Гагаузи в Україні: культурна спадщина, виклики та шлях до визнання
Попри складні обставини, викликані війною росії проти України, життя українського суспільства не зупиняється, а зусилля захисників на фронті дозволяють розвивати різні сфери, зокрема підтримувати й розвивати етнічне розмаїття. Збереження і розвиток усіх етносів, що є частиною української нації, зміцнює державу та сприяє її багатогранності.
Про це розповідає NewsWeek
День гагаузької культури у Києві: традиції та мистецтво
У жовтні в Дипломатичній академії України відбувся День гагаузької культури, організований Асоціацією гагаузьких товариств за підтримки МЗС. Захід відвідали високопосадовці, дипломати з понад 30 країн, науковці та представники гагаузьких організацій. До Києва прибула велика делегація з гагаузьких сіл півдня Одещини, щоб представити унікальні традиції та мистецтво.
Учасники мали змогу ознайомитися з експонатами з гагаузьких музеїв – домашнім посудом, одягом, декоративними виробами, фотографіями та літературою. Директорка Обласного центру гагаузької культури Ольга Кулаксиз розповіла про особливості гагаузьких тканих килимів та рушників, у яких традиційно переважають стримані кольори, обумовлені непростим історичним минулим народу. В орнаментах закодовано символіку основних занять гагаузів – землеробства, тваринництва, гончарства, ковальства та ткацтва.
“Було представлено багато експонатів. Серед них найбільш значимі і яскраві – це домашні ткані килими двох видів: kırma pala та tülü pala. Пан міністр Андрій Сибіга звернув увагу, що такі самі кольори килимів були у його бабусі… п’ять троянд в одній корзині – це показник п’яти основних занять гагаузів: землеробство, тваринництво, гончарство, ковальство та ткацтво з декором вишивки. Ці основні ремесла допомогли людям стати на ноги в культурному та фінансовому плані”
Гості звернули увагу також на підручники з гагаузької мови, які використовуються для вивчення не лише серед гагаузів, а й у кримськотатарських громадах. Презентовано й сільськогосподарські інструменти, наприклад, düven, а також обереги та вишивки, кожна з яких несе власну символіку. Окремі експонати були передані дипломатам як подарунки й викликали жвавий інтерес.
Гагаузи в українському суспільстві: культура, внесок і сучасні виклики
Офіційна частина події розпочалася з виконання гімну України та вшанування пам’яті загиблих у російсько-українській війні, серед яких були й воїни гагаузького походження. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відзначив, що сотні етнічних гагаузів нині боронять Україну, підкресливши важливість збереження культури національних спільнот як складової національної безпеки.
Голова Державної служби з етнополітики Віктор Єленський наголосив на відсутності міжетнічних конфліктів в Україні, що відрізняє її від рф, й підкреслив цінність внеску всіх етнічних спільнот у національну скарбницю. У лавах ЗСУ служать військові з позивними, що відображають їхнє походження, але всі вони – українці.
Гагаузи являють собою унікальний етнос: за походженням – тюрки, за віросповіданням – православні християни. Це робить їх своєрідним культурним містком між Україною та тюркським світом, зокрема Туреччиною й Азербайджаном.
Значення гагаузів для України відзначив і Андрій Сибіга, підкресливши, що Україна – одна з найбільш поліетнічних країн Європи, а гагаузи є важливою частиною цього багатства.
Під час заходу академік Сергій Сегеда презентував наукову доповідь про етногенез гагаузів. Він відзначив, що становлення гагаузького народу відбулося на територіях сучасної України та Молдови, а писемність і розвиток культури завершилися саме тут. За його словами, гагаузи мають підстави сподіватися на визнання їх корінним народом України після відповідного обговорення у Верховній Раді.
Голова Асоціації гагаузьких товариств України Юрій Дімчогло розповів про видатних представників гагаузької спільноти, що зробили внесок у спорт, медицину, науку, правоохоронні органи та економіку. Він підкреслив, що гагаузи завжди були відданими воїнами – від часів Київської Русі й донині, коли понад 400 українських гагаузів служать у ЗСУ, нерідко цілими родинами. Особливо згадали Героя України Миколу Паласа та інших воїнів і медиків, які прославили гагаузьку громаду.
Завершенням офіційної частини став концерт фольклорних колективів із сіл Котловина, Виноградівка і Старі Трояни. Гості насолоджувалися традиційними піснями, танцями та гагаузькими стравами, а співачка Наталі Деніз виконала гімн українських стрільців українською та гагаузькою мовами, що викликало особливий резонанс серед присутніх.
У своєму виступі Юрій Дімчогло окремо звернув увагу на проблему зникнення гагаузької мови, яка офіційно визнана ЮНЕСКО як вимираюча. Саме тому, на його думку, включення гагаузів до переліку корінних народів України стало б не лише питанням статусу, а й питанням збереження унікального етносу.
