Обрання мовного омбудсмена України: виклики та загрози

8 липня цього року завершується термін перебування на посаді урядового уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня. Його кандидатури немає у списку претендентів на наступні 5 років. Наразі три владні інституції подали кандидатури, які, за словами експертів, не мають досвіду правозахисної діяльності.

Про це розповідає NewsWeek

Багато українських політиків і активістів висловили занепокоєння щодо втручання Офісу президента у процес обрання мовного омбудсмена, вважаючи це небезпечним кроком, особливо в умовах війни. Кандидатури на посаду подають Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Міністерство юстиції та уповноважений з прав людини.

Попередні кандидатури та вимоги до омбудсмена

Серед кандидатів на посаду мовного омбудсмена цього року: Ірина Коваль-Фучило, філолог, спеціаліст з фольклору, Павло Полянський, державний службовець, та Олена Івановська, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат має відповідати двом ключовим вимогам: мати досвід правозахисної діяльності або захисту державної мови та володіти англійською мовою.

Тарас Кремінь, попередній омбудсмен, висловив готовність продовжити виконання своїх обов’язків, незважаючи на відсутність офіційної подачі його кандидатури на повторний термін.

Занепокоєння активістів та політиків

Святослав Літинський, львівський активіст, який захищає українську мову, звернувся до трьох структур з проханням надати відповідь щодо відповідності кандидатів законодавчим вимогам. За його словами, кандидат може мати добрі знання української мови, але відсутність публічних конкурсів і інформації про них викликає підозри щодо призначення замість обрання.

«А це просто на руку росії, коли слабка людина не обирається, а призначається», – зазначив Літинський.

Більш того, понад 20 громадських організацій висловили спільну заяву, закликаючи владу не втручатися в процес призначення мовного омбудсмена, оскільки це виключно компетенція уряду.

Серед активістів існує думка, що запропоновані кандидати не відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим законом про українську мову. Микола Княжицький, народний депутат від «ЄС», підкреслив, що без правозахисного досвіду кандидат не зможе ефективно виконувати свої обов’язки.

На переконання експертів, якщо мовним омбудсменом стане некомпетентна особа, це відкриває шлях для впливу росії на мовну політику в Україні. Вони вважають, що українізація є важливою для національної безпеки.

Згідно з останніми даними, мовні конфлікти існують у різних регіонах України, зокрема в Києві, Одесі та Харкові. В українських школах 345 учнів навчаються російською мовою, а 58% українців виступають проти вивчення російської мови в навчальних закладах.

Експерти наголошують на важливості обрання компетентної особи на посаду мовного омбудсмена, оскільки ця роль може стати вирішальною для розвитку української мови в умовах воєнних дій та загроз з боку ворога.