Нацбанк залишив облікову ставку на рівні 15,5% та прогнозує зниження у 2026 році
Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 15,5%. Про це повідомили у НБУ, наголосивши, що такий крок є виваженим з огляду на поточні макроекономічні виклики. Регулятор відзначає, що упродовж останніх місяців спостерігається поступове зниження інфляції. Водночас інфляційні очікування залишаються високими, а ризики, пов’язані зі зростанням енергодефіциту та збільшенням потреб державного бюджету, суттєво посилилися.
Про це розповідає NewsWeek
Монетарна політика та інфляційні тенденції
За інформацією Нацбанку, для підтримки привабливості гривневих активів, стабільності валютного ринку та подальшого зниження інфляції до цільового рівня у 5%, НБУ має намір дотримуватися жорстких монетарних умов. Підкреслюється, що, попри зниження інфляції, основний ціновий тиск залишається значним, а інфляційні очікування ще не демонструють сталого покращення.
«За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови. Інфляція знижується, однак фундаментальний ціновий тиск залишається стійким, а очікування не демонструють ознак сталого поліпшення», – йдеться в повідомленні
Прогнози щодо інфляції та облікової ставки
У вересні споживча інфляція уповільнилася до 11,9% у річному вимірі. Ця тенденція тривала і в жовтні, що стало можливим завдяки збільшенню пропозиції овочів внаслідок кращих врожаїв у порівнянні з попереднім роком. Базова інфляція знижувалася повільніше — до 11% у вересні, оскільки на її рівень впливали високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси, а також стійкий ціновий тиск. Як наслідок, ціни на окремі складові базової інфляції знижувалися повільно або залишалися без змін.
Згідно з прогнозами НБУ, інфляція скоротиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році, а цільового рівня у 5% досягне наприкінці 2027 року. Сповільненню зростання цін сприятимуть ефекти від цьогорічних врожаїв овочів і зернових, а також подальше нарощування виробництва. Водночас додаткові витрати підприємств на забезпечення роботи в умовах дефіциту електроенергії та підвищення адміністративно регульованих цін стримуватимуть темпи зниження інфляції.
Національний банк також очікує, що часткове зменшення дисбалансів на ринку праці позначиться на уповільненні зростання реальних заробітних плат, що відповідно послабить тиск на витрати підприємств. Водночас економічне зростання, за оцінками регулятора, триватиме, проте його темпи залишатимуться помірними через наслідки війни.
Базовий сценарій макропрогнозу НБУ передбачає початок зниження облікової ставки у першому кварталі 2026 року. Наступне засідання правління Національного банку з монетарної політики заплановано на 11 грудня.