Хто в Європі окрім Додіка та Орбана викликає занепокоєння через прихильність до Путіна – Олександр Левченко

Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):

Про це розповідає NewsWeek

Дивні речі відбуваються по обидва боки знаменитого автобану Белград-Загреб. Один відомий політик з одного боку автобану сказав, що краще бути балканським Путіним, ніж Павеличем, що у роки Другої світової очолював профашистську Незалежну державу Хорватія (НДХ), а інший, не менш відомий політик з іншого боку автобану заявив, що він ніколи не сприймав клич хорватських фашистів «За батьківщину готові!», тому він не може прийняти той самий вигук «Слава Україні!», так як він засуджує нацизм, а для нього начебто це нібито ті самі за змістом вигуки.

Нема нічого дивного в тому, що два відомі політики не сприймають Анте Павелича та його фашистську ідеологію. Тільки один не приймає її з точки зору партизанського спротиву, а другий більше з точки зору інших борців проти НДХ, а саме четників (сербські прибічники Королівства Югославія). Є лише маленька заковика. Той, хто каже, що Путін кращий за Павелича, забуває, що велика кількість відомих світових політиків і ЗМІ вважають, що Путін і Гітлер практично однакові у своїх діях. А багато інших казали, що Гітлер, звичайно, був набагато гірший за Павелича. З іншого боку, вигук “Слава Україні!” має прямий переклад – це як “Слава Хорватії!”, або “Слава Чорногорії!”, або “Слава Боснії і Герцеговині!”.

І тут усім стає зрозуміло, що чи не всі сучасні політики, як і багато відомих раніше, завжди вживали ці звернення до людей або так закінчували свої палкі промови. Цей інший відомий політик, який не є істориком за фахом, але все ж впевнено заявив, що не допустить у своїй країні «фашистського» виразу «Слава Україні!», оскільки хтось із його офісу чи «добрих знайомих» приніс йому цю історичну нісенітницю, підготовлену ​​десь у кремлівських кабінетах як правду у першій інстанції.

А оскільки вислів «Слава Україні!» має просто патріотичний і аж ніяк не фашистський характер, то той, хто звинувачує українців у поширенні нацизму, грає на полі Кремля, який звинуватив націю, яка зробила найбільший внесок у боротьбу з фашизмом, втративши десять мільйонів своїх людей, що вона нібито є нацистською. Крім того, нагадаємо, що вперше вислів «Слава Україні!» вжив найвідоміший поет в історії українців Тарас Шевченко ще в середині ХІХ століття, коли ще не було ні нацистів, ні націоналістів. У Загребі йому стоїть пам’ятник на вулиці Українській, куди приїжджають усі українські офіційні делегації та представники української національної меншини в Хорватії. І кожна промова біля цього пам’ятника закінчується вигуком «Слава Україні!», який є патріотично-громадянським, але ніяк не нацистським.

Для того, щоб такі необачні заяви на високому рівні не повторювалися, потрібно когось з офісу цього відомого політика звільнити за поширення російської пропаганди. Наприклад, у Польщі звільнили прес-секретаря МЗС за те, що він у соцмережах вимагав від президента України вибачитися перед Варшавою нібито за вбивства поляків українськими націоналістами.

Стара тема, яка ще не до кінця не вирішена, але офіційна Варшава розуміє, що винесення цього питання в публічний простір у даний момент є просто провокацією, яка грає на боці Кремля. Тому такий провокатор втратив роботу. Таку відповідальність має нести і той, хто приніс кремлівський фейк для високопоставленого політика, як правду.

Після військового нападу Російської Федерації на Україну деякі її території були тимчасово окуповані російською армією. Наприклад, на Чернігівщині, звідки походить уся моя родина, багато людей, у тому числі мої близькі родичі, які пережили фашистську окупацію під час Другої світової війни, побачили, що російська окупація, мабуть, набагато гірша за нацистську. Тож те, що Путін – це сучасний російський Гітлер, для них не є дилемою. А оскільки Гітлер все ж набагато гірший за Павелича, то ми приходимо до висновку, що недобре бути чи порівнювати себе з балканським Путіним, який є ще жорстокішим, ніж очільник хорватських фашистів-усташів.

Зрештою, ми маємо насамкінець, що два відомі політики ненавидять Павелича, що добре і нормально. Однак обидва чомусь прихильно ставляться до Володимира Путіна, який, можливо, не такий уже й поганий для них діяч. А насправді, він сучасний російський фюрер і дуже сумно, що він отримує приховану підтримку по обидва боки відомого автобану на такому високому рівні. Це викликає занепокоєння, і всі європейці мають знати не лише про кремлівських акторів Віктора Орбана та Мілорада Додіка, а й про тих, з двох сторін автомагістралі, яка раніше носила горду назву «Братство та єдність». На жаль, цей вислів, який був популярний ще за часів Тіто, добре відомий і використовується серед добрих друзів глави Кремля.