Мистецька спадщина Криму: українські художники, поети та боротьба за свободу
Алушта, Крим стала знаковим місцем у творчому житті видатного українського митця Василя Кричевського, який у 1897 році започаткував тут власну «кримську» тему. Захоплений унікальною природою та морськими краєвидами, він створив цикл акварельних пейзажів, серед яких – «Схід сонця». Цей твір нині зберігається в Музеї Михайла Грушевського у Києві. Митець неодноразово повертався до Криму: у 1936 році він намалював «Морський пейзаж», а також роботу «Море», присвячену красі півострова.
Про це розповідає NewsWeek
Українських мистців, письменників, поетів Крим завжди притягав не тільки своєю неповторною природою, а й самобутньою атмосферою побуту, культури його корінних жителів – кримських татар.
Леся Українка: Крим у творчості та спогадах
Крим глибоко вплинув і на життєвий і творчий шлях Лесі Українки, яка відвідала півострів тричі, вперше у 19-річному віці у 1890 році. Враження від місцевої природи та міст – Саки, Євпаторія, Алупка, Бахчисарай – і, звісно, Чорного моря, залишилися з поетесою на все життя. У своїх поезіях вона описувала Крим як «країну світла та злотистої блакиті».

Кримська тематика стала однією з провідних у її збірці «Кримські спогади». Твори «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарай» і «Бахчисарайська гробниця» розкривають трагічну історію кримськотатарського народу під владою російської імперії, їхні сподівання та біль. Особливо зворушливо Леся Українка описує місцевих дітей, зокрема «дівча татарськеє вродливе», відзначаючи особливості національного одягу та характеру.

У поезії «Негода» Леся Українка акцентує на складній долі корінного населення Криму, порівнюючи край із «розбитим човном безталанним», що гине в неволі.
Крим у спадщині Тараса Шевченка та інших видатних діячів
Тарас Шевченко не відвідував Крим, хоча мав такі наміри. У своєму «Журналі» від 13 червня 1857 року він згадував про бажання проїхати через півострів, мандруючи до Катеринодару. Однак кримські мотиви помітні у його творчості: в малюнках зображені кримські хани Іслам-Гірей ІІІ, Шагін-Гірей, провідник Джамбуйлуцької орди Муса-бей та інші відомі особистості татарського народу. Цю тему детально досліджував літературознавець Григорій Рудницький у монографії «Тарас Шевченко і Крим» (Сімферополь: Таврія, 2001 р.).
Життя і діяльність багатьох видатних українців також пов’язані з Кримом. Історик-сходознавець Агатангел Кримський мав кримськотатарське походження, а його рід походить із Бахчисарая. Письменник Іван Липа розпочав свій творчий шлях у Керчі. У 1884 році історик Дмитро Антонович і етнограф Дмитро Яворницький здійснили археологічну подорож Кримом, відвідуючи Інкерман, Севастополь, Херсонес, Бахчисарай, Сімферополь.
Світ кримських татар розкриває поезія Галі Мазуренко «АХРЕТ БЕТКЕ» («віч-на-віч з потойбічним світом»), а історію Криму можна знайти у працях українського історика з Канади Ореста Субтельного («Україна. Історія», 2-ге вид., Київ, «Либідь», 1992 р.). Пейзажі Криму оспівував і художник Іван Труш.

Сьогодні Крим залишається об’єктом уваги світової спільноти, адже боротьба України та кримськотатарського народу за звільнення півострова від російських загарбників триває. Як за часів Тараса Шевченка та Лесі Українки, так і нині, український Крим є символом незламності та стійкості народу перед обличчям окупації.