Енергетичний геноцид: окупанти б`ють по інфраструктурі найбільших міст, щоб схилити Україну до територіальних поступок
Політолог, військовий експерт, співголова Громадської ініціативи “Права Справа“ Дмитро Снєгирьов:
Про це розповідає NewsWeek
Противник змінив тактику ударів по Україні, зосередившись на цілеспрямованому знищенні енергетичної інфраструктури в період максимальних холодів, щоб спровокувати соціальну кризу і посилити тиск на українське керівництво.
Москва добре усвідомлює, що повністю паралізувати українську економіку неможливо, оскільки значна частина електроенергії виробляється атомними електростанціями.
До 60% електричної генерації України забезпечується саме ядерними, атомними електростанціями. Країна-окупант прекрасно розуміє, що можливості повністю паралізувати українську економіку і звести до мінімуму споживання електроенергії цивільним населенням на даний момент немає.
За чотири роки українська енергетика показала, що здатна витримувати колосальні удари з боку противника. Тому постало питання: яким чином її вимкнути. Відповідь: удари по підстанціях, які забезпечують виробничий цикл атомних електростанцій. Разом з тим окупанти реалізують цей сценарій саме на момент максимального похолодання в Україні. Насамперед удар спрямований не на військово-промисловий комплекс, а на цивільне населення. Завдання — спровокувати соціальні потрясіння.
Такі дії є елементом військово-політичного тиску з метою змусити Україну до територіальних поступок.
Зауважте, на момент активізації переговорного процесу, зустрічі в Давосі та в Абу-Дабі, різко збільшується кількість атак по енергетичній інфраструктурі України. Країна-окупант використовує цю тактику як елемент військово-політичного тиску на Україну.
Противник прекрасно розуміє, що прорвати українську оборону на лінії бойового зіткнення вона не може. Тому єдиний, на їхню думку, результативний метод тиску — це удари по портовій, газовидобувній та енергетичній інфраструктурі. Разом з тим удари наносяться не тільки по електростанціях, але і по підприємствах, що забезпечують їх ресурсами. Вони б’ють по вугільних підприємствах, які постачають ТЕЦ енергетичним вугіллям. Останні атаки по об’єктах у Дніпропетровській області призвели до зупинки шести підприємств — і це в умовах найжорстокіших морозів. Удар по підземних газових сховищах у Львівській області — це спроба паралізувати українську енергетику і не дати можливості працювати тепловим електростанціям, що використовують газ.
Такі удари — це не просто військові злочини. Це геноцид українського народу. Окупанти прекрасно розуміють наслідки цих ударів.
Слід зазначити, що інтенсифікація ударів припадає по енергооб’єктах Києва та Київської області. Основне завдання — це фактично знеструмити столицю України, щоб створити соціальну напругу. Таким чином, як думають у Кремлі, вони зможуть натиснути на політичне керівництво країни всередині України. Але українців за майже вже 4 роки повномасштабної війни нічим не здивувати, і подібні дії російських окупантів не викликають того ефекту, на який вони розраховують. А розраховують вони на так званий “іранський варіант” із соціальними заворушеннями, але з українською специфікою.
Зауважу, що останні удари противника, крім столиці України, були по підстанціях, які з’єднують енергетичну систему столиці та центральних регіонів з атомними електростанціями. Окупанти намагаються розірвати ланцюжок постачання електроенергії та знеструмити не тільки Київ, а й основні промислові центри України.
Мета — спровокувати масовий внутрішній міграційний потік. Це створить додаткове навантаження на бюджети та інфраструктуру. Це фінансовий тиск на місцеві і центральні бюджети, параліч транспортної інфраструктури, яка буде працювати на евакуацію, сіяння хаосу і паніки серед цивільного населення. Саме це входить у плани російського військового командування.
Проведу паралель між нинішніми ударами РФ по Україні та ударами сил НАТО під час проведення військової операції проти Югославії у 1999 році. Тоді основні зусилля НАТО щодо зміщення режиму Мілошевича були спрямовані саме на удари по енергетичній інфраструктурі. Тобто, на думку російського диктатора, у 1999 році країни НАТО відкрили так звану “скриньку Пандори”, і тепер Російська Федерація, на його думку, має повне моральне право в моменті нанесення ударів по енергетичних об’єктах України.
Зверніть увагу на заяву Трампа. Він високо оцінив моральний дух українців, говорячи про те, що при морозах мінус 20 українці стійко тримаються і не піддаються на терор і провокації з боку російських окупантів. Ось це адекватна оцінка і українського населення, і дій військово-політичного керівництва нашої країни.
Україна має повне право асиметрично відповідати рф на постійні обстріли енергетичної інфраструктури.
У нас є і відповідно юридичні всі підстави, бо це законні цілі української сторони і моральне право. Причому, враховуючи той фактор, що в росії важкі кліматичні умови – це перше. Повний колапс відповідно системи ЖКГ – це друге. І третє – практично повна відсутність системи ППО, що засвідчили удари українських Сил оборони по стратегічних військових об’єктах на території противника.
Саме такі дії України унеможливлять подальші обстріли української енергетичної інфраструктури.
На мій погляд і на моє переконання, щоб унеможливити подальший енергетичний терор з боку противника ми маємо в першу чергу в пріоритеті мати можливість завдавати ударів по енергоструктурі країни-окупанта.
Ми маємо викликати у них колапс, і відповідно соціальні заворушення. Москаля з берлоги можна витягнути на світ божий лиш за умови порожнього холодильника і відсутності елементарних, навіть для росіян, умов життєдіяльності. Тобто відсутність світла, води, тепла. Саме це змусить російського диктатора змінити тактику дій щодо енергетичної інфраструктури України.
