МЗС Туреччини: страждання кримських татар посилилися після анексії
Міністерство закордонних справ Туреччини у заяві до роковин депортацій кримських татар і черкесів наголосило на загостренні страждань корінного населення Криму після незаконної анексії півострова та підтвердило намір підтримувати їхню безпеку й збереження культурної ідентичності.
Про це розповідає NewsWeek
«Сьогодні виповнюється 82 роки від дня насильницького вигнання кримськотатарського народу з його батьківщини (18 травня). Під час депортації 1944 року сотні тисяч кримських татар були відправлені до трудових таборів у різних країнах, і багато з них загинули через тяжкі умови, яким були піддані. Упродовж багатьох років представники братнього нам кримськотатарського народу не могли повернутися на свою батьківщину – Кримський півострів. Страждання кримських татар – корінного народу Криму – посилилися внаслідок незаконної анексії півострова»,
У зверненні підкреслено, що Туреччина продовжить сприяти збереженню мови, культури та національної самобутності кримських татар, а також дбатиме про їхню безпеку та добробут. Окремо в заяві наголошено на необхідності захисту прав корінних народів і підтримки їхніх законних прагнень до повернення й відновлення.
Пам’ять про черкесське вигнання
У документі також згадано черкесське вигнання, яке відбулося 21 травня 1864 року та названа великою гуманітарною трагедією. У МЗС відзначили, що наслідки тих подій — масові втрати й глибокі страждання народів Кавказу — досі залишаються болючою історичною пам’яттю для їхніх нащадків.
Історичний контекст і визнання
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня: менше ніж за дві доби радянська влада виселила значну частину корінного населення Криму. У подальшому Верховна Рада України 12 листопада 2015 року визнала депортацію кримськотатарського народу 1944 року геноцидом і встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
У підсумку турецьке зовнішньополітичне відомство висловило солідарність із кримськотатарським народом і народами Кавказу, закликаючи не забувати історичні трагедії та продовжувати зусилля з їхнього відновлення та захисту прав постраждалих спільнот.
