Коли спільна власність не підлягає поділу після розлучення: ключові винятки

Питання розподілу майна після розлучення часто стає джерелом суперечок між колишніми подружжям і нерідко супроводжується судовими процесами. В українському законодавстві закріплено, що все майно, набуте під час шлюбу, зазвичай ділиться навпіл. Однак існують важливі винятки, які визначають, яке майно не підлягає поділу.

Про це розповідає NewsWeek

Яке майно вважається спільно нажитим і які винятки існують

Відповідно до Сімейного кодексу України, до спільно нажитого майна належать усі речі, придбані подружжям у шлюбі, незалежно від того, на кого вони зареєстровані. Це можуть бути, наприклад, транспортні засоби, придбані одним із подружжя, але вони все одно вважаються спільною власністю.

Однак індивідуальні речі, які використовував лише один із подружжя, не підлягають поділу — це можуть бути особисті засоби гігієни або музичний інструмент, яким користувався лише хтось один.

Розподіл майна в офіційному та цивільному шлюбі

Майно, набуте до укладення шлюбу, вважається особистою власністю та не ділиться під час розлучення. Винятком є ситуація, коли пара жила разом без офіційної реєстрації шлюбу, тобто перебувала у цивільному шлюбі. У такому разі суд може визнати майно спільним, якщо буде доведено факт спільного проживання та ведення господарства. При цьому ділення відбувається за принципом 50/50, якщо інші шлюбні зв’язки у цей час відсутні.

Головна різниця між зареєстрованим шлюбом і цивільним співжиттям полягає у необхідності доводити в суді факт спільного проживання — для офіційних пар це не потрібно, а для цивільних — обов’язково.

“Подарунок, спадок та особисті речі, індивідуальна власність, куплена до шлюбу, – це все особисті речі громадянина. Такі речі не потрапляють в категорію спільно нажитих. Тому у разі розлучення чоловік чи дружина не може претендувати на те, що інший отримав у спадок”.

Варто пам’ятати, що спадок, подарунки, особисте майно, набуте до шлюбу, не входять до спільно нажитого майна. Винятком може бути ситуація, коли у шлюбі спадкова нерухомість була реконструйована, добудована чи суттєво покращена за спільні кошти. У такому випадку суд може визнати частину цієї власності спільною і розподілити її відповідно до внеску кожного з подружжя.

Порядок поділу майна та особливості спадкування

Після смерті одного з подружжя усе його майно, як спільне, так і особисте, переходить у категорію спадкового. За законом, у першу чергу на спадкування претендують діти, чоловік або дружина і батьки померлого. Якщо ж ішлося про цивільний шлюб, право на спадок виникає лише за умови спільного проживання понад 5 років, причому такі особи належать до четвертої черги спадкування. Якщо спадкоємці попередніх черг є, вони отримують спадщину першими.

Під час розлучення розділ майна може бути здійснений за взаємною згодою сторін шляхом укладання договорів (наприклад, дарування). Якщо компромісу досягти не вдалося, питання вирішується через суд, де ідеальна частка для кожного — 50%, незалежно від зайнятості чи способу життя під час шлюбу.

Важливо враховувати, якщо для придбання спільного майна було використано особисті кошти одного із подружжя (наприклад, кошти, отримані у спадок чи компенсацію від страхових компаній), то це впливає на відсоток, який отримає кожен. У такому разі частина майна, придбана за особисті кошти, не підлягає поділу навпіл, а розраховується пропорційно внеску.

Щоб довести, що певне майно не є спільним, варто надати документи про спадщину, договори дарування, документи від страхової компанії або судові рішення. Якщо прямих доказів немає, на суді можна використати фотоматеріали або свідчення очевидців.

Таким чином, особистою власністю визнаються:

• майно, набуте до шлюбу (за наявності договорів купівлі-продажу);
• подарунки (підтверджені договорами дарування);
• спадок (документи про отримання спадщини);
• відшкодування шкоди (документи від страхової компанії чи рішення суду).

У разі відсутності документів можна скористатися непрямими доказами. Розподіл майна після розлучення має свої нюанси, а правильне підтвердження права власності допоможе уникнути непорозумінь і судових суперечок.