелегко. Коли є можливість – допомагають одна одній.

Тетяна Кудрявська

Тетяна Кудрявська

Згруповуєшся, і до ранку – витримуєш

«А сили? Не знаю, вони самі десь беруться. Коли багато роботи – сила десь береться швидше, ніж коли її немає. Іноді вночі, коли пацієнти надходять один за одним, швидше виконуєш роботу, аніж у спокійний день. Згруповуєшся, і до ранку – витримуєш», – каже жінка.

Найскладніше – не поранення, а апатія

До цього медзакладу привозять бійців з різними пораненнями – мінно-вибуховими, осколковими, кульовими.

Евакуація до шпиталю ДПСУ

Евакуація до шпиталю ДПСУ

Не рідкість – «посттурнікетний синдром». Це коли з моменту накладання турнікета на поранену руку чи ногу минуло кілька годин, у результаті тривалого стиснення й перекриття подачі крові тканини почали відмирати і є загроза ампутації.

Допомога пораненому

Допомога пораненому

«Страшно, боляче дивитися буває, так… Але головне – що людина жива. Людину шкода, але про це не можна говорити, цього не можна показувати. Вони не хочуть, аби їх жаліли. Ми навпаки – маємо підтримувати, знаходити слова, жарти чи ще щось», – додає вона.

Ніч у шпиталі

Ніч у шпиталі

Тетяна каже: пам’ятає кожного пораненого, який пройшов через її руки. Вражаючих історій порятунку – чимало, зазначає вона.

У шпиталі

У шпиталі

Тільки відійшовши від наркозу, сказав, що в нього найбільша мрія – дуже хоче шоколаду

«У нас був пацієнт з вогнепальним переломом стегна. Дуже плакав, сварився на персонал. Сказав, що він зараз встане і піде додому. Але потім, коли ми його заспокоїли, вибачився, щиро дякував, і сказав, що ми найкращі в світі медики. Це бере за душу… А ще був пацієнт із переломами рук. Тільки відійшовши від наркозу, сказав, що в нього найбільша мрія – дуже хоче шоколаду. Я принесла йому три різні на вибір, а він каже: «А можна всі?». Кажу: «Можна». І тоді він сказав, що ми найкращі», – розповіла вона.

І все ж найважче ж, не приховує медсестра, їй бачити навіть не поранених, а пацієнтів у стані апатії.

«Те, що для мене особисто найважче було, – коли привезли з позицій хлопців, які пробули там понад місяць без ротацій. Вони були дуже виснажені, вони хотіли лише поїсти і поспати. Спостерігати такий стан для мене – найважче», – говорить фахівчиня.

Прогулянки і петриківський розпис

Після добового чергування, розповідає медикиня, вона зазвичай має перепочинок. Відновитися фізично й морально, каже, їй допомагають довгі прогулянки просто неба.

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

А ще – творчість. Тетяна любить малювати, понад п’ять років захоплюється петриківським розписом, який опанувала самотужки – за майстер-класами з мережі.

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

У її доробку зараз – десятки робіт.

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

Тетяна Кудрявська, петриківський розпис

Щось – дарую, щось – люди замовляють

«Попросили: «Намалюй». Кажу: «Так я ж не вмію». Подивилася відео – захопило. Таке гарне народне мистецтво. Дуже до душі – квіти. Малюю на дереві акриловими фарбами. Тарілки, дошки, цукерниці. Щось – дарую, щось – люди замовляють», – розповідає Тетяна.

Петриківський розпис на гільзі

Петриківський розпис на гільзі

Наразі медикиня експериментує з розписом на металі – розмальовує гільзи. Головне, говорить, що її витвори подобаються людям. Згодом, не виключає, можливо, наважиться й на персональну виставку.


8 Лютого

Трамп заявив про можливу зустріч із Зеленським наступного тижня

На фронті зафіксовано 123 бойових зіткнення за добу

до України приїхав голова Військового комітету НАТО

Президент України пояснив, якою може бути угода зі США про корисні копалини

Зеленський анонсував насичені тижні дипломатії після заяв Трампа

Зеленський анонсував «дуже насичені в дипломатії» тижні – після заяви Трампа про переговори

7 Лютого

Побиття хлопця групою підлітків на столичній Оболоні: поліцейські повідомили про підозру чотирьом учасникам події

Судова справа Сергія Тарасова: адвокати викривають порушення та маніпуляції слідства

У квітні Україна планує відкрити перший кластер переговорів із ЄС – Стефанішина

«Моральне божевілля» трибуналу Святої інквізиції

Успіхи ЗСУ на Курщині зруйнували міф про “червоні лінії” Кремля – Олександр Левченко

Європа і Канада збільшили витрати на оборону на 20% в 2024 році

Україна почала експорт біометану до Євросоюзу

з візитом до США поїхали 37 депутатів і за власні кошти

Зеленський очолить українську делегацію на Мюнхенській конференції з безпеки – Єрмак

«Порцелянова війна», яка достукається до серця Американської кіноакадемії?

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ