Дитячий хор «Щедрик» у Празі: музична дипломатія від Лисенка до Леонтовича
У костелі Сальватора в центрі Праги пролунала «Молитва за Україну» Миколи Лисенка у виконанні київського дитячо-юнацького хору «Щедрик». На сцені виступали 51 хорист, наймолодшому з яких 10 років, а під час виконання багато слухачів — дипломати, чехи та українці — піднялися з місць.
Про це розповідає NewsWeek
Колектив має 55-річну історію: його заснувала майстриня хорового мистецтва Ірина Сабліна, а сьогодні колектив очолює її донька Маріанна Сабліна. «Щедрик» вже виступав на провідних міжнародних майданчиках, зокрема в Корнегі-холі в Нью-Йорку, Музікферайн у Відні та філармонії в Берліні. До Праги хор прибув із Парижа, де давав концерт у церкві Сен Мері.
«Підготовку довелося організувати у короткі терміни. Нас запросили наприкінці січня, Тоді в нашому приміщенні, де ми займаємось, не було опалення, там було дуже холодно, в таких умовах проводити репетиції неможливо. Через постійні відключення світла на вулиці темно, оскільки заняття у вечірній час, не всі батьки були готові відпускати дітей. Але ми встигли підготуватися».
Репертуар і підготовка
До празького концерту керівниця ретельно підбирала програми, поєднуючи українську спадщину з європейською класикою та сучасною музикою. У виконанні колективу звучали твори Лисенка, Леонтовича, Шамо, Дебюсі, Моцарта та інших авторів. За словами керівництва хору, така різноманітність дає дітям широкий огляд музичних стилів і допомагає формувати професійну майстерність.
Хористи наполегливо готуються: репетиції відбуваються кілька разів на тиждень, включаючи довгі заняття у вихідні. Одна з учасниць, Анна, розповіла, що найбільше їй до душі українські твори — «Купальська», «Дощик», «Крокове колесо» — які включають тілесні рухи та складні вокальні партії; вона займається в колективі вже сім років.
Спільнота, реакція глядачів і дипломатичний ефект
У «Щедрику» часто співають цілі родини: колишні учасники приводять на заняття своїх дітей і навіть онуків. Шістнадцятилітня Катерина виступає разом із двома молодшими сестрами; вона згадує, що на закордонних концертах зала зазвичай реагує дуже емоційно, а особливо зворушливим був момент, коли під час «Молитви за Україну» всі встали.
Організаційну підтримку під час візиту до Праги надала очільниця Міжнародного інституту культурної дипломатії Тетяна Калита. Вона наголошує, що репетиції у воєнний час часто перериваються через повітряні тривоги, багато дітей опинилися за кордоном у статусі біженців, тож комплектувати колектив стає складніше, а самі діти виконують дорослий репертуар із численними вокальними партіями.
На початку концерту капелан храму Петр Вацик підкреслив, що в стінах костелу завжди лунає молитва за Україну, а приймати український хор напередодні Великодня є для нього символічним. На заході також був присутній посол України у Чехії Василь Зварич; він звернув увагу на те, що діти не повинні змушені зростати в умовах війни. Посол наголосив на особливій ролі «Щедрика» в культурній дипломатії: завдяки гастролям Української республіканської капели під орудою Олександра Кошиця у 1920-х роках твір Леонтовича набув світової відомості, і ці історичні виступи, зокрема в Празі, стали початком міжнародного визнання «Щедрика» як символу надії та радості.
Глядачі ділилися емоціями: для тих, хто народився в Україні, мелодії відроджують спогади дитинства, а для тих, хто живе за кордоном десятиліттями, виконання української музики торкає до сліз. Концерт у Празі вкотре підтвердив, що мистецькі проєкти українських колективів залишають потужний слід у культурному діалозі та служать важливою складовою державної та громадянської дипломатії.
