Локдаун или все-таки лохдаун?
Украинские блогеры все чаще поднимают вопрос о логичности планируемого локдауна. Нет, речь не о его необходимости с медицинской точки зрения, теперь речь идет о другом – обычной абсурдности планируемых действий (укр.).
Як передає NW, річ у тім, що урядового рішення – постанови №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» малює просто чудернацькі картини – згідно неї, більшість магазинів буде зачинено, частина супермаркетів заблокована, більшість послуг припиниться аж до кінця місяця. Сильний удар по економіці, у першу чергу чисельному дрібному та середньому бізнесу, починає перекриватись невигаданою загрозою значної соціальної кризи.
Так, схоже, все серйозніше ніж ми уявляли раніше. Анонси нашого уряду починають бачити не лише блогери, прямі застереження з’являються вже і у серйозніших структурах. За кілька годин до Нового Року із заявою з натяками про безглуздість заборони торгівлі і послуг вийшла навіть Американська торгово-промислова палата.
Американські підприємці буквально попереджають про можливість виникнення конфліктних ситуацій в магазинах. І не марно. Лише уявіть – всі люди з перманентно переповнених паркінгів поруч з супермаркетами повинні поміщатись тепер на площах, уп’ятеро менших, ніж раніше. Про карантин вже не йдеться – зараз вже всі розуміють, що перебування тисяч людей в тісному просторі це майже неминуче веде до розповсюдження вірусів. Так, не блокування, як на пишуть, а саме розповсюдження. Хоча, здається, основна загроза таки не у вірусі…
Погляньмо статистику – пенетрація (розповсюдження) домашнього Інтернету в Україні, згідно даних ФактумГруп на кінець 2019 року становить близько 65 відсотків. Оскільки покупки низки важливих товарів можуть бути здійснені лише через Інтернет, ці товари значній частині людей стануть просто недоступними! І це не перебільшення – практично все населення 60+ а також ті, хто не входить у ці 65% стануть просто відрізаними від світу – для прикладу, закрити сільський магазин ми закриємо єдиний доступ до потреб літніх людей у селах. На довгий час. Просто не зрозуміло, яким чином вони мають це пережити…
Навіть тим селам чи містам, яким пощастило мати свої мережі аптек, сильно не полегшає – їхні мешканці не зможуть купити вкрай потрібних у коронакризу товарів. Починаючи від товарів особистої гігієни, закінчуючи батарейками для пульсоксиметрів, паперу, цигарок, побутової хімії та інструментів, газети, дитячі товари чи засоби для навчання. Та буквально усього потрібного купити в магазинах не зможете. Послуги теж – перукарні, вуличні розваги і все інше – заблоковані. До 8 січня уряд може передумати. Але чи вистачить політичної волі? Вже зараз коментатори в соцмережах пишуть про завчасну покупку патронів. І пишуть це вже без смайликів… І якщо це накласти на потенційний гнів сотень тисяч підприємців, підірваний бізнес яких може завершитись, просто страшно буде щось прогнозувати…
Андрій Костющенко
