Піхотинці 93-ї бригади 130 днів боронили позиції біля Костянтинівки
Бійці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» із позивними «Барс» (Денис) та «К2» (Дмитро) повернулися з позицій поблизу Костянтинівки. Протягом 130 днів підрозділ утримував оборону під постійним ворожим тиском, демонструючи стійкість та відвагу.
Про це розповідає NewsWeek
Випробування на передовій: обстріли та сутички з ворогом
За словами військових, під час оборони їм неодноразово доводилося вступати у вогневі контакти з противником. За цей час вони ліквідували сімох російських солдатів. Дмитро наголосив, що не шкодує про службу саме на цій складній ділянці фронту.
В одному з боїв позицію українських військових виявив ворожий дрон. Уже наступного ранку російська артилерія розпочала масований обстріл, застосовуючи FPV-дрони та міномети. Дмитра засипало уламками укриття. Він вижив завдяки тому, що зумів згрупуватися і залишити під собою невеликий простір для дихання, а потім протягом кількох годин відкопувався ножем і руками. Після цього підрозділу довелося змінити свою позицію.
“Під час одного з боїв позицію українських піхотинців виявив ворожий дрон. Наступного ранку російські війська почали масований обстріл, застосовуючи FPV-дрони та міномети. Під час ударів Дмитра засипало під уламками укриття. Боєць розповів, що опинився під землею, але зміг вижити завдяки тому, що згрупувався і залишив під собою невеликий простір. Протягом кількох годин він відкопувався ножем і руками, після чого бійцям довелося змінити позицію”.
Полонений російський солдат та його доля поряд з українськими захисниками
Під час виконання бойових завдань українські військові захопили в полон 23-річного російського солдата Данилу Сичова, який служив у 242-му волгоградському мотострілецькому полку. Через складну ситуацію з ротаціями на цьому напрямку полоненого тривалий час не могли евакуювати, тому він понад два місяці перебував на сусідній позиції разом з українськими піхотинцями.
Як зазначають у бригаді, Сичов допомагав облаштовувати бліндажі та копати укриття. Він побоювався, що під час наступного штурму його можуть застрелити російські військові, оскільки, за його словами, у його підрозділі до полонених не мали милосердя.
