НАБУ розслідує оборудку на 141,3 млн грн за «зеленим» тарифом
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують можливе привласнення коштів, виплачених за «зеленим» тарифом, яке, за оцінками слідства, призвело до збитків у розмірі 141,3 мільйона гривень.
Про це розповідає NewsWeek
Хто фігурує у справі
У кримінальному провадженні фігурують дев’ятеро підозрюваних. Серед них згадують ексзаступника голови Офісу президента та колишнього члена наглядової ради ПАТ «Нафтогаз України», а також його брата, який пов’язаний із мережею українських і зарубіжних компаній. САП уточнює також інших фігурантів справи:
- довірена особа колишнього високопосадовця;
- керівники та працівники підконтрольних підприємств;
- колишній комерційний директор акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».
Обставини справи та можливий механізм
За висновками слідства, у 2019–2020 роках згаданий експосадовець разом із братом взяли під контроль низку компаній, які займалися виробництвом електроенергії з альтернативних джерел. У Василівському районі Запорізької області вони збудували сонячні електростанції загальною потужністю близько 60 мегават і уклали договори з державним підприємством «Гарантований покупець» на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом.
За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення росії та окупації частини Запорізької області ці станції втратили зв’язок з об’єднаною енергосистемою України, зазнали пошкоджень, а персонал було евакуйовано. Попри це, підконтрольні компанії нібито продовжували декларувати виробництво та отримувати оплату за «зеленим» тарифом, хоча електроенергія фактично не надходила до енергосистеми
підконтрольні підозрюваним підприємства продовжували декларувати виробництво електроенергії та отримувати за неї оплату за «зеленим» тарифом
Слідчі вважають, що фігуранти надавали неправдиві відомості про обсяги генерації й технічну придатність станцій, у тому числі під час повного знеструмлення. Отримані кошти, за версією слідства, виводили через пов’язані компанії. Загальна сума збитків оцінюється в 141,3 млн грн.
Слідство розпочали на підставі журналістського розслідування. НАБУ не оприлюднило прізвищ усіх підозрюваних. Водночас народний депутат Ярослав Железняк висловив припущення, що йдеться про Ростислава Шурму; сам Шурма станом на цей момент офіційно не коментував цього. Журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомляв про місце перебування Шурми в Німеччині.
Політичні реакції на появу цієї інформації були різними. Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Козир припустив, що президент не обов’язково міг знати про всі деталі діяльності окремих членів команди, водночас підкресливши, що у період воєнного часу такі факти важко сприймати з огляду на значення ресурсів для оборони країни.
Ярослав Железняк іронічно зазначив, що президент не міг знати про можливий бізнес людини, яку раніше характеризували як ефективного менеджера, і додав твердження про матеріальний стан підозрюваного, зокрема згадуючи велику площу нерухомості, що на його думку може свідчити про інші обставини. Також у матеріалі згадуються обшуки, які нібито проводилися в Німеччині у справах, пов’язаних зі згаданими особами.
Розслідування триває; слідчі дії і юридична кваліфікація вказують на перевищення повноважень і привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Досудове розслідування має встановити механізми руху коштів і відповідальних осіб.
