Коли в Миколаєві з’явиться питна вода: стан відновлення водогону та перспективи
Уже понад три роки мешканці Миколаєва змушені обходитися без якісної питної води. Після руйнування старого водогону у 2022 році місто отримує лише технічну воду з Бузького лиману, а будівництво нової магістралі планують завершити до осені 2025 року. Про основні проблеми та перспективи забезпечення Миколаєва питною водою розповіли представники влади і мешканці міста.
Про це розповідає NewsWeek
Як миколаївці живуть без централізованої питної води
З квітня 2022 року, коли російські військові зруйнували водогін, Миколаїв залишився без постачання води з Дніпра. Відтоді містяни можуть отримати питну воду лише у спеціальних пунктах видачі. У кранах – технічна вода, яку використовують для побутових потреб, але не для пиття чи приготування їжі.
Жителька Миколаєва Анастасія розповідає, що на одну родину щодня потрібно не менше п’яти баклажок води. Доставляти воду доводиться власним транспортом, а для літніх людей – за допомогою візків.
«У нас чотири людини в родині, тож нам десь 5 баклажок води в день потрібно. В нас живуть на другому поверсі дідусь з бабусею. Допомагаємо їм, бо важко. Вони оце тягнуть воду візками – «кравчучками». Там, де я живу – далеченько, це я на автомобілі їжджу, а вони дуже далеко ходять. У нас біля будинку немає води, це треба йти хвилин 10», – розповіла вона.
У місті нині працює понад 250 пунктів видачі питної води, організованих спільно з благодійними фондами та міжнародними організаціями. Як зазначає директор Миколаївводоканалу Борис Дуденко, саме ці пункти дозволяють населенню отримувати очищену воду безкоштовно. UNICEF та інші донори допомогли встановити системи зворотного осмосу для якісної очистки води, які досі функціонують у різних районах міста.
Відновлення водогону: хід робіт і плани
У 2024 році ухвалили рішення прокласти новий водогін із Нової Одеси – це близько 40 кілометрів від Миколаєва. Кабінет Міністрів виділив на проект 8 мільярдів гривень, а після експертизи вартість скоротили до 6,2 мільярда. Заощаджені кошти спрямують на будівництво очисних споруд не лише в Миколаївській, а й в інших областях України.
Підрядником виступає компанія «Автострада», яка залучила близько 2000 працівників та понад 1000 одиниць спецтехніки. За словами радника голови обласної адміністрації Ігоря Бурди, роботи вже перебувають на завершальній стадії: основна частина трубопроводу прокладена та закопана на 98-99%. Завершити будівництво планують за п’ять місяців, що значно швидше за стандартні строки для такого типу об’єктів.
Після запуску нової магістралі Миколаїв щодня отримуватиме 120 тисяч кубометрів води, ще 50 тисяч використовуватимуть для зрошення сільськогосподарських угідь району. Однак, чи відповідатиме вода стандартам питної, поки що невідомо. Протягом року фахівці проводили дослідження якості води з Південного Бугу; для гарантованої безпеки та якості заплановане будівництво нової фільтрувальної станції.
«Протягом минулого року ми повністю цілий рік проводили дослідження, і вода, яка є в Південному Бузі, достатньо прийнятна для того, щоб готувати з неї питну воду. Але, на жаль, не на існуючих очисних спорудах водопроводу. Тому в наших планах – будівництво нової фільтрувальної станції для того, щоб здійснити, як я кажу, амбітну нашу мету – найкращу воду в Україні за якістю», – пояснює Дуденко.
Також невизначеним залишається тариф на нову воду. Чинний тариф, затверджений ще у 2021 році, покриває лише близько 30% фактичних витрат, решта фінансується з міського бюджету. Остаточну ціну зможуть розрахувати після запуску нового водозабору та підрахунку всіх витрат.
Безпека та занепокоєння містян
Мешканці Миколаєва, зокрема Анастасія, висловлюють побоювання щодо відкритості інформації про новий водогін. Вона згадує, що раніше, під час будівництва водогону з Херсону, через широке висвітлення проекту він став мішенню для обстрілів. Тому вважає, що зараз деталі робіт варто тримати у таємниці з міркувань безпеки.
Посадовці обласної військової адміністрації утримуються від коментарів про заходи із захисту нового водогону від можливих атак з боку російських окупантів.
