Глава МЗС Німеччини вимагає від США ясності щодо завершення операції в Ірані
Міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль закликав Сполучені Штати надати чіткіші пояснення щодо критеріїв завершення спільної з Ізраїлем воєнної операції в Ірані. Звернення прозвучало напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ після повернення міністра з Близького Сходу.
Про це розповідає NewsWeek
«Найнагальнішим бажанням усіх моїх співрозмовників було, є і залишатиметься те, щоб ми вийшли зі спіралі ескалації… Насамперед буде важливо, щоб США та Ізраїль пояснили, коли вони вважатимуть військові цілі своєї операції досягнутими… Коли ми матимемо про це уявлення, тоді, на нашу думку, потрібно буде перейти до наступної фази – створення архітектури безпеки для всього регіону разом із прибережними державами. І це, безумовно, вимагатиме також діалогу з Іраном».
Вадефуль підкреслив, що після поїздки на регіон він фіксує у співрозмовників «шок» від атак Ірану на держави, які до цього не брали участі у військових діях, ініційованих Сполученими Штатами та Ізраїлем. Він наголосив на необхідності зрозуміти, коли партнери вважатимуть свої операції завершеними, щоб можна було планувати подальші кроки дипломатичного і безпекового характеру.
Вимоги щодо переходу до архітектури безпеки
Голова німецької дипломатії закликав долучити прибережні держави Перської затоки до побудови регіональної системи безпеки та не виключив, що це вимагатиме також діалогу з Тегераном. Він повідомив, що обговорює ці питання й із американською стороною, наголошуючи на необхідності узгодженого підходу.
Вадефуль також вказав на значну загрозу, яку нібито чинить іранський режим для сусідів регіону, мореплавства та світової економіки, і заявив про готовність Німеччини погоджуватися зі США у необхідності нейтралізації цієї загрози. Серед можливих кроків він назвав санкції проти тих, хто відповідає за блокування Ормузької протоки, наголосивши на ризиках для постачання нафти та добрив і, як наслідок, для світових цін на продовольство.
Ескалація та наслідки ударів
Згідно з відомостями про першу хвилю ударів 28 лютого, спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значної кількості високопосадовців іранського режиму.
В Ірані у відповідь здійснили ракетні та безпілотні удари не лише по Ізраїлю та військових об’єктах США в регіоні, а й по низці сусідніх країн, які в Тегерані вважалися союзниками Вашингтона. Повідомляється, що іранські атаки були спрямовані на об’єкти, пов’язані з дипломатичними представництвами, військовими базами США, а також на цивільну інфраструктуру.
Президент США Дональд Трамп 11 березня заявив, що Сполучені Штати «виграли» війну проти Ірану, додавши при цьому, що американські сили продовжуватимуть атаки, доки завдання не буде виконано. Тегеран у відповідь вразив щонайменше шість суден у регіоні та пообіцяв подальші удари.
Коментарі Білого дому й президента останніми днями містили суперечливі оцінки: від припущень, що війна може тривати «від чотирьох до шести тижнів або довше», до оптимістичніших прогнозів про її швидке завершення. Така різнорідність заяв ускладнює оцінку перспектив ескалації та планування міжнародних заходів безпеки.
