Москва в фінансовому сенсі тепер стає молодшою сестрою Пекіна – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
12 червня США запровадили масштабні санкції проти фінансового сектору Росії, зокрема Московської біржі, депозитарію та клірингового центру. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США внесло до списків санкцій понад 300 фізичних і юридичних осіб як у РФ, так і за її межами, зокрема в Азії, на Близькому Сході, в Європі, Африці та Карибському басейні, які сприяють воєнній економіці Росії та допомагають оминати запроваджені щодо неї санкції. Ці дії завдають удару по можливостям РФ отримувати закордонні матеріали і обладнання з третіх країн. Також санкції збільшують ризики для фінансових установ, що мають справу з військово-промисловим комплексом Росії та закривають шляхи для ухилення від санкцій. Як вказує американський Мінфін, Путін раніше затвердив низку заходів для подальшого залучення капіталу через Московську біржу як від російських осіб, так і від осіб із “дружніх країн”. Це дозволяло акціонерам отримувати прибуток від військової машини Кремля шляхом інвестування в російський державний борг, російські корпорації та провідні російські оборонні підприємства. Тому OFAC також вніс до списків санкцій філії російських Промсвязьбанку, Зовнішекономбанку, Сбербанку, ВТБ і ВТБ Капітал Холдінгс у Китаї, Киргизстані, Індії та інших країнах. Із 13 червня в Росії припинилися торги доларом, євро і гонконгським доларом, а також інструментами з розрахунками у доларах США та євро на фондовому, грошовому ринку та ринку стандартизованих похідних інструментів. Готівковий курс купівлі долара та євро у відділеннях багатьох московських банків різко зріс. Акції Московської біржі на початку торгів 13 червня впали на 15,8%. На цьому фоні Московська біржа оголосила про припинення з 13 червня торгів доларом та євро. Також Мінфін США зробив кроки щодо обмеження доступу російського військово-промислового комплексу до певного програмного забезпечення та ІТ-послуг. Було видано нову ухвалу, яка забороняє надання будь-якій особі в РФ послуг з консультування та проектування в галузі ІТ; послуг ІТ-підтримки та хмарних послуг для програмного забезпечення і управління підприємством, а також програмного забезпечення для проектування та виробництва. Санкції щодо заборони IT-послуг – найунікальніше, що є в новому пакеті, адже надавачі цих послуг здебільшого американські мегакорпорації. Також великий вплив матиме розширення можливостей для застосування вторинних санкцій щодо банків третіх країн, які співпрацюють з російським військово-промисловим комплексом (ВПК). Тепер у поняття «сектор ВПК» включені абсолютно всі підсанкційні суб’єкти РФ, навіть якщо вони формально не стосуються оборонної галузі. Враховуючи, що з 2022 року уся економіка Росії направлена на війну проти України, тож це означає, що банки третіх країн можуть підпасти під вторинні санкції США за співпрацю з будь-яким підсанкційним суб’єктом РФ, а не тільки з тим, хто формально належить до ВПК.
США також планують заборонити постачання до РФ напівпровідників через треті країни, якщо їх було вироблено за допомогою американських технологій або обладнання. Москва могла використовувати їх для ракет та іншого критично важливого озброєння у війні проти України. Санкції передбачатимуть нові вимоги до експортних ліцензій для виробників і продавців чипів. Крім того, до списку потрапили транснаціональні мережі, які відмивають золото для російського виробника, підтримують виробництво безпілотників і закуповують чутливі та критично важливі матеріали для російської програми хімічної та біологічної зброї. Введені санкції також націлені на обмеження майбутніх доходів Росії від зрідженого природного газу. Відповідаючи на запитання, чи думає Росія над заходами у відповідь, прес-секретар Володимира Путіна зазначив: “Ми думаємо над діями, які найкращим чином відповідатимуть нашим інтересам”. Тим часом готівковий курс долара помітно зріс у обмінниках Москви і у деяких банках вже досяг психологічного рубежу у 100 рублів.
Яке значення останніх санкційних заходів? Перший акцент, що до пакета включено Московську біржу, що є основним гравцем російського ринку для торгівлі валютою. Персональні блокуючі санкції проти Московської біржі – це потужний удар по фінансовій інфраструктурі РФ, що значно ускладнить доступ Росії до ринків капіталу та проведення розрахунків. Другий акцент пакета – суттєве підвищення ризику вторинних санкцій для іноземних фінансових установ. Указ президента США у грудні 2023 року запровадив можливість застосування вторинних санкцій США до іноземних фінансових установ, що сприяють проведенню трансакцій або надають послуги особам, які пов’язані з військово-промисловою базою РФ. Відтепер для цілей застосування вторинних санкцій США будь-яка особа, до якої застосовано санкції США в межах санкційної програми щодо Росії, вважається пов’язаною з російським військово-промисловим сектором. Тобто у фокусі уваги Мінфіну США та відповідно в зоні ризику опинились усі іноземні банки, які співпрацюють із санкційними особами РФ, а нові секторальні санкції означають заборону на постачання низки ІТ-послуг у РФ, що стане закриттям доступу РФ до провідних технологічних рішень від американських постачальників.
Велика Британія також ввела нові санкції проти РФ. Загалом у новому пакеті санкцій Великої Британії 42 фізичні та юридичні особи і шість кораблів так званого “тіньового флоту”. Крім того, під британськими санкціями опинилися вже понад 2000 фізичних та юридичних осіб з Росії, у тому числі 29 банків, що складають понад 90% російського банківського сектора, понад 130 олігархів та членів їхніх родин. Під санкції потрапили понад 20 млрд фунтів стерлінгів товарообороту, що існував між Росією та Британією до повномасштабної війни. Імпорт з Росії до Британії впав майже до нуля, з Британії до Росії знизився на 73%. Російський Центробанк вже обговорює можливість встановлення біржового курсу рубля до юаню, отже курс та зовнішній оборот рубля потрапляє у тотальну залежність від Китаю. Москва в фінансовому сенсі тепер стає молодшою сестрою Пекіна.
