Імпорт росії: понад 90% підсанкційних технологій надходить через Китай
Росія дедалі більше покладається на Китай як головний канал надходження технологій, що перебувають під міжнародними обмеженнями: частка таких поставок перевищує 90%, що свідчить про зростаючу залежність москви від партнерів у Піднебесній під час тривалого воєнного конфлікту
Про це розповідає NewsWeek
Маршрути постачання та ключові технології
Показник імпорту підсанкційних товарів через Китай зріс у порівнянні з попереднім роком, коли він становив близько 80%. Серед продуктів, доступ до яких намагаються перекрити обмеження, — напівпровідники, інтегральні схеми, спеціалізована електроніка та обладнання, необхідне для виробництва ракетних систем і безпілотних комплексів. Збереження доступу до цих компонентів дозволило розширювати оборонне виробництво та нарощувати випуск озброєнь, зокрема дронів і ракетних систем.
Європейський Союз посилює контроль за маршрутами і застосовує санкції проти компаній та мереж, які можуть сприяти обходу обмежень; серед юрисдикцій, проти яких вводилися обмеження, згадують Китай і Гонконг. Попри це технологічні поставки через третіх партнерів залишаються значною проблемою для ефективності санкційної політики.
Взаємодія Пекіна і політичні ризики для ЄС
Пекін продовжує торгівлю з москвою, при цьому не визнаючи міжнародних санкцій і наголошуючи на нормальних торговельних відносинах. Посольство Китаю в Брюсселі не надало коментарів щодо оцінок обсягів поставок через китайські канали. Окрім матеріально-технічних ресурсів, згадують і передачу геопросторової розвідки: супутникові знімки, дані та безпілотні платформи, які можуть використовуватися у військових цілях.
Більшість країн ЄС утримуються від запровадження жорсткіших санкцій проти китайських структурувань через побоювання економічних і політичних контрзаходів з боку Пекіна. Така обережність ускладнює формування єдиного та рішучого підходу до переривання ланцюгів постачання критичних компонентів.
За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати росії у 2025 році зросли на 5,9% і досягли приблизно 190 мільярдів доларів, що залишило країну на третьому місці у світі за обсягом оборонного бюджету після США та Китаю. Водночас офіційна риторика Китаю публічно декларує нейтралітет і заклики до переговорів, тоді як західні оглядачі та розвідувальні органи висловлюють занепокоєння щодо фактичної підтримки російського воєнно-промислового комплексу.
Зокрема, розвідувальні оцінки окремих країн вказують, що Пекін може постачати до росії критично важливі західні компоненти для безпілотників; за однією з оцінок, близько 80% таких елементів надходять через китайські канали. Ці обставини ставлять перед європейською політикою непростий вибір між економічними інтересами та необхідністю ефективно контролювати технологічний експорт.
Складність проблеми полягає в поєднанні технічних можливостей із геополітичними ризиками: навіть посилення режиму експортного контролю та персональних санкцій не гарантує швидкого припинення поставок, якщо існують альтернативні комерційні ланцюги і складні логістичні схеми.
