Оновлена торговельна угода між ЄС і Україною: деталі та виклики для Києва

Оновлена торговельна угода між Україною та Європейським Союзом стала випробуванням для Києва, демонструючи вагомий вплив аграрного лобі в ЄС та складнощі на шляху до повноцінного членства України в об’єднанні.

Про це розповідає NewsWeek

Попереднє погодження нової угоди відбулося в червні, а згодом Європейська комісія розробила її конкретну пропозицію. Очікується, що країни-члени ЄС розглянуть і затвердять цей документ у вересні, після завершення літніх відпусток.

Фактично, мова йде про оновлення Угоди про асоціацію, яку підписали ще у 2014 році, а її положення щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі діють з 2016 року. У 2021 році Україна ініціювала перегляд умов угоди, прагнучи вищих експортних квот. Однак переговори було перервано через початок повномасштабної агресії росії в лютому 2022 року.

Як зміниться доступ українських товарів до ринку ЄС

З метою підтримки України ЄС запровадив Автономні торговельні заходи (АТЗ), які передбачали повне скасування мит на українські товари. Ці заходи давали змогу Україні отримувати додатковий дохід та забезпечували альтернативні шляхи експорту на тлі блокади Чорного моря росією. Дія АТЗ подовжувалася декілька разів, востаннє — у 2024 році, після чого їх офіційно було скасовано в червні.

Втім, такий безмитний доступ спричинив невдоволення фермерів ЄС, особливо в країнах Східної та Центральної Європи. Вони звинувачували українську продукцію в недобросовісній конкуренції й неодноразово організовували акції протесту та блокували кордони.

Політичний вплив аграрного сектору, зокрема у Польщі, Угорщині та Румунії, змусив Єврокомісію запровадити захисні механізми: тепер імпорт окремих українських товарів обмежується після досягнення певних обсягів — і ці обмеження вже неодноразово застосовувалися.

Домінування аграрного лобі та нові виклики для України

У новій редакції угоди аграрне лобі ЄС знову проявило свою силу. Згідно з текстом пропозиції, Єврокомісія збирала «думки зацікавлених сторін» стосовно подальшої лібералізації торгівлі з Україною. При цьому більшість звернень надходила саме від асоціацій та компаній агропродовольчого сектору, які вимагали обмеженого збільшення доступу до ринку для імпорту з України.

«Більшість звернень від зацікавлених сторін в агропродовольчому секторі ЄС закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ».

Попри прагнення Києва зберегти умови, близькі до АТЗ, повне повернення до старої редакції угоди може коштувати Україні до 3 мільярдів євро. Однак у підсумку умови для українських експортерів покращилися у порівнянні з 2016 роком: необмежений доступ отримали такі позиції, як гриби, виноградний сік, перероблені молочні продукти, йогурти та кефіри. Основні експортні товари — цукор, м’ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед — можуть експортуватися до ЄС у більших обсягах, ніж раніше, але не настільки суттєво, як того прагнув Київ. Квоти на більшість м’ясної продукції, зокрема яловичину, свинину та баранину, збережено, що вигідно фермерам ЄС, але обмежує можливості України.

Поступки та вимоги до України

Оновлена угода передбачає також жорсткіші правила щодо екстреного обмеження українського імпорту. Тепер достатньо звернення однієї країни, щоб ініціювати тимчасову зупинку ввезення певних українських товарів у разі різкого зростання імпорту.

Найбільшою поступкою стало зобов’язання України поступово гармонізувати свої харчові та санітарні стандарти з вимогами ЄС. Процес стартує вже цього року й передбачає щорічне звітування про прийняті норми. Повна імплементація очікується до кінця 2028 року.

У пропозиції наголошується, що «багато зацікавлених сторін закликали до поступового наближення України до стандартів виробництва ЄС, а також до запровадження сильних захисних заходів. Більшість респондентів висловилися проти будь-якої подальшої лібералізації торгівлі з Україною до приведення її у відповідність до більшої кількості стандартів ЄС».

Для України такі реформи означають суттєві витрати, які, ймовірно, ляжуть на плечі аграріїв, адже країна ще не має повного доступу до ринку ЄС та не може користуватися сільськогосподарськими фондами об’єднання. Ситуацію ускладнює і позиція Угорщини, яка блокує європейську інтеграцію Києва через питання прав угорської меншини. При цьому багато європейських чиновників вважають, що саме аграрне лобі гальмуватиме вступ України до ЄС, оскільки чверть бюджету союзу — понад 300 мільярдів євро — спрямовується на підтримку сільського господарства, і ці кошти фермери ЄС не готові ділити з українськими колегами.