Кравченко спростував підозри щодо втрати незалежності НАБУ та САП після нового закону
Генеральний прокурор Руслан Кравченко висловив свою позицію стосовно побоювань про можливу втрату незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) після ухвалення Верховною Радою закону №12414.
Про це розповідає NewsWeek
Пояснення Кравченка щодо статусу НАБУ та САП
Руслан Кравченко підкреслив, що НАБУ не підпорядковується генеральному прокурору, а САП залишається департаментом у структурі органів прокуратури, зберігаючи свою окрему компетенцію у відповідності до чинного законодавства. Він наголосив, що, незважаючи на законодавчі зміни, ці інституції продовжать працювати незалежно у межах своїх кримінальних проваджень.
«Є підозра, що втратить НАБУ і САП незалежність? Вони мені не підпорядковуються. НАБУ точно не підпорядковується. САП у зв’язку зі змінами, ми одна система: один орган системи органів прокуратури. САП, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» як був і так і залишається в статусі департаменту. І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм», – заявив генпрокурор.
Зміни у повноваженнях та розслідування справи Чернишова
Новий закон дозволяє генеральному прокурору вилучати справи з провадження НАБУ та передавати їх іншим правоохоронним органам. Кравченко навів приклад розслідування щодо віцепрем’єра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великих розмірах. За словами генпрокурора, попри зміни у законодавстві, справа Чернишова залишиться у НАБУ.
Він також звернув увагу на чутки серед журналістів, що його призначення пов’язують із можливим втручанням у резонансні справи, і запевнив, що не має наміру забирати розслідування у НАБУ.
Крім того, Кравченко прокоментував питання щодо доцільності надання генпрокурору права підписувати підозри топпосадовцям, справи яких веде САП. Він підкреслив, що така процедура відповідає принципам правової держави, оскільки призначення генпрокурора та ухвалення рішень у парламенті відбувається в рамках демократичних процедур.
