Гендерна дискримінація на ринку праці: жінки складають 82% безробітних в Україні
В Україні спостерігається значна гендерна диспропорція серед безробітних, де 82% з них складають жінки. Це явище, в значній мірі, зумовлене мобілізацією та воєнним станом у країні.
Про це розповідає NewsWeek
Такі дані наводяться у дослідженні «Зареєстроване безробіття в Україні», яке було здійснене за ініціативою Державної служби зайнятості України та Helvetas Swiss Intercooperation.
Вікова структура безробітних
Серед безробітних найбільша частка припадає на осіб віком 36−54 роки. Натомість молодь у віковій групі 18−25 років становить лише 6,4%. Дослідження також виявило, що понад 31% безробітних мають вищу освіту, а 31,4% — професійно-технічну. У Києві частка осіб з вищою освітою сягає 69,3%.
Фахівці зазначають, що високий рівень освіти не завжди гарантує працевлаштування, що свідчить про дисбаланс між пропозицією кваліфікованої робочої сили і попитом на ринку праці. Серед найбільш численних професійних груп безробітних переважають професіонали (29,4%) та фахівці (22,4%). Частка осіб, які займаються простими професіями та працюють у сільському господарстві, є мінімальною (1,4% та 1,1% відповідно), що свідчить про підвищений попит на робітничі професії.
Причини та очікування безробітних
Говорячи про причини безробіття, респонденти вказують на особисті обставини (37,7%) та низьку оплату праці (20,7%). При цьому, найбільші очікування від роботи стосуються високої заробітної плати (59,1%) та стабільності (51,3%).
Більшість безробітних (78,1%) не готові змінювати своє місце проживання задля працевлаштування, пояснюючи це особистими обставинами (74,1%) та відсутністю житла (32,3%). Очікування щодо рівня зарплати в основному коливаються в межах 8−20 тис. грн, що наближається до середньої зарплати в Україні. Проте спостерігаються значні гендерні та регіональні відмінності: чоловіки мають вищі зарплатні очікування, ніж жінки.
Лише 23,1% зареєстрованих безробітних готові змінити професію, тоді як 29,6% взагалі не розглядають такої можливості, пояснюючи це тим, що це не вирішить їхніх проблем (44,4%) та складністю процесу навчання (32,2%).
«Порівняння структури потреб роботодавців із пріоритетами навчання безробітних свідчить про їхню структурну невідповідність. Безробітні здебільшого прагнуть підвищувати наявний рівень освіти, в той час як потреби роботодавців зосереджені переважно у сфері робітничих професій, що вимагає швидкої перекваліфікації».
